Постановление суда № 140023721, 23.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/22384/24

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання рішення суду

23 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А. розглянувши звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020, при обчисленні в період з 29.01.2020 по 16.04.2021 включно ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (при в/ч НОМЕР_1 ), РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 по 16.04.2021 включно належні суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (з урахуванням проведених раніше виплат).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 повернуто скаржнику.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025 відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційного скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №380/22384/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

18.08.2026 від позивача за вх. №73186 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі № 380/22384/24.

Ухвалою суду від 28.08.2026 встановлено судовий контроль за виконанням військовою частиною НОМЕР_1 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24, тривалістю 30 календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили.

16.09.2026 за вх. №82567 та 22.09.2021 за вх. №84709 від відповідача надійшли заяви про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що відповідачем добровільно виконане рішення суду на підтвердження чого відповідачем надано платіжну інструкцію №1745 від 26.08.2026.

При вирішенні питання про прийняття звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24, суд керується таким.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в п. 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Особливості прийняття судом рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення регламентуються ст. 382-3 КАС України.

Частина 2 ст. 382-2 КАС України містить вимоги до звіту про виконання судового рішення.

Даючи оцінку поданому військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24, суд виснує про відповідність такого вимогам ч. 2 ст. 382-2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 військової частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплачено позивачу грошове забезпечення у сумі 230 245,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1745 від 26.08.2026.

Стороною позивача жодних заперечень щодо неповноти виконання судового рішення не висловлено. Відтак, підстав для не прийняття звіту про виконання рішення суду, судом не встановлено.

Тому суд виснує про виконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 і приймає поданий звіт.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 382-2, 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №380/22384/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії прийняти.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.