Решение № 139982321, 23.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/4477/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зарічанської сільської ради (Закарпатська область, Хустський район с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ 04349538) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічанської сільської ради, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати Наказ відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради від 27.05.2026 №7 «Про відмову у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту»; 2) Зобов`язати Зарічанську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та прийняти рішення про присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту - «Будинок фермера», розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 2121984000:07:001:0319.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Зарічанської сільської ради із заявою про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - закінченому будівництвом об`єкту «Будинку фермера», однак наказом відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради від 27.05.2026 №7» Про відмову у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту» відмовлено у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту.

29 червня 2026 року Закарпатським окружним адміністративним судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №260/4477/26.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач являється користувачем земельної ділянки площею 5,7216 га, кадастровий номер 2121984000:07:001:0319, яка розташована в с. Заріччя, ур. Ставки, яку надано позивачу у користування для створення селянського/фермерського господарства, відповідно до державного акту серія ЗК 005-00078 на право постійного користування землею, виданого за розпорядженням голови Іршавської районної державної адміністрації №186 від 19.05.1999 року.

22.12.2020 року позивачем зареєстровано Повідомлення про початок будівельних робіт (реєстраційний номер ЗК051201214767). Будівництво здійснювалося згідно робочого проекту та містобудівних умов та обмежень MU01:6777:1975:6675:5841, виданих Іршавською РДА від 25.05.2020 року №19.

У 2026 році, у зв`язку із закінченням будівництва Будинку фермера, позивач замовив проведення технічної інвентаризації з виготовленням технічного паспорту закінченого будівництвом об`єкту. 06.05.2026 року Державною інспекцією містобудування та архітектури України було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта в ЄДЕССБ, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності.

15 травня 2026 року позивач звернувся до Зарічанської сільської ради із заявою про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна закінченому будівництвом об`єкту «Будинку фермера».

Зазначена заява була подана позивачем через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Зарічанської сільської та зареєстрована за реєстраційним номером 2155-05/2026.

Разом із заявою позивачем було долучено копію державного акту серії ЗК 005-00078 на право постійного користування землею, виданого за розпорядженням голови Іршавської районної державної адміністрації №186 від 19.05.1999 року, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 208831087 (на зазначену земельну ділянку) та технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:6646-5650-1145-7221).

Наказом Відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради від 27.05.2026 №7 «Про відмову у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту» позивачу було відмовлено у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту «Будинок фермера», у зв`язку із неможливістю однозначної ідентифікації місця розташування об`єкта нерухомого майна серед існуючих будівель та споруд, яким уже присвоєно адреси, та відсутністю у поданому технічному паспорті схеми забудови земельної ділянки та графічних матеріалів із визначенням місця розташування об`єкта.

Пунктом 3 Наказу рекомендовано позивачу надати уточнені графічні матеріали та схему забудови земельної ділянки для можливості повторного розгляду питання щодо присвоєння адреси.

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову у присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №7 від 27.05.2026 зазначено, що підставою для відмови є «подання неповного пакета документів».

Позивач не погоджується із оскаржуваним наказом Відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради від 27.05.2026 №7 «Про відмову у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту», вважає його протиправним та таким, що прийнятий всупереч ЗУ «Про регулювання містобудівної документації», Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 7 липня 2021 р. № 690, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI).

За правилами частини першої статті 26-3 Закону № 3038-VI адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Відповідно до частини другої статті 26-3 Закону № 3038-VI рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру».

За приписами абзацу 2 частини п`ятої статті 26-3 Закону № 3038-VI адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

За приписами пункту 1-1 частини першої статті 37 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 7 ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини двадцятої статті 26-3 Закону № 3038-VI органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.

Додаткові документи та інформацію, необхідні для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».

Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.

Частинами 1-3 статті 26-4 Закону №3038-VI передбачено, що після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, скасування адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею і Законом України «Про адміністративну процедуру».

Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно до статті 26-1 цього Закону.

Присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Частиною п`ятої статті 26-4 Закону № 3038-VI визначено, що для присвоєння адреси подаються такі документи:

1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва;

4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до частини восьмої статті 26-4 Закону № 3038-VI підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

На виконання частини другої і третьої статті 26-3 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України 07.07.2021 постановою № 690 затвердив Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (далі - Порядок № 690).

За приписами пункту 3, пункту 3-1, пункту 5, пункту 8 Порядку № 690 перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4, 26-5 Закону.

Так, відповідно до Порядку №690: 20. Для визначення назви вулиці використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності) та інтегровані з ним системи. 21. Реквізит адреси назва вулиці для об`єкта, що розташований на перетині вулиць різних категорій, визначається за назвою вулиці більш високої категорії. 25. Нумерування об`єктів, фасад яких виходить на вулицю, здійснюється послідовно від центру населеного пункту з непарними номерами на лівому боці вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правому боці вулиці (починаючи з 2).

31. Нумерування об`єкта, фасад якого виходить на вулицю та для якого виходячи з уже наявної нумерації інших об`єктів неможливо визначити номер, який є цілим числом, здійснюється за номером найближчого об`єкта з найменшим номером на відповідному боці вулиці, до якого додається літера.

Відповідно до п.1 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженому постановою КМ України від 12.05.2023 № 488 (далі Порядок №488), цей Порядок визначає процедуру проведення технічної інвентаризації закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт, перелік об`єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, склад, зміст інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів.

У пункті 11 Порядку №488 визначено відомості, які мають міститися у технічному паспорті, а саме: інформація про замовника та виконавця; реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності; ідентифікатор об`єкта; адреса об`єкта; відомості щодо основних конструктивних елементів, узагальнена інформація про технічний стан, наявність інженерних систем, рік будівництва; графічні матеріали (схематичний поверхів); експлікація до графічних матеріалів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач подав до ЦНАП Зарічанської сільської ради повний перелік всіх передбачених вимогами ч. 5 ст. 26-4 та ч.5 ст. 26-5 Закону документів, що необхідні для присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту: заяву про присвоєння адреси, державний акт на право користування земельною ділянкою, витяг з ДРРП на земельну ділянку та технічний паспорт.

У оскаржуваному наказі №7 від 27.05.2026 Відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради зазначено, що підставами для відмови у присвоєнні адреси є: неможливість однозначної ідентифікації місця розташування об`єкта нерухомого майна серед існуючих будівель та споруд, яким уже присвоєно адреси; відсутність у поданому технічному паспорті схеми забудови земельної ділянки та графічних матеріалів із визначенням місця розташування об`єкта.

Позивач зазначає, що наданий технічний паспорт повністю відповідає формі згідно Додатку 3 Порядку №488, містить всю необхідну інформацію, визначену пунктом 11 Порядку та схематичні зображення, визначені у примірній формі, оскільки містить Схему розташування будівель та споруд в масштабі 1:500 з експлікацією до схеми розташування, що по формі та змісту відповідає вимогам Порядку №488 та примірній формі технічного паспорту, в якій визначено окремий аркуш «Схематичний план».

З огляду на викладене судом встановлено, що позивачем на виконання вимог частини 5 статті 26-4 Закону № 3038-VI та вимог Порядку № 690 надано відповідачу весь необхідний перелік документів, що подається для присвоєння адреси.

Тому, наведена відповідачем причина відмови у присвоєнні адреси, а саме подання позивачем не повного пакету документів, є безпідставною та спростовується дослідженими судом доказами.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Таким чином, враховуючи на встановлені судом фактичні обставини, суд приходить до висновку, що ефективним судовим захистом прав позивача на присвоєння адреси буде визнання протиправним та скасування наказу відповідача про відмову у присвоєнні адреси згідно поданої позивачем заяви від 15 травня 2026 року про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна закінченому будівництвом об`єкту «Будинку фермера».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2026 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та прийняти рішення про присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту «Будинок фермера», розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 2121984000:07:001:0319., суд зазначає наступне.

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що способи захисту права визначені як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді (Recommendation № R(80)2 of the Committee of Ministers concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта.

З аналізу наведених вище норм закону вбачається, що за результатами розгляду заяви про присвоєння адреси згідно Закону № 3038-VI та Порядку № 690 суб`єкт владних повноважень може прийняти рішення про присвоєння адреси чи рішення про відмову у присвоєнні адреси із обґрунтуванням такої відмови.

Орган присвоєння адреси може відмовити у присвоєнні адреси у разі подання неповного пакета документів; виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва; подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

У спірному випадку відповідач, розглянувши заяву позивача, відмовив останньому в присвоєні адреси об`єкту нерухомого майна з підстави подання неповного пакету документів.

Водночас судом встановлено, що позивач виконав вимоги частини 5 статті 26-4 Закону №3038-VI та вимоги Порядку № 690 і для присвоєння адреси надав відповідачу весь необхідний перелік документів. Підстав для відмови у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту «Будинок фермера», розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 2121984000:07:001:0319 у відповідача не було.

Крім того суд наголошує, що в силу приписів частини двадцятої статті 26-3 Закону № 3038-VI відповідач при виконанні своїх повноважень під час розгляду заяви про присвоєння адреси наділений правом доступу до інформаційних ресурсів та баз даних для отримання додаткових документів та інформації, необхідної для прийняття рішення.

Тому, суд дійшов висновку, що позивач надав всі документи, які визначені законодавством для присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, є визнання протиправним та скасування наказу відповідача про відмову у присвоєнні адреси згідно поданої позивачем заяви від 15 травня 2026 року про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна закінченому будівництвом об`єкту «Будинку фермера», а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2026 та прийняти рішення, яким присвоїти адресу закінченому будівництвом об`єкту ««Будинку фермера».

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинення дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зарічанської сільської ради (Закарпатська область, Хустський район с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ 04349538) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу містобудування та архітектури Зарічанської сільської ради від 27.05.2026 №7 «Про відмову у присвоєнні адреси закінченому будівництвом об`єкту «Будинок фермера», розташованому на земельній ділянці із кадастровим номером 2121984000:07:001:0319.

3. Зобов`язати Зарічанську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 №2155-05/2026 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та прийняти рішення, яким присвоїти адресу закінченому будівництвом об`єкту «Будинок фермера», розташованому на земельній ділянці із кадастровим номером 2121984000:07:001:0319.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Зарічанської сільської ради (код ЄДРПОУ 04349538) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька