Постановление суда № 140006482, 22.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/626/26

ун. № 367/2401/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Київ

Колегія суддів Святошинського районного суду міста Києва в складі:

головуючої - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025101110000166 від 25.02.2025 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_9 (в режимі ВКЗ), представника АТ"Укрзалізниця" ОСОБА_10 ,

встановила:

На розгляді суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строком на 60 днів без визначення розміру застави, які обґрунтовуються тим, що на даний час продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, на думку прокурора, обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за інкриміновані злочини, можуть переховуватись від суду; крім того, маючи відомості про потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні, можуть незаконно впливати на вказаних осіб; а також обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. Зважаючи на обсяг пред`явленого обвинувачення та наявність вказаних ризиків, прокурор вважає неможливим застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор підтримала подані клопотання з викладених у них підстав та просила задовольнити.

Захисник ОСОБА_8 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладанням обов`язку носити електронний засіб контролю, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .. Вказав на те, що обвинувачений ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 03 жовтня 2026 року.

Вирішуючи клопотання прокурора та надаючи оцінку наявності ризиків, заявлених у клопотанні, колегія суддів зазначає наступне.

Зважаючи на репутацію обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , їх вік, майновий та сімейний стан, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень (позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі),а також спосіб та обставини вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що усвідомлення обвинуваченими призначення реального покарання у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, може спонукати їх переховуватись від суду, при цьому у останніх відсутні міцні соціальні зв`язки та достатні стримуючі фактори. Крім того, з огляду на триваюче повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, держава не має змоги належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій, у тому числі його перетин, що у свою чергу збільшує ймовірність ухилення від суду та відповідно актуалізує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи існування ризику можливих спроб обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів враховує характер інкримінованих кримінальних правопорушень, кількість епізодів злочинної діяльності, та, зокрема, їх корисливу спрямованість, а також дані про обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не мають стабільного джерела доходів. Сукупність зазначених обставин дає підстави вважати, що існує певна ймовірність вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення для задоволення свої матеріальних потреб.

Окрім того, зважаючи на стадію судового провадження, враховуючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що на даний час продовжує існувати ризик впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які наразі ще судом не допитані, з метою примусити їх змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ризики заявлені прокурором у клопотанні є триваючими та на даний час не втратили своєї актуальності.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження на цей час не завершений, строк дії застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою невдовзі спливає, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту, суд з огляду на вимоги ч.6 ст.176 КПК України, вважає безпідставними.

Крім того, беручи до уваги вагомість вищезазначених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає обвинуваченим розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197,ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 листопада 2026 року року включно, без визначення розміру застави, та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави, та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали встановити до 20 листопада 2026 року.

Повний текст ухвали складено та оголошено 23 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3