Постановление суда № 139983195, 22.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13071/25

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗ`ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

22 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 18 серпня 2026 року про роз`яснення судового рішення у справі № 380/13071/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2023 року по 06 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо застосування з 01 січня 2020 року по 20 травня 2023 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, під час нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року (2102,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн) відповідно.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням положень абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням положень абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В решті позовних вимог відмовлено.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

18 серпня 2026 року представник відповідача подав через систему «Електронний суд» заяву від 18 серпня 2026 року про роз`яснення судового рішення, яка мотивована тим, що ухвалене судове рішення містить положення, які є незрозумілими для належного виконання, а саме який місяць належить прийняти за базовий під час нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням положень абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Роз`яснення вказаних обставин необхідне для правильного та своєчасного виконання рішення суду, а також для усунення правової невизначеності між сторонами.

З огляду на вказане просить суд роз`яснити рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13071/25 від 12 листопада 2025 року, а саме: «Який місяць прийняти за базовий під час нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням положень абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078?».

Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої - другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2025 року у справі № 420/32785/23 дійшов висновку про те, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08, від 14 березня 2024 року у справі № 380/15190/22.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.

Отже, рішення суду повинно бути чітким і зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У контексті цього суд відзначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 380/13071/25 в цілому, як і його резолютивна частина зокрема є чітким та зрозумілим, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, якими він керувався, під час його ухвалення, а також покликання на положення закону, які суд застосував, тому роз`яснення не потребує.

Крім цього, у мотивувальній частині цього рішення суд чітко відзначив, що «(…) З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким належить здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (…)».

Водночас зі змісту поданої заяви слідує, що представник відповідача фактично просить суд роз`яснити порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 380/13071/25, що виходить за межі питань роз`яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України.

Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Ураховуючи приписи статті 254 КАС України, суд дійшов висновку про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 380/13071/25 є чітким і зрозумілим, зокрема його резолютивна частина, жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час його виконання, вказане рішення суду не містить, а тому в задоволенні заяви представника відповідача від 18 серпня 2026 року про роз`яснення судового рішення належить відмовити.

Також суд наголошує на обов`язковості виконання судових рішень (стаття 14 КАС України), які набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 378, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача від 18 серпня 2026 року про роз`яснення судового рішення у справі № 380/13071/25 відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Клименко О.М.