Решение № 140032307, 23.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1509/26

провадження № 2/361/645/26

23.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у реєстрі наявне обтяження № 13014366, тип обтяження: арешт нерухомого майна, накладений на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . Обтяження зареєстроване 09.08.2004 Броварською міською державною нотаріальною конторою, на підставі ухвали Народного суду м. Бровари від 12.12.1995, відомості про реєстрацію до поновлення / перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1225608, 09.08.2004. Вироком Броварського міського суду від 05 серпня 1994 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року), призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить його на праві особистої власності, відстрочено виконання основного покарання на один рік; передано його для виправлення і перевиховання трудовому колективу СПТУ № 9 м. Києва. Ухвали чи рішення Народного суду м. Бровари про накладення арешту або конфіскацію від грудня 1995 року в архіві суду і в нотаріальному архіві не знайдено. Станом на 1994-1995 роки позивач був неповнолітнім і майна на праві власності не мав. Лише у 2005 році, після приватизації квартири, позивач разом з батьками на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.01.2005 отримав право власності на 1/3 частку вищевказаної квартири.

Наразі відкриті виконавчі провадження у Броварському відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де боржником є ОСОБА_1 відсутні.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить зняти обтяження за № 13014366.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У встановлений ухвалою суду строк, Головне управління Державної податкової служби у Київській області та Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відзив на позовну заяву не направили.

Обставини справи, що встановлені судом

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 26.01.2005, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , та членам його сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у рівних долях.

Відповідно до Довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6455697 від 09.02.2005, право власності на вищевказану квартиру зареєстроване 09.0.2005.

Позивач ОСОБА_1 успадкував після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-14 від 26 січня 2016 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 452450871 від 18.11.2025, у реєстрі зареєстроване обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 13014366 зареєстрований: 09.08.2004 реєстратором: Броварська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, Народний суд м. Бровари, об?єкт обтяження: квартира, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 ; відомості про реєстрацію до поновлення / перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1225608, 09.08.2004

З матеріалів справи встановлено, що Вироком Броварського міського суду від 05 серпня 1994 року у справі № 1-102/1994, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджено за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року), призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить його на праві особистої власності, відстрочено виконання основного покарання на один рік; передано його для виправлення і перевиховання трудовому колективу СПТУ № 9 м. Києва.

Відповідно до листа Київського обласного державного нотаріального архіву від 26.01.2026, Броварський міськсуд направляв запит про перевірку зареєстрованого на праві власності майна, належного, зокрема ОСОБА_1 та зазначив, що суд накладає арешт на таке майно.

Згідно листа Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 112128 від 05.09.2025, відповідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , на примусовому виконанні у відділі станом на 05.09.2025 не перебуває.

У листі № 12680/6/10-36-13-07 від 19.02.2026, Головне управління Державної податкової служби у Київській області зазначило, що у зв`язку з відсутністю податкового боргу у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), заходи стягнення, передбачені Податковим кодексом України, контролюючим органом не вживалися.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

У силу ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У ст. 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідність до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/1247/18 (провадження № 12-99гс19) і підстав для відступлення від неї немає.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що якщо позивач оскаржує арешт, накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року, то у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року, а також положеннями чинного цивільного процесуального законодавства.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11, наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд зазначає, що у даному випадку ОСОБА_1 не може у будь-якому іншому порядку, ніж у судовому, зняти спірне обтяження, чи зобов`язати відділ державної виконавчої служби чи нотаріальну контору зняти заборону з належного йому майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірне обтяження накладене ще у 1995 році, зареєстроване в реєстрі у серпні 2004 року. Натомість, лише у серпні 2005 року позивач ОСОБА_1 набув у власність 1/3 частину вищенаведеної квартири, а станом на 1995 рік ще був неповнолітнім.

За таких умов, коли виконавче провадження не існує, а посадові особи не можуть винести будь-яку постанову поза межами виконавчого провадження, належним способом захисту в цьому випадку є скасування обтяження, накладеного на майно боржника в судовому порядку через неможливість захисту прав особи у позасудовому порядку.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що спірне обтяження накладено на нерухоме майно, власником якого станом на час накладення арешту позивач не був зареєстрований, й з часу накладення арешту пройшло вже більше, ніж двадцять років, й жодних виконавчих проваджень у провадженні виконавчої служби наразі не перебуває, податковий борг відсутній, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зняти обтяження у вигляді арешту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , власником якого зазначений ОСОБА_1 , номер запису про обтяження - 13014366, що зареєстроване 09 серпня 2004 року Броварською міською державною нотаріальною конторою та накладене на підставі ухвали № б/н Народного суду міста Бровари від 12 грудня 1995 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Київській області, ЄДРПОУ - 39393260, адреса місцезнаходження: (вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, м. Київ, 03151.

Третя особа: Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 34837745, адреса місцезнаходження: бул. Незалежності, буд. 39, м. Бровари, Київська область, 07400.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН