Постановление суда № 139984565, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 вересня 2026 року Справа № 520/28268/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення мені перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.03.2023 із застосуванням обмеження розміру збільшення такої виплати сумою 1 500,00 грн та визначення внаслідок цього щомісячної страхової виплати у розмірі 11 759,48 грн.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити мені перерахунок щомісячної страхової виплати з 01.03.2023 відповідно до частини другої статті 31 Закону України № 1105-XIV, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати станом на 28.02.2023 10 259,48 грн та коефіцієнта перерахунку 1,197, без застосування обмеження збільшення виплати сумою 1 500,00 грн, визначивши належний розмір щомісячної страхової виплати з 01.03.2023 12 280,60 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити наступні перерахунки щомісячної страхової виплати мене, починаючи з 01.03.2024, виходячи з правильної попередньої бази, сформованої після перерахунку за пунктом 2, із застосуванням норм законодавства та коефіцієнтів, чинних на відповідну дату, включно з лімітами приросту, встановленими на 2025 та 2026 роки.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на мою користь заборгованість з нарахованих, але не виплачених щомісячних страхових виплат за період з 24.06.2023 по 31.07.2026 у розмірі 498 374 (чотириста дев`яносто вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн 02 коп., що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір страхових виплат.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області після здійснення перерахунків, зазначених у пунктах 2-3, нарахувати та виплатити мені за період з 24.06.2023 по день фактичного проведення такого перерахунку додаткову суму недоплати, що становить різницю між належними за законом розмірами щомісячної страхової виплати та розмірами, застосованими Відповідачем, без зарахування цієї додаткової різниці до суми вже нарахованої, але невиплаченої заборгованості 498 374,02 грн.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області після проведення послідовних перерахунків нараховувати та виплачувати мені з 01.03.2026 щомісячну страхову виплату у належному перерахованому розмірі 16 543,88 грн на місяць, до наступного передбаченого законом перерахунку або іншої законної зміни розміру страхової виплати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною ухвалою позивачу запропоновано, зокрема, надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказами на їх підтвердження, а також документ про сплату судового збору у розмірі 8246,83 грн.

На виконання зазначеної ухвали позивач подав до суду заяву, в якій просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись, зокрема, на те, що після припинення виплати з 01.08.2022 він перебував на тимчасово окупованій території України та був позбавлений можливості своєчасно звернутися до органів Пенсійного фонду України і суду.

Разом з тим, на підтвердження факту свого фактичного перебування на тимчасово окупованій території у відповідний період позивач належних та допустимих доказів до суду не надав.

Саме по собі зареєстроване місце проживання позивача у місті Лиман Донецької області не підтверджує його фактичного перебування на відповідній території у період, за який позивач просить поновити строк звернення до суду.

Зазначення у позовній заяві про перебування на тимчасово окупованій території також саме по собі не є доказом відповідної обставини.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його фактичне перебування на тимчасово окупованій території протягом періоду, який має значення для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів того, що саме внаслідок таких обставин він був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду.

Таким чином, позивачем не усунуто недолік позовної заяви в частині необхідності підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, позивач у поданій заяві просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та зазначаючи, що спірні виплати пов`язані з нещасним випадком на виробництві та втратою професійної працездатності.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що визначальним для застосування відповідної пільги є предмет спору та характер заявлених вимог, а саме їх спрямованість на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У даній справі позивач не заявляє вимог про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розумінні пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є правомірність визначення органом Пенсійного фонду України розміру щомісячної страхової виплати, правильність застосування коефіцієнтів її перерахунку, обмеження розміру збільшення виплати, а також стягнення заявленої позивачем заборгованості та зобов`язання відповідача здійснювати подальші перерахунки.

Тобто заявлені позовні вимоги спрямовані на перевірку правильності нарахування та виплати вже призначеної позивачу щомісячної страхової виплати, а не на відшкодування шкоди як самостійний спосіб захисту порушеного права.

Обставина, що право позивача на отримання щомісячної страхової виплати виникло у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та втратою професійної працездатності, сама по собі не змінює предмета заявленого спору та не означає, що позов є справою про відшкодування шкоди у розумінні пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Спір щодо розміру, перерахунку та виплати страхового забезпечення є спором щодо реалізації права на відповідну страхову виплату, а не спором про встановлення факту заподіяння шкоди здоров`ю чи визначення та стягнення шкоди, заподіяної каліцтвом.

У цій справі факт нещасного випадку, трудового каліцтва та втрати професійної працездатності позивачем як такий не оспорюється. Навпаки, саме наявність відповідного страхового випадку та встановленої втрати професійної працездатності є передумовами отримання ним спірної страхової виплати.

Предметом же позову є виключно питання правильності її розміру та проведення відповідних перерахунків.

За таких обставин положення пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог.

Таким чином, позивач не надав доказів наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору та не виконав вимогу ухвали суду від 14 вересня 2026 року щодо сплати судового збору у визначеному судом розмірі.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у строк, встановлений судом.

Отже, з огляду на те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 14 вересня 2026 року, а саме не підтверджено належними доказами поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не сплачено судовий збір у встановленому розмірі, підстави для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні.

Згідно ч. 8 цієї статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 22.09.2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.