Постановление суда № 140019749, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2503/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.

за участю представників сторін:

від прокурора Бойчук М.М. (посвідчення № 079132 від 19.03.2024);

від УЖКГ Ізмаїльської міської ради не з`явився;

від Південного офісу Держаудитслужби - не з`явився;

від відповідача Воронков В.О. (ордер серії ВН №1762202);

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/2503/26

за позовом Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського раи?ону Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Соборна, 31, код ЄДРПОУ 03363772), Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Вербицького Михайла, 11, код ЄДРПОУ 42241692);

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені у розмірі 191 804,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського раи??ону Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2564/26) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якій просить суд:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.07.2024 до договору № 386 від 17.05.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56»;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області пеню у розмірі 191 804,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що сторони, уклавши додаткову угоду №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024, якою продовжили термін надання послуг вказаним договором, порушили вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що є підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною в судовому порядку, та, відповідно стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання ним своїх зобов`язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2503/26 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.07.2026.

30.06.2026 до суду від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх. №22776/26).

13.07.2026 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшли: додаткові пояснення по справі (вх. №24572/26) та клопотання про здійснення розгляду справи №916/2503/26 за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби (вх. №24575/26).

14.07.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх.№24656/26).

Судове засідання, призначене на 15.07.2026 року, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області, - про що судом складено відповідну довідку.

З огляду на що, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 строк підготовчого провадження у справі № 916/2503/26 продовжено на 30 днів та призначено підготовче засідання по справі № 916/2503/26 на 09.09.2026.

14.08.2026 до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №27960/26).

20.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №28508/26), в якому викладено клопотання про поновлення строку на його подання.

25.08.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №28883/26).

08.09.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. №30397/26).

В судовому засіданні 09.09.2026 судом постановлено протокольні ухвали про:

- відмову у задоволенні заяви Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про залишення позову без розгляду (вх. №22776/26 від 30.06.2026) , з огляду на те, що положеннями ГПК України не передбачена така підстава залишення позову без розгляду, як незгода із заявленими позовними вимогами;

- задоволення клопотання відповідача (вх. №28508/26) та поновлення йому пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву згідно ст. 119 ГПК України;

- відмову у задоволенні заяви відповідача про відкладення судового засідання (вх. №30397/26), з огляду на її необгрунтованість;

- відкладення підготовчого засідання у справі № 916/2503/26 на 23.09.2026, про що повідомлено УЖКГ Ізмаїльської міської ради, Південний офіс Держаудитслужби та відповідача ухвалою суду від 09.09.2026.

14.09.2026 до суду від відповідача надійшли:

- заперечення на відповідь на відзив (вх. №31156/26);

- заява про зупинення провадження у справі (вх. №31161/26).

17.09.2026 до суду від прокуратури надійшли:

- заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі №916/2503/26 (вх. №31708/26).

- додаткові пояснення по справі (вх. №31713/26).

22.09.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26), згідно якого останній просить суд визнати поважними причини неподання відповідачем доказу - копії листа начальника станції залізничної Ізмаїл АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 15.09.2026р. № 2026/8741 у встановлений законом строк, та долучити вказаний доказ до матеріалів справи №916/2503/26. В обгрунтування поважності причин пропуску строку на подачу доказу, відповідач вказує, що доданий до клопотання доказ не було подано у встановлений законом строк, оскільки представник ТОВ «СМУ-56» отримав зазначений лист лише 15.09.2026р.

Розглянувши клопотання ТОВ «СМУ-56» про поновлення строку на подачу доказу та клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26 від 22.09.2026), суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, у заявника мають бути визнані судом поважні причини, наявність яких має бути підтверджена доказами. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від сторони, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому докази, які це підтверджують, подаються стороною і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 1,2 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

З правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

В силу частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.

При цьому, відповідно до положень частин третьої, четвертої, п`ятої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Суд зазначає, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляду судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Так, відповідно до положень п.п. 2, 4 ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як на підставу поважності причини пропуску строку на подачу доказу листа начальника станції залізничної Ізмаїл АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» № 2026/8741 від 15.09.2026, відповідач зазначає, що вказаний доказ не було подано у встановлений законом строк, оскільки представник ТОВ «СМУ-56» отримав зазначений лист лише 15.09.2026.

Разом з тим, як вбачається із зазначеного листа начальника станції залізничної Ізмаїл АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» № 2026/8741 від 15.09.2026, такий лист є відповіддю на запит представника ТОВ «СМУ-56» - адвоката Воронкова В.О. від 02.09.2026. Тобто, вказаний запит був направлений представником відповідача вже після подання відзиву на позовну заяву від 20.08.2026.

При цьому, суд зазначає, що ТОВ «СМУ-56» у відзиві на позовну заяву та в інших поданих ним до суду процесуальних документів не повідомляв суд письмово про неможливість подання певних доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин та про їх можливе подання в майбутньому. Відповідне клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказу ТОВ «СМУ-56» також не заявлялось.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач у своєму клопотанні жодним чином не обгрунтував неможливість звернення з відповідним запитом до запитуваної сторони ще на стадії підготовки відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, викладена ТОВ «СМУ-56» підстава для поновлення строку не свідчить про поважність причини пропуску строку на подачу доказу, оскільки несвоєчасне подання доказу зумовлене, з огляду на доводи, наведені заявником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «СМУ-56» про поновлення строку на подачу доказу, який додано до клопотання (вх. №32365/26 від 22.09.2026). В свою чергу, клопотання ТОВ «СМУ-56» про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26 від 22.09.2026) суд залишає без розгляду - на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 80, 118, 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про поновлення строку на подачу доказу, який додано до клопотання (вх. №32365/26 від 22.09.2026) відмовити.

2. Залишити без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26 від 22.09.2026).

Ухвала набирає законної сили 23.09.2026 та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повна ухвала складена 24.09.2026 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко