Постановление суда № 139983308, 23.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду та поновлення пропущеного строку звернення до суду

23 вересня 2026 рокусправа № 380/16388/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Брильовського Р.М. розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд: визнати протиправними і скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025; податкову вимогу №0014570-1305-1301 від 20.04.2026; податкове повідомлення-рішення UA46060290000052876 від 26.05.2026.

Ухвалою судді від 7 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління ДПС у Львівській області подало до суд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025. Зазначає, що предметом спору є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025, №101993-2418-1320-UA46060290000052876 від 26.05.2026 та податкової вимоги №0014570-1305-1301 від 20.04.2026. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Як встановлено, податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням за його податковою адресою, визначеною відповідно до вимог статей 42 та 45 ПК України. 07.08.2025 поштове відправлення повернуто контролюючому органу у зв`язку із закінченням строку зберігання. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду документ, направлений контролюючим органом рекомендованим листом за належною податковою адресою платника, вважається належним чином врученим і у разі його фактичного неотримання, якщо поштовим оператором зафіксовано причину невручення. При цьому платник податків зобов`язаний забезпечити можливість отримання кореспонденції за своєю податковою адресою та не може посилатися на її неотримання як на підставу для уникнення відповідних правових наслідків. Отже, позивач вважався належним чином повідомленим про податкове повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 з 07.08.2025. Однак до суду він звернувся лише у серпні 2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. З огляду на викладене, позов у частині оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 подано з пропуском строку звернення до суду, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Ухвалою суду від 3.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

Представник ФОП ОСОБА_1 подав до суду заяву у якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 у справі та поновити пропущений строк. Зазначає про те, що як вбачається з рекомендованого листа, надісланого Відповідачем Позивачу 22.07.2025 року, копія якого була додана Відповідачем до відзиву на позовну заяву, та який нібито містив податкове повідомлення-рішення №58028-2411-1320- UA46060290000052876 від 14.04.2025. Однак, рекомендований лист не було надіслано Позивачу відповідно до вимог закону, а саме: рекомендований лист було надіслано Позивачу без повідомлення про вручення. З рекомендованого листа неможливо встановити факту направлення Позивачу цим рекомендованим листом податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025. З врахуванням висновку Верховного Суду, викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі №380/6561/25 щодо застосування ст. 42 Податкового Кодексу України, Відповідач позбавлений будь-яких правових та фактичних підстав стверджувати, що податкове повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 було вручене Позивачу 07.08.2025 у зв`язку з направленням та поверненням рекомендованого листа від 22.07.2025. Відповідач не надсилав Позивачу податкового повідомленням-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025, у зв`язку з чим Позивач звернувся до Відповідача з заявою від 07.07.2026, якій просив вручити йому вказане податкове повідомлення-рішення. У відповідь на вказану заяву відповідач разом з листом від 22.07.2026 №33870/6/13-01-24-18 надіслав Позивачку дублікат спірного податкового повідомлення-рішенням, яке було отримано Позивачем 29.07.2026 у відділенні поштового зв`язку, Стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення було вручено Позивачу 29.07.2026 року. Вважає, що позов подано в межах шестимісячного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, а в разі визнання такого строку пропущеним просить поновити його як з поважних причин.

Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

В свою чергу, згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд встановив, що позивач з позовом про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 дізнався з листа відповідача від 22.07.2026 №33870/6/13-01-24-18, яке Позивач отримав 29.07.2026 у відділенні поштового зв`язку.

На переконання позивача, наведені у його заяві обставини підлягають аналізу в розрізі добросовісності дій заявника. Позивач стверджує, що доказами, які містяться у матеріалах справи, незаперечно підтверджується та обставина, що податкове повідомлення-рішення №58028-2411- 1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 було вручено Позивачу 29.07.2026 року, відтак, Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 з дотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували направлення чи вручення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, Головне управління ДПС у Львівській області не надало супровідного листа, опису вкладення до поштового відправлення чи інших документів, які б підтверджували, що саме оскаржуване рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025 було надіслано або особисто вручено позивачу.

Разом із тим суд зазначає про те, що саме по собі повідомлення про вручення поштового відправлення не підтверджує змісту вкладення та не свідчить про те, що у зазначеному листі містилося податкове повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025.

Суд встановив відсутність належних та допустимих доказів направлення та вручення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025.

Отже, твердження представника Головного управління ДПС у Львівській області зазначає, що зазначене рішення було направлено платнику податків рекомендованим поштовим відправленням №0601171611273 є необгрунтованим.

Суд вказує, що зазначені позивачем обставини є об`єктивно непереборними, не залежали від позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зважаючи на добросовісність дій позивача, його активну поведінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ФОП ОСОБА_1 та наявність підстав для її задоволення.

У зв`язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, суд вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу такий строк звернення.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 229, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання ФОП ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ФОП ОСОБА_1 у справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025.

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №58028-2411-1320-UA46060290000052876 від 14.04.2025.

Продовжити розгляд позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяБрильовський Роман Михайлович