Постановление суда № 139984606, 23.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання залишення зустрічної позовної заяви без розгляду

23 вересня 2026 року Справа № 520/14641/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд сстягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 1 647 832,40 грн на рахунок: UA518999980313080105000020001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081000.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідачем 13.08.2026 через систему "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду надано зустрічний позов, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00219502410 від 08.05.2025 року, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання у вигляді пені за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 647 832 (один мільйон шістсот сорок сім тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 40 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду задоволено.

Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення із зустрічною позовною заявою до адміністративного суду про оскарження податкового повідомлення-рішення №00219502410 від 08.05.2025 року.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення із зустрічною позовною заявою до адміністративного суду про оскарження податкового повідомлення-рішення №00219502410 від 08.05.2025 року.

Прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 по адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

До Харківського окружного адміністративного суду від представника відповідача за зустрічною позовною заявою - Головного управління ДПС у Харківській області, 01.09.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Представником позивача за зустрічною позовною заявою через систему "Електронний суд" 03.09.2026 подано заперечення на клопотання (заяву), у якому просить суд відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області у задоволенні заяви про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Суд з урахуванням окресленого клопотання виходить з наступного.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірним у цій справі є питання додержання позивачем за зустрічною позовною заявою строку звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючого органу, які стосуються нарахування грошових зобов`язань, а саме - податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00219502410 від 08.05.2025.

За наявними матеріалами справи податкове повідомлення-рішення №00219502410 від 08.05.2025 направлено на адресу позивача поштовим відправленням №6106400029916, яке повернулося відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

У постанові від 17.03.2026 по справі №280/4096/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив наступне.

«При вирішенні спорів щодо дотримання строку звернення до суду у справах про оскарження рішень контролюючих органів підлягають врахуванню й приписи статті 42 ПК України, якими визначено порядок направлення та вручення документів платникам податків.

Практика Верховного Суду свідчить, що положення цієї статті мають значення для встановлення обставин належного направлення податкових повідомлень-рішень та оцінки того, коли платник податків міг дізнатися про прийняття відповідного рішення контролюючого органу.

Водночас застосування положень статті 42 ПК України при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строку звернення до суду не може здійснюватися формально, виключно з огляду на сам факт направлення податковим органом відповідного поштового відправлення.

Адже приписи наведеної статті Кодексу встановлюють правила належного направлення податкових документів у межах податкових правовідносин, тоді як питання дотримання строку звернення до суду регулюється нормами процесуального права, зокрема статтею 122 КАС України.»

Отже, при вирішенні питання про початок перебігу строку звернення до суду, суд оцінює не лише сам факт направлення податкового повідомлення-рішення, але й сукупність інших обставин, які можуть свідчити про те, чи мав платник податків реальну можливість своєчасно дізнатися про існування такого рішення.

В свою чергу, застосування процесуальних строків має здійснюватися з урахуванням принципу ефективного доступу до правосуддя та недопустимості надмірного формалізму.

Подібний підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні правила, зокрема щодо строків звернення до суду, мають на меті забезпечення належного здійснення правосуддя та правової визначеності, однак їх застосування не повинно перетворюватися на надмірний формалізм, який позбавляє особу реальної можливості реалізувати право на судовий захист.

У зв`язку з цим під час оцінки дотримання строку звернення до суду суд враховує не лише формальні ознаки направлення кореспонденції, а й поведінку сторін, їхню добросовісність та реальні можливості особи отримати інформацію про прийняте рішення суб`єкта владних повноважень.

Доводи відповідача фактично зводяться до того, що сам факт направлення податкових повідомлень-рішень поштовим відправленням свідчить про обізнаність платника податків щодо їх існування та, відповідно, про початок перебігу строку звернення до суду.

Однак такий підхід не враховує необхідності оцінки всіх обставин справи у їх сукупності, зокрема поведінки сторін, реальної можливості отримання кореспонденції та дій платника податків, спрямованих на з`ясування наявності рішень контролюючого органу.

За встановлених судом обставин застосування виключно формального підходу до визначення початку перебігу строку звернення до суду суперечило б принципу справедливого судового розгляду та ефективного доступу до правосуддя.

Вказана позиція суду підтримана постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі №280/4096/25.

За таких обставин доводи відповідача про наявність підстав для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 121, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.О. Супрун