Постановление суда № 139998227, 17.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11085/22

1-кп/308/1350/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження №308/11085/22, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022070000000110 від 22.07.2022 та №22022070000000014 від 25.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, №308/11085/22, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022070000000110 від 22.07.2022 та №22022070000000014 від 25.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід прокурору. У заявленому відводі вказує на те, що сторона захисту вважає, що процесуальний прокурор у кримінальному провадженні підлягає відводу.

Зазначає, що на його переконання наявні обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора та наголошує, що підставою для відводу є не незгода сторони захисту з процесуальною позицією обвинувачення чи окремим рішенням, а сукупність послідовних дій та бездіяльності прокурора ОСОБА_5 , які свідчать про систематичне та вибіркове застосування кримінального процесуального закону.

На обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_6 зазначив, що прокурор ОСОБА_5 , входячи до складу групи прокурорів з початку провадження та замінивши 17.09.2025 прокурора ОСОБА_12 , не усунув жодного з раніше заявлених порушень права на захист. Після вказаної дати прокурор продовжив подавати клопотання про продовження тримання під вартою без дотримання вимог ст. 184 КПК України, без надання підтверджуючих доказів існування ризиків та обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Також прокурор продовжив посилатися на ч. 6 ст. 176 КПК України та ч. 2 ст. 111 КК України, уникаючи правової оцінки доводів захисту щодо недопустимості зворотної дії в часі закону, який погіршує становище особи (ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, ст. 5 КПК України). Не надано належної оцінки порушенням порядку виклику свідка ОСОБА_13 (ст. 135 КПК України), наскрізному порушенню права на обов`язкову участь захисника (ч. 1 ст. 52 КПК України), заявам ОСОБА_7 про катування, а також заявам захисту щодо можливих злочинів оперативного співробітника ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 .

Вказвав на систематичне порушення вимог статті 184 КПК України, прокурор протягом тривалого часу подає клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, додаючи до них виключно витяги з ЄРДР та жодного матеріалу на підтвердження викладених у клопотанні обставин та ризиків. Сторона обвинувачення обмежується загальними посиланнями на матеріали судової справи, не вказуючи конкретних документів, їх томів, аркушів чи електронних носіїв, що позбавляє ОСОБА_6 можливості безпосередньо дослідити матеріали, на які посилається прокурор.

Вкотре вказав на недоведеність наявності та актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заявлені ризики наводяться формально, без урахування того, що ОСОБА_6 утримується під вартою понад чотири роки, а свідки обвинувачення вже допитані.

У поданій заяві наголосив про наскрізне порушення права на обов`язкову участь захисника (ч. 1 ст. 52 КПК України). ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, де участь захисника є імперативною. Участь захисника не було забезпечено під час виконання вимог ст. 290 КПК України на досудовому розслідуванні (зокрема, захисник ОСОБА_16 не був допущений до ознайомлення та свидань, а документи про його участь були вилучені з матеріалів).

Порушення продовжилося в суді під час ознайомлення ОСОБА_6 з матеріалами об`єднаного кримінального провадження та повторного ознайомлення з матеріалами власної справи за відсутності захисника ОСОБА_17 . Прокурор продовжує використовувати результати процесуальних дій, проведених без захисника.

Додатково вказав на ігнорування заяв обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування катувань та використання здобутих доказів. ОСОБА_7 у судових засіданнях неодноразово заявляв про застосування до нього побиття, катувань, фізичного і психологічного тиску з боку правоохоронців з метою примушування до дачі показань проти ОСОБА_6 .

Водночас вказав на ігнорування прокурором офіційних документів державних органів, надані захистом, та не вносить до ЄРДР відомості за заявами ОСОБА_6 щодо можливих посадових злочинів оперативного співробітника ОСОБА_14 (фальсифікація рапортів) та свідка ОСОБА_15 (за ст. 109, 115 КК України).

Усі вищезазначені обставини, як кожна окремо, так і у своїй сукупності, на переконання заявника, свідчать про стійку процесуальну неупередженість та вибірковий підхід прокурора ОСОБА_5 , що є підставою для його відводу відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали заявлений відвід та просили суд задоволити такий.

Прокурор заперечив проти заявлено відводу та вказав на його безпідставність.

Інші учасники судового засідання висловили свою думку про можливість задоволення заявленого відводу прокурору.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора визначений ст. 77 КПК України. Такими підставами є: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Так, заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 є процесуальним прокурором у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022070000000110 від 22.07.2022 та №22022070000000014 від 25.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України.

В основу заявленого відводу обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що сукупність послідовних дій та бездіяльності прокурора ОСОБА_5 свідчать про систематичне й вибіркове застосування норм КПК України, що викликає обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Зокрема, зазначає про неналежне обґрунтування клопотань щодо тримання під вартою, недоведеність ризиків вказаних ним, ігнорування порушень права на обов`язкову участь захисника, заяв про катування іншого обвинуваченого та доводів щодо недопустимості зворотної дії закону. Також вказує на неналежну оцінку можливих злочинів правоохоронців і свідків у даному кримінальному провадженні, та невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Доводи заявника про необґрунтованість клопотань прокурора щодо продовження строку тримання під вартою та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, самі по собі не свідчать про його упередженість, оскільки обґрунтованість поданого клопотання та наявність відповідних ризиків кожного разу перевіряються та встановлюються колегією суддів під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на порушення права на захист та порушення порядку виклику свідка ОСОБА_13 також не можуть свідчити про упередженість прокурора. Більше того, колегією суддів уже надавалася оцінка відповідним твердженням обвинуваченого, які свого підтвердження не знайшли.

Щодо бездіяльності прокурора стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за його повідомленням про катування іншого обвинуваченого та можливих злочинів оперативного співробітника ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 , колегія судді вказує, що заявник не позбавлений права оскаржити відповідну бездіяльність прокурора до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.

За такого, зазначені заявником у заяві про відвід обставини стосуються оцінки законності окремих процесуальних дій чи бездіяльності, а не підтверджують наявності обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості прокурора, що фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями прокурора у кримінальному провадженні.

Колегія суддів наголошує, що незгода сторони з процесуальними діями та рішеннями прокурора не може бути підставою для його відводу, а оцінка доказів може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку.

Інших обставин, які б викликали сумнів в необ`єктивності та неупередженості прокурора ОСОБА_5 колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів констатує, що в ході розгляду заяв про відвід прокурора не знайшли підтвердження підстави заявленого відводу, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, та колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ч. 1 ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора ОСОБА_5 у розгляді кримінального провадження.

Розглянувши заяву про відвід колегія суддів вважає, що підстави для відводу прокурору, передбачені ст. 77 КПК України в даному кримінальному провадженні відсутні, а заявлений відвід прокурору є невмотивованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід процесуального прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3