Постановление суда № 139997648, 22.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/271/2026 Справа № 644/142/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_15 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 ,

секретаря ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення у якому внесені до ЄРДР № 12019220500000715 від 26.04.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст.255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.); ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст.28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст.255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.); ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст. 255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.); ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст. 255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), а саме, участь у злочинній організації; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч.1 ст. 255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), а саме, участь у злочинній організації; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст. 255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), а саме, участь у злочинній організації; ч. 4 ст. 28, п. п. 3, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (ч. 1 ст. 255 КК України в редакції від 05.04.2001 р.), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), а саме, участь у злочинній організації; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_10 , заявлений відвід колегії судді та прокурору, підтримані захисником адвокатом ОСОБА_11 .

В обгрунтування заяви вказав, що з 21.04.22021 року перебуває під вартою без ухвалення вироку суду, тому, посилаючись на вимоги ст. 75,77,80,81 КПК України має підстави заявити відвід як колегії суддів, так і прокурору в даному кримінальному провадженні, вказавши на наявність обставин, які викликають обгрунтовані сумніви в їхній неупередженості, об`єктивності та законності дій. Зокрема, обвинувачений посилався на фальсифікацію кримінального провадження, що потерпілий ОСОБА_19 був змушений під тиском прокурора підписати позовні матеріали у даній справі. На даний час, дізнавшись про неправомірні дії прокурора, потерпілий повністю відкликав вказаний позов, заявив про відсутність претензій та підтвердив його невинуватість. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 вказав, що в судовому засіданні 16.09.2026 року він та його співучасник заявили клопотання про надання письмових та усних показань, які повністю викривають факт фальсифікації справи прокурором, проте, колегія суддів усною ухвалою бізпідставно відмовила в їх заслуховуванні, маніпулятивно посилаючись на «узгоджений порядок дослідження доказів». Таким чином, на думку обвинуваченого, судді умисно заблокували виправдальні докази та приховали факти службового підроблення прокурором. Наголосив, що обгрунтування відмови в задоволенні клопотання колегією судді є завідомо незаконним маніпулюванням нормами КПК України, оскільки питання зміна запобіжного заходу та оцінки ризиків вимагає негайного дослідження нових обставин. Вважав, що суд умисно використав процесуальний порядок як інструмент для обмеження його та співучасників права на захист та приховування фактів фальсифікації справи прокурором ОСОБА_20 . Також, обвинувачений посилався на грубе порушення презумпції невинуватості . В судовому засіданні 16.09.2026 року, колегія суддів відкрито переклала на сторону захисту тягар доказування, змушуючи сторону захисту доводити свою невинуватість, замість того, аби вимагати доказів вини прокурором. Вказав, що на теперішній час з приводу фіксації неправомірних дій колегії суддів та прокурора, стороною захисту направлені запити до Представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена), який був присутнім в судовому засіданні та здійснював відповідну фіксацію подій. Крім того, повідомив про направлення заяв за фактами подій від 16.09.2026 року стороною захисту про вчинені прокурором та суддями злочинів до Офісу Генерального прокурора, ТУ ДБР у м. Полтава, ВРП.

Прокурор заперечував проти задоволення заяв про відвід, посилаючись на їх необгрунтованість та фактичну незгоду сторони захисту із прийнятими процесуальними рішеннями.

Інші учасники кримінального провадження при розв`язанні заяв про відвід, покладались на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Так, згідно положень ст. 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Стаття 77 КПК України передбачає аналогічні підстави для відводу прокурора.

Поняття "інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді", є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Оскільки жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді, тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності судді для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості судді має бути визначено окремо від його поведінки, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості судді, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці слідчого судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

Відповідно до частини 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Заява про відвід повинна бути вмотивованою, а обставини, на які посилається сторона захисту, мають бути підтверджені належними та об`єктивними даними, які свідчать про наявність упередженості або зацікавленості.

Стосовно посилань обвинуваченого щодо тривалого тримання під вартою, з 21.04.2021 року, та незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів від 16.09.2026 року щодо дотримання раніше визначеного порядку дослідження доказів (ст. 349 КПК України) та відмови у зміні запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до стабільної практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, незгода сторони кримінального провадження з процесуальними рішеннями судді, ухваленими в межах його процесуальних повноважень, не є свідченням упередженості судді та не може бути підставою для його відводу. Обґрунтованість процесуальних рішень та ухвал колегії суддів, а також законність тримання під вартою є предметом перевірки судом апеляційної інстанції при перегляді судового рішення по суті і не можуть оцінюватися судом при розгляді заяви про відвід.

Щодо посилань на фальсифікацію справи прокурором, тиск на потерпілого ОСОБА_19 , то дані твердження є суб`єктивною думкою обвинуваченого та не є автоматичною підставою для висновку про упередженість складу суду чи прокурора.

Крім того, оцінка показань потерпілого, його позовних вимог здійснюється колегією суддів у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення у справі за результатами дослідження сукупності доказів, відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

При розгляді заяви судом не встановлено об`єктивних та безсторонніх обставин, які б свідчили про прояви особистої упередженості чи зацікавленості з боку колегії суддів чи прокурора ОСОБА_4 , або про порушення ними презумпції невинуватості в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що доводи обвинуваченого ОСОБА_10 зводяться виключно до незгоди з процесуальними діями суду та позицією сторони обвинувачення, суд вважає заявлені відводи необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід колегії суддів в складі головуючого- судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_10 про відвід прокурору ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний тескт ухвали виготовлений 23.09.2026 року.

Головуючий суддя- ОСОБА_1

Судді - ОСОБА_2

ОСОБА_3