№ 139986021, 23.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 947/26313/26

Провадження № 2-а/947/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

за участю:

позивача (в режимі відеоконференції) - Панасенка Я.А.,

представника відповідача Департаменту патрульної поліції України - Морозова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026, складену поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції ОСОБА_4, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.04.2026 поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції ОСОБА_4 складено та винесено постанову серії ЕГА № 2004627 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Поліцейський, який виніс оскаржувану постанову, допустив істотне порушення порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме не здійснив належної ідентифікації особи, стосовно якої складено постанову: не перевірив документів, що посвідчують особу, та виніс постанову стосовно особи, яку фактично не ідентифікував, що ставить під сумнів саму законність провадження.

Позивач стверджує, що 02.04.2026 (у день складення оскаржуваної постанови) він перебував у місті Києві, на підтвердження чого надав разом з позовом виписку по картці monobank (АТ «Універсал Банк»).

Вказане виключає будь-яку фізичну можливість перебування в цей день в м. Одеса та вчинення правопорушення, за яке винесено оскаржувану постанову.

За таких обставин притягнення його до адміністративної відповідальності суперечить як принципу індивідуалізації відповідальності, так і вимогам ст.ст. 245, 279, 280 КУпАП, оскільки постанову винесено стосовно особи, чия тотожність із дійсним порушником не була встановлена.

Просить позов задовольнити, постанову скасувати, а справу закрити.

Разом з позовом подав клопотання про постановлення окремої ухвали, відповідно до якого просить суд постановити окрему ухвалу, якою повідомити Одеську обласну прокуратуру про порушення поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції ОСОБА_4 законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.

Короткий виклад відзиву на позов

Відповідач не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 02.04.2026 приблизно о 21-27 годині екіпажем патрульної поліції було отримано виклик з лінії «102», які здійснили двоє громадян, одна з яких викликала наряд поліції на адресу АДРЕСА_1, повідомивши оператору наступну інформацію (ЄО № 10501 від 02.04.2026): «1 парадна, лежить невідомий чоловік приблизно 30 років, не зрозуміло розмовляє. Ймовірно у нього є ніж».

Друга громадянка повідомила оператору лінії «102» наступну інформацію: «1 парадна, в середині не відомий чоловік між поверхами 3 і 4, не адекватно себе поводить, просять перевірити». Цей виклик (як дублюючий) був приєднаний до ЄО № 10501 від 02.04.2026.

У результаті відпрацювання даного виклику, поліцейський ОСОБА_4., який разом з напарником отримав на службовий планшет вищевказаний виклик з лінії «102», прибувши на місце та в результаті його відпрацювання, о 22 год. 09 хв. у електронному рапорті системи ІпНП вказав наступне: «Прибувши за адресою було особу яка знаходилась в стані алкогольного сп`яніння ним виявився ОСОБА_1 , 01.03.2001 року який повідомив що в зв`язку з своїм станом він вирішив переночувати в під`їзді. Громадянку було доведено що він не може ночувати в під`їзді та що на нього скаржитися мешканці будинку. ОСОБА_1 прийняв рішення прямувати самостійно додому для ночівлі. Заяв та клопотання не надходило.»

Зі змісту оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026 вбачається, що вона розглянута о 21-49 годині, що відповідає обставинам викладеним вище.

Також, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається що поліцейський фіксував дану подію на портативний відеореєстратор № 473258, про що зазначив у прийнятій постанові після фабули вчиненого позивачем правопорушення.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 17,00 грн за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, та зазначено що 02.04.2026 за адресою АДРЕСА_1, позивач перебував в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, чим ображав громадську мораль та людську гідність.

У графах серії та органу що видав документ що посвідчує особу, паспорт громадянина України поліцейський зазначив «ІПНП».

Відповідач вража, що поліцейський в ході перевірки особи через базу Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІпНП - це сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення та є складовою частиною єдиної інформаційної системи МВС) встановив особу правопорушника який назвався ОСОБА_1 , адже у службовому планшеті з системою ІпНП містилась і фотокартка позивача, яка надана до суду разом із заявою про виконання ухвали суду.

Позивач стверджує, що поліцейський не встановив його особу належним чином, оскільки не перевірив документ, що посвідчує особу. Такі доводи є помилковими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону України «Про Національну поліцію».

Статті 31, 32 Закону України «Про Національну поліцію» надають поліцейському право вимагати пред`явлення документів за наявності визначених законом підстав, однак не встановлюють імперативної вимоги, що особа може бути встановлена виключно шляхом пред`явлення паспорта або іншого документа. Законодавством не визначено вичерпного переліку способів встановлення особи. Поліцейський вправі використовувати всі передбачені законом способи перевірки повідомлених особою анкетних даних, у тому числі шляхом їх перевірки за інформаційними обліками Національної поліції. Таким чином, у поліцейського, який перевірив анкетні дані які повідомив йому правопорушник, за наявними інформаційними базами Національної поліції, за результатами перевірки, не було підстав сумніватися у достовірності повідомленої йому інформації. Таким чином, твердження позивача про те, що його особу взагалі не було встановлено, не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо доводів про начебто перебування позивача в місті Києві, відповідач зазначає, що посилання позивача на банківські виписки та здійснення фінансових операцій у місті Києві не є беззаперечним доказом його фактичного місця перебування.

Надані банківські документи лише підтверджують факт проведення операцій із використанням банківської картки, однак самі по собі не підтверджують, що такі операції здійснювалися особисто позивачем або що він фізично перебував у відповідному місці в момент проведення кожної операції.

Банківські документи не є процесуальними доказами місця перебування особи, не містять відомостей про її геолокацію та не спростовують обставини, встановлені уповноваженою службовою особою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі документи підтверджують лише факт проведення банківських операцій, однак не посвідчують особу, яка безпосередньо користувалася банківською карткою, та не виключають можливості використання платіжного засобу іншою особою. Крім того, самі по собі банківські операції не можуть мати наперед встановленої доказової сили та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, у тому числі показаннями свідків.

Вважає, що наведені позивачем документи не можуть безумовно свідчити про відсутність його в місті Одесі у момент вчинення адміністративного правопорушення.

В свою чергу, фото або відео доказів, що б об`єктивно спростували начебто знаходження позивача в іншому місці ніж за адресою розгляду справи - до суду не надано.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідь на відзив на позов

Позивач заперечував проти прийняття судом відзиву на позов, посилаючись на пропуск продовженого судом строку для його подання.

Також зазначив, що будь-які процесуальні дії патрульного поліцейського ОСОБА_4. стосовно встановлення особи, повинні здійснюватися саме у спосіб, визначений законом, а не на підставі власного розсуду чи роботи внутрішніх інформаційних систем. Так, п.п. 2,6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення, а також якщо її зовнішні ознаки дають достатні підстави вважати про причетність до його вчинення, поліцейський має право вимагати від особи пред`явлення документа, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться у такому документі. Крім того, у період дії воєнного стану законодавець додатково встановив обов`язок чоловіків віком від 18 до 60 років пред`являти військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу.

Із відзиву відповідача вбачається, що встановлення особи правопорушника фактично здійснено виключно шляхом перевірки повідомлених цією особою анкетних даних за інформаційними базами ІПНП. Однак така перевірка не є способом встановлення особи, передбаченим законом, оскільки інформаційна система лише підтверджує існування відповідного запису анкетних даних, але жодним чином не підтверджує, що саме особа, яка перебуває перед поліцейським, є тією особою, відомості про яку містяться у відповідному реєстрі.

Матеріали справи не містять відомостей про пред`явлення особою, яка вчинила правопорушення, будь-якого документа, що посвідчує особу, і про фіксацію поліцейським даних з такого документа.

Позивач зауважує, що відповідачем не спростовано того факту, що банківською карткою (зокрема, засобами ApplePay) користувався не позивач, а інша особа.

Відповідач не спростовує вказану сукупність доказів жодними самостійними доказами, обмежуючись лише загальним твердженням про недостатню доказову силу банківської виписки.

За відсутності відеозапису та за наявності незалежно верифікованого державним реєстром фіскального документа, що підтверджує фізичну присутність позивача у м. Києві в час, максимально наближений до інкримінованого правопорушення в м. Одесі, доводи відзиву від 20.07.2026 не спростовують обґрунтованих сумнівів щодо можливості вчинення мною зазначеного правопорушення.

Додатково повідомив суд, що його представником направлено адвокатський запит до ТОВ «Лайфселл» щодо витребування в оператора (мобільного) зв`язку відомостей про базові станції, до яких підключався його мобільний номер телефону 02.04.2026, що додатково підтвердить викладені обставини щодо фактичного місця перебування у вказаний час. У разі відмови в надані запитуваних відомостей, позивачем буде подано до суду клопотання про витребування доказів, у порядку ст. 80 КАС України.

Водночас у судовому засіданні 04.08.2026 суд з урахуванням заперечень сторони відповідача, надану відповідь на відзив долучив до матеріалів справи, однак з урахуванням приписів КАС, не бере його до розгляду під час ухвалення судового рішення.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями судова справа була розподілена судді Скриль Ю.А. та передана головуючому по справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні 07.07.2026.

07.07.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позов.

У судовому засіданні 07.07.2026 суд задовольнив вказане клопотання: строк для подання відзиву на позов продовжений до 15 днів з моменту відкриття провадження у справі, тобто з 04.07.2026, 15-ий день припадає на 19.07.2026, що є вихідним днем, отже останнім днем подання відзиву на позов є 20.07.2026. Також у судовому засіданні явка позивача у судове засідання визнана обов`язковою.

Судове засідання відкладене на 21.07.2026.

09.07.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду щодо надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . У вказаній заяві сторона відповідача зазначила, що надати відеозаписи з нагрудної камери відеоспостереження не надається можливим у зв`язку з закінченням строку їх зберігання.

20.07.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов.

21.07.2026 до суду від сторони відповідача надійшли заперечення на клопотання про винесення окремої ухвали.

Також 21.07.2026 від представника відповідача надійшла заява про виклик свідка ОСОБА_3 , яка здійснила виклик наряду поліції на лінію «102».

Судом прийнято відзив на позов та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.07.2026 за участю позивача та представника відповідача розглянуто та задоволено клопотання сторони відповідача про виклик свідків.

У судовому засіданні позивач висловив позицію з приводу бажання скористатися правом подання відповіді на відзив.

У зв`язку з цим, розгляд у справі відкладений до 04.08.2026.

28.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідка - ОСОБА_4 поліцейського УПП в Одеській області ДПП України, яким винесена оскаржувана постанова.

29.07.2026 до суду надійшла відповідь на відзив.

04.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема відповідь від ТОВ «Лайфселл» про відмову у наданні запитуваної інформації.

04.08.2026 до суду від сторони відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про виклик свідка, а також клопотання про повернення позивачу відповіді на відзив.

У судовому засіданні 04.08.2026 за участі позивача та представника відповідача розглянуто клопотання позивача про виклик свідка, яке задоволено. Також задоволено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

Суд також розглянув питання щодо долучення до матеріалів справи відповіді на відзив, подану позивачем, на яку стороною відповідача подані відповідні заперечення.

Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, водночас, посилаючись на норми ч. 8 ст.262 КАС України, постановив не брати викладені у відповіді на відзив доводи та аргументи до уваги під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 04.08.2026 розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, яке задоволено: витребувано з ТОВ «Лайфселл» інформацію, виготовлену на паперовому або електронному носії, що містить відомості про телефонні з`єднання з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користувався і користується ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період часу починаючи з 00 годин 01 хвилини по 23 годину 59 хвилин 2 квітня 2026 року, зазначивши номери телефонів, з якими відбувались з`єднання, дату (час) таких з`єднань, дані про їх технічний характер (вхідне, вихідне, SMS-, MMS- повідомлення, GPRS, переадресація, Інтернет-з`єднання), з`єднання нульової тривалості, та адреси розташування базових станцій оператора мобільного зв`язку в межах радіусів дії яких перебував даний номер, за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента.

З урахуванням задоволеного клопотання позивача про виклик свідків та витребування доказів, суд постановив, що свідки будуть допитані в одному судовому засіданні, отже розгляд справи відкладається для здійснення виклику у судове засідання свідка ОСОБА_4 та надходження відповіді з ТОВ «Лайфселл» на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Судове засідання відкладене на 18.09.2026 (у період з 10.08.2026 по 01.09.2026 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці).

17.08.2026 до суду надійшла витребувана інформація з ТОВ «Лайфселл».

У судовому засіданні 18.09.2026 допитані свідки, досліджені докази та суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав до 23.09.2026.

Встановлені обставини справи

Установлено, що 02.04.2026 поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції ОСОБА_4 складено та винесено постанову серії ЕГА № 2004627 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

З оскаржуваної постанови вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 17,00 грн за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, та зазначено, що 02.04.2026 за адресою АДРЕСА_1, позивач перебував в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, чим ображав громадську мораль та людську гідність.

Також, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається що поліцейський фіксував дану подію на портативний відеореєстратор № 473258, про що зазначив у прийнятій постанові після фабули вчиненого позивачем правопорушення.

Водночас як повідомив представник відповідача відеозапис з відеореєстратора № 473258 знищений за закінченням терміну зберігання.

Дослідженням витягу з ІпНП (ЄО № 10501 від 02.04.2026) встановлено, що екіпажем патрульної поліції було отримано виклик з лінії «102», які здійснили двоє громадян, одна з яких - ОСОБА_3 викликала наряд поліції на адресу АДРЕСА_1 , повідомивши оператору наступну інформацію (ЄО № 10501 від 02.04.2026): «1 парадна, лежить невідомий чоловік приблизно 30 років, не зрозуміло розмовляє. Ймовірно у нього є ніж».

Друга громадянка - ОСОБА_5 повідомила оператору лінії «102» наступну інформацію: «1 парадна, в середині не відомий чоловік між поверхами 3 і 4, не адекватно себе поводить, просять перевірити». Цей виклик (як дублюючий) був приєднаний до ЄО № 10501 від 02.04.2026.

У результаті відпрацювання даного виклику, поліцейський ОСОБА_4., який разом з напарником отримав на службовий планшет вищевказаний виклик з лінії «102», прибувши на місце та в результаті його відпрацювання, о 22 год. 09 хв. у електронному рапорті системи ІпНП вказав наступне: «Прибувши за адресою було особу яка знаходилась в стані алкогольного сп`яніння ним виявився ОСОБА_1 , 01.03.2001 року який повідомив що в зв`язку з своїм станом він вирішив переночувати в під`їзді. Громадянку було доведено що він не може ночувати в під`їзді та що на нього скаржитися мешканці будинку. ОСОБА_1 прийняв рішення прямувати самостійно додому для ночівлі. Заяв та клопотання не надходило.».

Дослідженням Виписки по картці monobank (АТ «Універсал Банк»), наданою позивачем разом з позовом, встановлено, що позивачу належить платіжна картка НОМЕР_3 , якою він упродовж 02.04.2026 року, у тому числі і під час винесення оскаржуваної постанови, здійснював оплату у «Макдональдс» в місті Києві та супермаркеті «Фора» у місті Києві.

Також судом встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 .

Дослідивши витребувану інформацію з ТОВ «Лайфселл», суд встановив, що з`єднання за вказаним номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить позивачу, у період часу з 23-26 години 01.04.2026 по 23-04 годину 02.04.2026, відбувалось за базовими станціями стільникового зв`язку, розташованими у місті Києві.

Згідно наданих показань свідком ОСОБА_3 , обличчя особи, яка перебувала у під`їзді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не бачила, спілкувалась з ним на відстані одних сходин, впізнати цю особу не зможе.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_4 надав показання, що відомості до оскаржуваної постанови внесені на підставі отриманої з ІпНП інформації, яку повідомила особисто особа, стосовно якої винесена постанова. Буль-які документи, які б підтверджували особу правопорушника чоловіком не надавались, поліцейським не витренувались, особу у будь-якій інший спосіб не встановлено.

Також під час надання показань, свідок зазначив, що впізнати особу, стосовно якої виносилась оскаржувана постанова не зможе.

Мотиви суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, окрім іншого і за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів.

Як встановлено судом, оскаржуваною постановою серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17,00 гривень.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2026 перебував за адресою: АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, чим ображав громадську мораль та людську гідність.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними доказами у справі (Виписка по картці monobank, яка належить позивачу, інформація ТОВ «Лайфселл»), які суд визнає належними та допустимими доказами, ОСОБА_1 у період часу з 23-26 години 01.04.2026 по 23-04 годину 02.04.2026 перебував у місті Києві, а отже не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 КУпАП, у місті Одесі за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до статті 178 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Таким чином, основним питанням яке необхідно вирішити суду в даній справі є з`ясування факту вчинення позивачем перебування у громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Як вже зазначено, суд встановив, що під час фіксування поліцейським адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, позивач ОСОБА_6 перебував у місті Києві та не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 КУпАП, у місті Одесі за адресою: АДРЕСА_1.

Працівником патрульної поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з`ясовано усіх обставин справи, зокрема достеменно не встановлено особу правопорушника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, суд виснував про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо постановлення окремої ухвали суду

Відповідно до ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про постановлення окремої ухвали суду, відповідно до якого просить суд постановити окрему ухвалу, якою повідомити Одеську обласну прокуратуру про порушення поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, капралом поліції ОСОБА_4 законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.

Під час розгляду вказаного питання у судовому засіданні з`ясовано думку позивача, який пояснив, що вбачає в діях працівника патрульної поліції ознаки злочину, передбаченого статтею 367 КК України або статті 359 КК України.

При цьому надаючи пояснення суду, зазначив, що внаслідок таких дій працівника поліції йому завдано шкоди, яка виразилась у накладенні арешту на його рахунок та стягнення з нього 472 грн.

Частина 1 статті 367 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відповідно до Примітки статті 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім цього, у судовому засіданні згідно з наданими поясненнями представником відповідача, та підтвердженими позивачем, встановлено, що за скаргою ОСОБА_6 УПП в Одеській області ДПП України проведено службову перевірку обставин, які є тотожними тим, що зазначені у клопотанні позивача про постановлення окремої ухвали суду, за результатом якої позивачу надано відповідь про те, що підстави для проведення службового розслідування відсутні.

Таким чином, з урахуванням викладених у клопотанні позивача про постановлення окремої ухвали доводів та аргументів, а також встановлених обставин справи, норм статті 367 КК України, результатів службової перевірки, суд дійшов висновку про відсутність у підстав для постановлення окремої ухвали суду.

Водночас суд роз`яснює, що кожна особа має право звернутися до правоохоронних органів із заявою, повідомленням про вчинене, на його думку, кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яке підлягає розгляду в порядку ст. 214 КПК України.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору 665,60 грн підлягають стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 199-228, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 121, 139, 222, 245, 247, 251, 255, 268, 280, 283, 285, 286, 289, 291 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕГА № 2004627 від 02.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 серія ЕГА № 2004627 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП, скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відмовити у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали суду.

Стягнути на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Одеській області, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Рішення суду підписане 23.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль