Решение № 139982639, 21.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ справа №320/42089/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (далі позивач, ПАТ «КССРЗ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №39916/26-15-07-03-01-26 від 01.05.2025 на суму 5 420 334,08 грн (разом із штрафними санкціями) та №68035/26-15-07-03-01-26 від 23.07.2025 на суму 86 412,31 грн (за штрафними санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначивши, що акт перевірки містить необґрунтований висновок ГУ ДПС у м. Києві щодо відсутності у ПАТ «КССРЗ» підстав для несплати податку на будь-яке власне нерухоме майно.

Позивач вказав, що він є власником нежитлових приміщень, що відносяться до будівель промисловості та в силу положень підпункту «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування.

В ході перевірки інспекторам ДПС, окрім реєстру договорів оренди, укладених ПАТ «КССРЗ» в період з 2018 року по 2020, були надані для огляду та відповідного дослідження оригінали договорів оренди. Однак жодного договору оренди, укладеного ПАТ «КССРЗ» у будь-який період, жодного документально підтвердженого доказу, який би був підставою вважати, що у ПАТ «КССРЗ» відсутні підстави щодо несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вищезазначене нерухоме майно за площі приміщень, що надаються в оренду іншим суб`єктам господарювання, в акті не наведено. У зв`язку з чим, позивач вважає, що прийняті ГУ ДПС України в м. Києві податкові повідомлення-рішення є протиправними і такими, що не ґрунтуються і не відповідають законодавству України та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позову та вказав, що ПАТ «КССРЗ» є підприємством, яке відноситься до промислового та має вид діяльності з кодом ВЕД 28.92 виробництво машин i устаткування для добувної промисловості та будівництва. Але при провадженні господарської діяльності ПАТ «КССРЗ» також використовує код ВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна. Відтак, у ПАТ «КССРЗ» відсутні підстави щодо несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вищезазначене нерухоме майно за площі приміщень, що надаються в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті на підставі та у порядку, визначених чинним законодавством України, а підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою суду від 03.04.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, розпорядника майна ПАТ «КССРЗ» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича.

Третьою особою подано письмові пояснення, в яких підтримав позицію позивача щодо неправомірності донарахування ГУ ДПС у м. Києві податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки при податковій перевірці ПАТ «КССРЗ» за період 2018 2020 роки. ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем не враховано редакції норми абз. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, що діяла до та після 23.05.2020, оскільки, редакція цієї правової норми має основне (базове) значення для визначення об`єкту для оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, враховуючи період перевірки з 2018 2020 рік. Також, вважає необґрунтованим висновок ГУ ДПС у м. Києві щодо відсутності у ПАТ «КССРЗ» підстав для звільнення сплати податку на будь-яке власне нерухоме майно, за будь-який період, відповідачем не доведено які конкретні розрахунки призвели до нарахування податкових зобов`язань, відтак не доведено правомірність свого рішення, а тому просив позов задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача підтримав позов, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.

Третя особа просила задовольнити позов.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 04.03.2025 № 6050/26-15-07-03-01-20, № 6051/26-15-07-03-01-20, відповідно до п.п. 78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі Наказу Державної податкової служби України від 07.02.2025 №105, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19.02.2025 №1203-п відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ «КССРЗ», код ЄДРПОУ 03149949, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, зокрема з питань визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 22.11.2024 № 35258/6/99-00-06-03-02-06, у порядку контролю за правильністю висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «КССРЗ» №87674/ж5/26-15-07-03-01/03149949 від 12.07.2024, за результатами перевірки складено акт від 24.03.2025 №24531/ж5/26-15-07-03-01/03149949.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

п.п. 266.1.1 п. 266.1 та п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму в сумі 5 809 885,54 грн, в тому числі за 2018 рік - 1 558 782,86 грн, за 2019 рік - 2 559 702,12 грн, за 2020 рік - 1 691 400,56 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.05.2025 № 39916/26-15-07-03-01-26, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками нежитлової нерухомості на загальну суму 5 420 334,08 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 4 674 547,38 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 745 786,70 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ПАТ «КССРЗ» подано скаргу до Державної податкової служби України від 20.05.2025 №39/41.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 18.07.2025 №20836/6/99-00-06-03-02-06 скаргу задоволено частково, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.05.2025 № 39916/26-15-07-03-01-26, скасовано два інші податкові повідомлення-рішення та збільшено податкове повідомлення-рішення від 01.05.2025 № 39916/26-15-07-03-01-26 у частині застосування штрафу у сумі 86 412,31 грн.

На підставі вказаного рішення Державної податкової служби України від 18.07.2025 №20836/6/99-00-06-03-02-06 та акту від 24.03.2025 №24531/ж5/26-15-07-03-01/03149949 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2025 №68035/26-15-07-03-01-26, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 86 412,31 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним і такими, що прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, набрав чинності з 01.01.2015 (Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок у складі податку на майно, що сплачується платниками податку за об`єкти житлової та/ або нежитлової нерухомості і зараховується до місцевого бюджету (ст.ст. 10, 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 14.1.129, 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки. Об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтею 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01 січня 2015 року, власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Підпункт «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 23.05.2020) визначав, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавцем, у кожному буквеному пункті передбачено конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), будівлі промисловості («є»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), тощо).

Отже, підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Разом з тим, згідно підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, вказаний підпункт підлягає застосуванню за одночасного дотримання таких умов:

-наявності у платника податку у власності будівель промисловості, віднесених до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

-використання таких будівель за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 (добувна промисловість, постачання електроенергії, будівництво, тощо);

-відсутність відомостей щодо передачі власниками будівель промисловості в оренду, лізинг, позичку.

ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 ПАТ «КССРЗ» було платником податку на майно відмінне від земельної ділянки та мало у власності наступні об`єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2005 цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, а саме: Літ. «А» Ангар для зберігання судів (Модуль) площею 2 607,20 м2; Літ. «Б`Будівля пожежного депо площею 457,70 м2; Літ. «В» Магазин «Госптовари» площею площею 177,20 м2; Літ. «Г» Будівля кранової естакади площею 5 602,40 м2; Літ. «Д`Будівля складу ВКВК площею 2 530,60 м2; Літ. «Е» Будівля дизельного цеху площею 4 925,60 м2; Літ. «Ж» Адміністративна будівля УВМ площею 5 228,30 м2; Літ.«З» Будівля заводоуправління площею 1 700,60 м2; Літ. «И» Котельний цех(КЗЦ) площею 3 466,50 м2; Літ. «К» Термічна дільниця площею 190,90 м2; Літ. «К1 »Будівля інструментального цеху площею 386,60 м2; Літ. «К2 » Медпункт площею 484,00 м2; Літ. «К » Будівля клубу площею 524,80 м2; Літ. «Л» Будівля центрального складу площею 1 578,30 м2; Літ. «М» Будівля малярного цеху площею 326,40 м2; Літ. «Н» Будівля електроцеху площею 644,80 м2; Літ. «О» Будівля механічного цеху площею площею 2 137,90 м2; Літ. «О1» Будівля деревообробного цеху площею 703,60 м2; Літ. «О2» Прибудова інструментальної дільниці (побутові приміщення, мех.цеху) площею 360,20 м2; Літ. «П» Паросилова площею 648,40 м2; Літ. «С» Будівля компресорної станції площею 135,80 м2; Літ. «Т» Будівля ковальського цеху площею 497,50 м2; Літ. «У» Побутові приміщення (КЗЦ) площею 1 211,40 м2; Літ. «Ф» Ремонтна дільниця площею 658,00 м2; Літ. «Х`Модельна дільниця площею 667,60 м2; Літ. «Ц» Будівля гараж площею 322,40 м2; Літ.«Ч» Будівля лісопильного цеху площею 659,00 м2; Літ. «Ш» Будівля складу хімії площею 187,00 м2; Літ. «Ш1» Будівля складу ПММ площею 97,90 м2; Літ. «Щ`Будівля цеху синтетичних виробів «Модуль» площею 967,90 м2; Літ. «Ю» Будівля МПУ (цех гермоклапанів) площею 1 388,00 м2; Літ. « 2Б`Контрольно-перепускний пункт (Рентгенлабораторія) площею 24,60 м2; Літ. « 2В» Модельний цех площею 174,50 м2; Літ. « 2К» Розподільча підстанція площею 98,10 м2; Літ. « 2Ж» Газорозподільча станція площею 35,8 м2; Літ. « 2Н`Трансформаторна ТП-4, Літ. « 2Р» Трансформаторна ТП-3,Літ « 2Т`Трансформаторна ТП-2 плошею 120,30 м2; Літ. « 2Л» Будівля складу будівельних матеріалів площею 207,70 м2; Літ. « 2М» Будівля складу штучних вантажів площею 425,40 м2; Літ. « 2С» Диспетчерська на бровці площею 29,30 м2; Літ. « 2У» Склад для зберігання деталей площею 162,40 м2; Літ. « 2Ф» Склад моделей площею 253,20 м2; Літ. « 2Ш» Склад балонів площею 91,10 м2; Літ. « 2Щ» Лісосушилка площею 72,10 м2; Літ. « 2Ю» Споруда станції ПММ площею 51,40 м2; Літ. « 3Б» Склад балонів площею площею 48,20 м2; Літ. « 3В» Будівля елінгу площею 146,00 м2; Літ. « 3Г» Сушка піску площею 26,30 м2.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПАТ «КССРЗ» має в користуванні, наступне нерухоме майно, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, а саме:

-побутове приміщення, літера «Я», загальною площею 226,90 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8 ;

-будівля цеху термоізоляції, літера « 2Я» , загальною площею 165,90 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-навчально курсовий комбінат, літера «Р», загальною площею 463,30 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-берегоукріпні стапельні площадки, літера «IX» , загальною площею 19000,00 кв.м, адреса: м.Київ, вулиця Набережно-Лугова,будинок 8;

-причальна стіна, літера «VIII» , загальною площею 2400,00 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-блок газифікації вуглекислоти, літера « 2П», загальною площею 33,90 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-добудівна набережна, літера «V», загальною площею 4350,00 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-пункт побуту, літера « 2Х», загальною площею 77,80 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-гараж на три автомобіля, літера « 2Г», загальною площею 106,90 кв.м, адреса: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8;

-тепловий пункт, літера « 2Ц» , загальною площею 68,20 кв.м та будівля заводоуправління «Н» загальною площею 762,0 кв. м., за адресою: м. Київ, Голосіївський район, о. Водників.

У періоді, що перевірявся ПАТ «КССРЗ» нараховувало та сплачувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки лише за окремі будівлі майнового комплексу, а саме:

- будівля заводоуправління «З» загальною площею 1700,6 кв. м., за адресою: м. Київ, Подільський район вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

- магазин «Госптовари» «В» загальною площею 177,2 кв. м., за адресою:м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

- будівля клубу «К3» загальною площею 524,8 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

- їдальня УПМ загальною площею 429,8 кв. м., за адресою: м. Київ, Подільський район вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

- магазин УПМ загальною площею 312,0 кв. м., за адресою: м. Київ, Подільський район вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

- прохідна УПМ загальною площею 72,1 кв. м., за адресою: м. Київ, Подільський район вул. Набережно-Лугова, буд. 8.

ПАТ «КССРЗ» у періоді, що перевірявся, фактично отримувало дохід від здачі майна в оренду.

ПАТ «КССРЗ» є підприємством, яке відноситься до промислового та має види діяльності за КВЕД 30.11 будування суден і плавучих конструкцій; КВЕД 28.92 виробництво машин i устаткування для добувної промисловості та будівництва. Також, при провадженні господарської діяльності ПАТ «КССРЗ» використовує КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Стосовно виду діяльності надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна, позивачем зазначено, що в залежності від своїх виробничих планів та потреб, не втрачаючи виробничий потенціал, ПАТ «КССРЗ» здає в оренду (тимчасове користування) підприємствам виробникам частину власного нерухомого майна без зміни функціонального призначення, тим більше тих об`єктів, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В - Р КВЕД ДК 009:2010.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем було передано в оренду (тимчасове користування) підприємствам виробникам частину власного нерухомого майна без зміни функціонального призначення. Перелік договорів оренди, орендарів та площ наданих в оренду приміщень, в розрізі по роках та помісячно наведено у додатку №2 до акту перевірки.

Отже, позивач здійснював діяльність щодо надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна, відтак застосування до даної ситуації підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України є безпідставним.

При цьому, сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості, та без зміни функціонального призначення не можуть бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Водночас, суд зазначає, що для звільнення від оподаткування з підстав, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, має існувати одночасного дотримання усіх умов, встановлених даною нормою.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» зі змінами та доповненнями визначено ставки (у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) податку на нежитлову нерухомість в місті Києві, що перебуває у власності юридичних осіб, а саме для коду « 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості» встановлено ставки: на 2018 рік 1,0 %; на 2019 рік 1,5 %; на 2020 рік 1,5 %. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування є чинним, а тому підлягає застосуванню при винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктом 52-5 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Згідно з підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення відповідачем положень податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 01.05.2025 № 39916/26-15-07-03-01-26 та від 23.07.2025 №68035/26-15-07-03-01-26 є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами першою, другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищевикладеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.