Постановление суда № 140032333, 19.08.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6787/26

Провадження № 1-кс/362/645/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за 12026111140000477 від 17.08.2026 р., щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, неодруженого, що перебуває на посаді водія-сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

19.08.2026 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прократури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за ЄРДР за 12026111140000477 від 17.08.2026 р., щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що в слідчому відділенні відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР за 12026111140000477 від 17.08.2026 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення:

З 26.11.2025 р. до цього часу, перебуваючи у військовій частині НОМЕР_1

на посаді водія-сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти, проходить військову службу за мобілізацією осіб рядового складу солдат ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_6 повинен керуватися вимогами ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. на території України введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався, у тому числі Указ Президента України від 28.04.2026 р. № 342/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 год. 30 хв. 04.05.2026 р. строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинили злочин за наступних обставин: 17.08.2026 р. близько 19 год. 30 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), вступили у попередню злочинну змову та в цей час, перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2107», д.н.з НОМЕР_2 , червоного кольору, поблизу магазину «Продукти», який розташований за адресою: с. Барахти, вул. Васильківська 8-а, Обухівський район, Київська область у останніх виник спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи відповідно до заздалегідь розподілених злочинних ролей, продовжуючи знаходитися за вказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрали об`єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у власності потерпілої ОСОБА_8 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 вийшов з салону вказаного автомобіля та в подальшому зайшов до приміщення магазину «Продукти», який розташований за адресою: с. Барахти, вул. Васильківська 8-а, Обухівський район, Київська область, діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, відволік увагу касира магазину та в подальшому відкрито заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 , які знаходились в касовому апараті, а саме грошовими коштами в сумі 28 600 грн., після чого попри вимоги припинення вчинення протиправних дій зі сторони касира магазину «Продукти» з викраденими грошовими коштами покинув приміщення магазину.

В цей час, ОСОБА_6 , перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, спостерігав за прилеглою обстановкою з метою недопущення викриття їх злочинних дій з боку інших осіб.

Відкрито заволодівши майном потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , утримуючи при собі викрадені грошові кошти, з місця злочину зникли та розпорядились ними на власний розсуд.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Обухів Київської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, що перебуває на посаді водія-сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної військової частини НОМЕР_1 зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:

Підозра ОСОБА_6 підтверджується:

1.Протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року;

2.Протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року;

3.Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 17.08.2026 року;

4.Протокол огляду відеозапису від 17.08.2026 року;

5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.08.2026;

6.Протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 17.08.2026;

7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.08.2026;

8.Протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 17.08.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Посилання на один або кілька ризиків:

?Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

?Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 , може незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 , не будучи ізольованим від суспільства, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваному ОСОБА_6 достовірно відоме місце працевлаштування потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків чи потерпілого, у зв`язку з чим, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння та зміни показів останніми, підозрюваний ОСОБА_6 може здійснювати незаконний вплив на них.

Таким чином, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 , не будучи ізольованим від суспільства, може незаконно впливати свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Також, просить суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме:

1. вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

2.тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної, винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється;

3.вік та стан здоров`я підозрюваного не перешкоджає відбуванню покарання;

4.наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

5.репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

6.наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

7.дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

8.ризик повторення протиправної поведінки.

Згідно ст. 23 КПК України, діє принцип безпосередності судового розгляду. Відповідно, свідків необхідно допитати безпосередньо у судовому засіданні. Таким чином, перебування підозрюваного на волі, дасть можливість останньому незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, що перешкодить об`єктивному судовому розгляду у подальшому.

Таким чином, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від семи до десяти років, міцність соціальних зв`язків останнього, державних нагород та відзнак не має.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Чеботарь проти Молдови» (заява № 35615/06) від 13.11.2007, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008, слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Хартлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990 р., «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України» вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

Застосування застави щодо ОСОБА_6 є неможливим, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також в зв`язку із відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти необхідні для внесення застави, тому слідство вважає за неможливе визначення застави у кримінальному провадженні.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки останній може покинути місце свого проживання, з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та в зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного.

Застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки останній може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та в зв`язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Отже, у даному випадку до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Крім того, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, прокуратури, суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, з викладених в ньому підстав, просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Заперечував проти задоволення клопотання та про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не буде незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також не має наміру будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підозрюваний зазначив, що постійно проживає разом зі своєю матір`ю, яка проживає поруч, має з нею сталі сімейні зв`язки та не має наміру залишати місце свого проживання. У зв`язку з цим вважав, що відсутні підстави для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи його достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підозрюваного та заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що наведені стороною обвинувачення обставини не свідчать про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків, які б виправдовували застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу. На думку захисника, підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не буде незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, захисник зазначив, що підозрюваний має можливість повернутися до проходження військової служби, у зв`язку з чим його ізоляція від суспільства не є необхідною. Вважав, що належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо забезпечити шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.

З огляду на викладене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження ЄРДР за №12026111140000468 від 10.08.2026 р., слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені захиснику ОСОБА_5 18.08.2026 р. о 18 год. 20 хв., а підозрюваному 18.08.2026 р. о 18 год. 20 хв., приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до 12026111140000477 від 17.08.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

18.08.2026 р. заступник начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке погоджене прокурором Київської спеціалізованої прократури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 18.08.2026 р. вручено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозра ОСОБА_6 обгрунтовується:

Протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року;

Протоколом огляду місця події від 17.08.2026 року;

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 17.08.2026 року;

Протокол огляду відеозапису від 17.08.2026 року;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.08.2026;

Протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 17.08.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.08.2026;

Протоколом впізнання особи за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 17.08.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Матеріали зазначеного клопотання містять достатньо доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, при обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд, не вирішує наперед питання про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, наявний ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого. Також наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, в тому числі вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, де кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за своєю правовою класифікацією є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, беручи до уваги особу підозрюваного; приймаючи до уваги вік підозрюваного та його стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; тобто наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_11 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню, оскільки за результатами розгляду достовірно встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в порядку та розмірі, визначених процесуальним законом, що буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення застави.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б були підставою для визначення підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до «15» жовтня 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача/ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661, справа № 362/6787/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з будь-якими особами, окрім захисників, слідчого, прокурора та суду щодо обставин даного кримінального провадження.

Роз`яснити, що в разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В задоволенні клопотань підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, - відмовити.

Строк дії ухвали шістдесят діб з моменту затримання та до «15» жовтня 2026 року, включно.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, негайно після її оголошення, а також видати прокурору, захиснику та направити на виконання начальнику ДУ Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1