Постановление суда № 139986722, 22.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/6469/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Шашери М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву представника позивача про виправлення описки в рішенні суду від 03.09.2026 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із заявою про виправлення описки у рішенні суду від 03.09.2026.

Заява обґрунтована тим, що в рішенні суду невірно проведений арифметичний розрахунок суми середнього заробітку.

Відповідно до частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 55 914 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп.

При цьому, в мотивувальній частині рішення судом здійснено розрахунок належних позивачу при звільненні виплат, з урахуванням максимальної суми середнього заробітку.

Обґрунтовуючи заяву про виправлення помилки у рішенні суду, представник позивача зазначає, що судом було невірно здійснено розрахунок середнього заробітку, однак із такими доводами суд не погоджується, з огляду на таке.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Зі змісту викладених положень статті 253 КАС України випливає, що КАС України передбачає можливість усунення після ухвалення судового рішення у справі помилок технічного (неюридичного) характеру - описок та очевидних арифметичних помилок.

У розумінні норм процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

Отже, опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тексту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.

Вирішуючи питання про виправлення описок, очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

У пунктах 126, 128 постанови від 09.06.2022 провадження № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: 1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; 2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя.

Суд зазначає, що виправлення описки у судовому рішенні допускається лише у випадках, коли помилка має очевидний, технічний і безумовний характер, а її наявність не викликає жодних сумнівів. Таке виправлення не може використовуватися як спосіб зміни змісту судового рішення, переоцінки встановлених судом обставин чи вирішення спірних питань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2026 по справі №580/6236/22.

Для виправлення описки в судовому рішенні вагомою причиною для виправлення описки є наявність описки чи арифметичної помилки.

Аналізуючи зміст вказаного рішення, а також доводи заявника про виправлення описки, суд робить висновок, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 не містить помилок технічного (неюридичного) характеру, а зміна суми та розрахунку середнього заробітку фактично стосується зміни суті судового рішення, що свідчить про відсутність підстав для виправлення описки в порядку ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки в рішенні суду.

Керуючись статтями 241, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки у рішенні суду від 03.09.2026 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 22.09.2026.

Суддя С.В. Бородавкіна