Решение № 139985513, 20.07.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/378/26

Провадження по справі №2/498/532/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року с-ще Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Велика Михайлівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

24 березня 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов позов ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 14.01.2019 р. між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 (далі Відповідач) укладено Договір кредиту №2022426764_CARD. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов?язання. 21.10.2022 р. згідно умов Договор факторингу №21/10/22, АТ «ОТП БАНК» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2022426764_CARD від 14.01.2019р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 35 465,73 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 21 600,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13 865,73 грн. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 2022426764_CARD від 14.01.2019. Тому позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2022426764_CARD від 14.01.2019р. у розмірі 35 465,73 грн. судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. В позовній заяві просить про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, заяв, клопотань не надала.

Оскільки відповідач належним чином повідомлялася про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 14.01.2019 року АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №2022426764_CARD. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, 14.01.2019р. між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем укладено Договір кредиту №2022426764_CARD, який було підписано відповідачем власноруч із виконристання особистого підпису.

Відповідно до Договору сума кредиту становить 2 916, 82 грн. Дата повернення кредиту - 14 січня 2021 року. Крім того, було встановлено кредитний ліміт 2 500,00 грн.

В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився.

ТОВ «ОТП БАНК» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі визначеному договорм на банківську картку позичальника.

Відповідач користувалась кредитною лінією, здійснюючи зняття готівки та оплату з використанням кредитної картки.

21.10.2022 згідно з умовами Договору факторингу № 21/10/22, АТ «ОТП БАНК» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2022426764_CARD від 14.01.2019 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Згідно з Договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 35 465,73 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 21 600,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13 865,73 грн.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі №2022426764_CARD від 14.01.2019 р., направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «ОТП БАНК» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 2022426764_CARD від 14.01.2019.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала в повному обсязі, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 35 465,73 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 21 600,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13 865,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, доведено факт укладення відповідачем кредитного договору: № 2022426764_CARD від 14.01.2019 з ТОВ «ОТП БАНК», за яким має непогашену заборгованість в розмірі 35 465,73 грн.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджена наданими позивачем розрахунками. Відповідач своїх заперечень щодо цього суду не надала.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо заявлених сум заборгованості за цим договором.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за цими договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно ч.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є фінансовою установою, має ліценцію на надання фінансової послуги факторингу, що підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження про видачу ліцензії на надання послуг з факторингу, а також відомостями з сайту Національного банку України.

На підставі викладених норм Закону укладення договору факторингу між ВТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Дідіжи фінанс», та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договором № 2022426764_CARD від 14.01.2019 позивачу ТОВ «Діджи фінанс», суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025; детальний опис робіт виконаних адвокатом; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом.

Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі, який відповідає співмірності, необхідності та розумності таких витрат 2 500,00 грн. та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подачу до суду позову 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 279, 280-283, 353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851 заборгованість за кредитним договором №2022426764_CARD від 14.01.2019, у розмірі 35 465,73 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 21 600,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13 865,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», МФО 334851 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», 07405, Київська область м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Н.С. Чернецька