Постановление суда № 140032380, 04.09.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4110/21

Провадження № 6/362/342/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Марчука О.Л.,

при секретарях Неділько А.С., Нестерванській А.П.,

за участю стягувача ОСОБА_1 ,

представника стягувача адвоката Стукалаової І.В.,

боржника ОСОБА_2 ,

представника боржника адвоката Цимбалюка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області заяву представника боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2024 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року та набрало законної сили, визначено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 та спілкуванні з нею (т.с. 2, а.с. 145 156, 212 220).

04 липня 2022 року за заявою представника стягувача судом видано виконавчий лист на примусове виконання казаного рішення суду (т.с. 2, а.с. 242; т.с. 3, а.с. 29 32).

За вказаним виконавчим листом постановою від 30.07.2026 року відкрито виконавче провадження № 78826788 (т.с. 3, а.с. 33 34).

26 серпня 2026 року судом отримано заяву представника боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягають виконанню повністю з інших причин у зв`язку із небажанням дитини спілкуватися з батьком (т.с. 3, а.с. 20 26).

Представник боржника і боржник в судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

Стягувач і його представник в судовому засіданні заперечили щодо вимог заяви та наполягали на тому, що рішення суду потрібно виконувати.

Також, в судовому засіданні за участю дитячого психолога було заслухано думку малолітньої ОСОБА_3 , яка повідомила, що батько завдавав їй болю і у неї відсутнє бажання із ним спілкуватися.

Вислухавши думку сторін виконавчого провадження, їх представників та думку дитини, а також, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується предмету розгляду заяви, суд приходить до наступних висновків.

Зокрема, за рішенням від 09 квітня 2024 року визначено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3 та спілкуванні з нею.

При цьому, резолютивна частина рішення містить формулювання зобов`язального характеру для матері дитини, а тому саме матір визначено як боржника у відповідному виконавчому провадженні № 78826788.

Одночасно, з урахуванням визначеного рішенням від 09 квітня 2024 року порядку участі батька у вихованні дочки та спілкуванні з нею, слід розуміти, що дане рішення суду спрямоване на забезпечення та реалізацію права батька на спілкування зі своєю дитиною.

Проте, спілкування має бути взаємно бажаним, а тому, з іншого боку дитина також як і батько має прагнути до спілкування та бути згодною на такі зустрічі зі своїм батьком.

Натомість, у даному випадку виникла життєва ситуація коли у дитини відсутнє бажання спілкуватися зі своїм рідним батьком, про що повідомила дитина в судовому засіданні.

Крім того, як вбачається із протоколу № 58 від 11 травня 2022 року індивідуальної психологічної діагностики Васильківського академічного ліцею «Престиж», у ОСОБА_4 негативне ставлення до батька, відторгнення його на фізичному та емоційному рівні; зустріч з ним приводить до нервових зривів і стресу (т.с. 3, а.с. 47 48).

Тобто, відсутність у дитини бажання спілкуватись із своїм рідним батьком, була також документально підтверджена письмовим висновком індивідуальної психологічної діагностики ще за два роки до постановлення судового рішення по суті спору.

Також, відсутність у дитини бажання спілкуватись зі своїм батьком зафіксовано і відображено у наданих заявником на підтвердження своїх доводів копій актів державного виконавця від 08, 15 і 22 серпня 2026 року за змістом яких:

-станом на 11.30 годину за адресою зустрічі (першої суботи) яка була організована на 08 серпня 2026 року, місце проживання дитини доньки ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , зафіксовано факт відсутності батька, не прийшов; завчасно був повідомлений про заплановану зустріч та підтвердив, погодив її; станом на 11.30 годину батько ОСОБА_1 не зателефонував та не повідомив будь-яким чином про причину сьогоднішньої відсутності; оскільки батько ОСОБА_1 не зустрівся, факт першої зустрічі (із чотирьох) не відбувся;

-об 11.00 годині розпочалося друга зустріч на виконання умов зазначених у рішенні суду; з`явилися сторони виконавчого провадження: мати ОСОБА_6 , донька ОСОБА_5 , батько ОСОБА_7 , при зустрічі у момент, коли з двору по АДРЕСА_2 , вийшла дитина, були присутні також свідки залучені до виконавчого провадження; батько запитав у доньки: як справи, як настрій, як ти себе почуваєш, чи хотіла б десь прогулятися?; відповідь доньки пряма мова: «настрій є, почуваюся добре, гуляти не хочу і нікуди не хочу»; завершення зустрічі об 11.30 годині; пропозиції та звинувачення від сторони виконавчого провадження не надійшли; усно проговорювалися моменти щодо наступної зустрічі (третьої) суботи;

-22 серпня 2026 року об 11.00 годині розпочато виконання рішення суду в частині зустрічі батька з дитиною третя субота; ОСОБА_5 вийшла з двору, віддала державному виконавцю листи, які вона адресувала батьку; сказала батьку і всім присутнім, що вона все сказала, пряма мова: «до побачення» і пішла в двір за ворота; листи, що передала ОСОБА_5 , зачитано всім присутнім в голос; далі батьки почали спілкуватися між собою і задавати один одному питання стосовно того як би залучити психолога до участі у цих зустрічах; батько ОСОБА_8 задав запитання матері ОСОБА_9 , що вона робить для того, щоб підготувати дитину до зустрічі; мама відповіла, пряма мова: «Я поважаю думку дитини, змушувати її ні до чого не буду. Вона тобі все відповіла у своїх листах»; лист долучено до справи (т.с. 3, а.с. 40 41, 42 44, 45 46).

На думку суду, відсутність у дитини бажання спілкуватись з тією чи іншою людиною, включаючи також і її рідного батька, ні в якому разі не може бути піддане примусовому втручанню для зміни наміру дитини, оскільки примус, вплив і тиск на дитину є неприпустимими.

Норми частин першої та другої статті 432 ЦПК України передбачають, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні під час розгляду заяви, у дитини відсутнє бажання спілкуватися зі своїм рідним батьком, суд приходить до висновку про недопустимість здійснення у будь-який спосіб і будь-якими особами примусу дитини до спілкування із людиною з якою дитина не бажає спілкуватись (навіть, якщо це її рідний батько).

У зв`язку із цим, суд оцінює вищевказані обставини як інші причини, які фактично унеможливлюють виконання судового рішення по суті даної справи.

Таким чином, у суду наявні процесуально-правові підстави для визнання даного виконавчого документа, таким що не підлягає виконанню повністю з інших причин, а саме: через відсутність у дитини бажання спілкуватися із своїм рідним батьком.

За таких обставин, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258 261, 432 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву.

Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий лист виданий 30 липня 2025 року на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2024 року по цивільній справі № 362/4110/21 (виконавче провадження № 78826788).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

День складення повного судового рішення 18 вересня 2026 року.