Постановление суда № 140040717, 24.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/12233/26

В справі 760/25532/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

24 вересня 2026 року в м. Києві слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 розглянув матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, разом із заявою про поновлення строку на її подання.

ІІ. Мотивувальна частина

04.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (далі - Представник), подана в інтересах ОСОБА_3 (далі - Скаржник) в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 08.07.2026 через електронну пошту povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua, зазначену на офіційному вебсайті НАБУ для надсилання звернень, заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи, а також таких, що подаються в порядку законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про запобігання корупції», Скаржник звернувся до директора НАБУ із заявою про вчинення співробітниками Служби зовнішньої розвідки України кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 358, 366 КК України.

У заяві Скаржник вказав, що йому стало відомо про те, що в період з 2014 по 2019 роки службові особи Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_4 та його керівник на ім`я ОСОБА_5 , підробивши відомості про виплату йому та іншим громадянам України грошових коштів за роботу, спрямовану на деокупацію АР Крим, заволоділи цими грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем.

Як стверджує Представник, жодних дій, спрямованих на внесення наданих Скаржником відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування, НАБУ не вчинялося.

Далі у скарзі зазначено, що 15.07.2026 Скаржник через свого Представника звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вказаною заявою.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2026 у справі №991/9311/26 зазначену скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що вона не підсудна Вищому антикорупційному суду.

Не погоджуючись із цим рішенням, Представник подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді від 15.07.2026 та постановити нову, якою скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ задовольнити. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.08.2026 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2026 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Посилаючись на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 24, 214, 303, 304, 306, 307 КПК України, Представник стверджує, що НАБУ всупереч вимогам ст. 214 КПК України допущено бездіяльність, оскільки відомості, викладені в заяві Скаржника, повинні були бути внесені до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви. На думку Представника, відмова у прийнятті та реєстрації заяви на підставі непідслідності не допускається, а визначення належної підслідності здійснюється прокурором лише після внесення відомостей до ЄРДР відповідно до ст. 216 КПК України.

Щодо строку звернення до суду Представник зазначає, що оскільки скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ подавалась до суду, якому вона не підсудна, строк на оскарження такої бездіяльності пропущено Скаржником з поважних причин.

З огляду на викладене Представник просить поновити Скаржнику строк для оскарження бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, прийняти скаргу до розгляду та зобов`язати НАБУ невідкладно внести до ЄРДР відомості про вчинення злочину, який має ознаки складу злочину, передбаченого ст. ст. 191, 358, 366 КК України, на підставі заяви Скаржника та розпочати за цією заявою досудове розслідування.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді. Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які об`єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне вчинення процесуальної дії та не залежали від волі особи, яка її вчиняє. При цьому оцінці підлягає як сама обставина, на яку посилається особа, так і її процесуальна поведінка протягом усього періоду, що передував зверненню до суду.

Як вбачається з матеріалів скарги, заяву про вчинення кримінального правопорушення Скаржник надіслав до НАБУ 08.07.2026. Отже, відомості за цією заявою мали бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин з моменту її надходження, а з моменту спливу цього часу розпочався перебіг десятиденного строку на оскарження бездіяльності, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, який закінчився у липні 2026 року.

Скаргу до Солом`янського районного суду міста Києва подано 04.09.2026, тобто з пропуском вказаного строку, що не заперечується і самим Представником, який порушує питання про його поновлення.

Єдиною причиною пропуску строку Представник називає попереднє звернення зі скаргою до Вищого антикорупційного суду, якому вона не підсудна. Інших обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до належного суду, у скарзі не наведено.

Оцінюючи вказану причину, слідчий суддя враховує наступне.

По-перше, ухвалу про повернення скарги слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив 15.07.2026, тобто ще до закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. В ухвалі детально викладено мотиви, з яких скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, а в п. 4 її резолютивної частини прямо роз`яснено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Отже, отримавши копію цієї ухвали, Скаржник та його Представник були обізнані з причинами повернення скарги та мали реальну можливість невідкладно звернутися до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого розташований орган, бездіяльність якого оскаржується. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду не перешкоджало такому зверненню та не зупиняло перебігу строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.

По-друге, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.08.2026 постановлено у відкритому судовому засіданні за участю як Скаржника, так і його Представника. Згідно з резолютивною частиною цієї ухвали вона набрала законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Таким чином, щонайпізніше з 19.08.2026 Скаржнику та його Представнику було достовірно відомо про те, що скарга не може бути розглянута Вищим антикорупційним судом.

Навіть якщо виходити з найбільш сприятливого для Скаржника підходу та обчислювати десятиденний строк саме з дня проголошення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, такий строк з урахуванням правил ст. 115 КПК України щодо закінчення строку, яке припадає на неробочий день, закінчився 31.08.2026. Водночас скаргу до цього суду подано лише 04.09.2026, а жодних причин, які б перешкоджали зверненню до суду у період з 19.08.2026 по 04.09.2026, у скарзі не наведено.

По-третє, визначення суду, до якого подається скарга, є процесуальним вибором самої особи, яка звертається до суду. В даному випадку інтереси Скаржника представляє професійний адвокат, а питання підсудності скарг на бездіяльність органів досудового розслідування чітко врегульоване положеннями КПК України, зокрема ст. 33-1, ч. 5 ст. 216 КПК України. За таких обставин помилкове визначення Представником підсудності скарги є наслідком його власного процесуального вибору, а не обставиною, яка об`єктивно не залежала від волі Скаржника та унеможливлювала своєчасне звернення до належного суду.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що пропуск строку на оскарження бездіяльності зумовлений не об`єктивними перешкодами, а процесуальною поведінкою Скаржника та його Представника, які, будучи обізнаними про непідсудність скарги Вищому антикорупційному суду, своєчасно не вжили заходів для звернення до належного суду.

За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення, а тому скарга відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 115, 117, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 про поновлення ОСОБА_3 строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

2. Скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: