Решение № 139980596, 11.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5359/26

Провадження № 2-а/487/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Кузьменка В.В., за участю секретаря судового засідання Давидової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову №375 від 23.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваною постановою адміністративної комісії при Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за незадовільне утримання прилеглої та прибудинкової території будинку по пр. Центральний, 24-А, а саме: не прибрано випадкове сміття, не виконано покіс трави, чим порушив п.12.2.29 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в Миколаєві, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставною та суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, оскільки винесена без з`ясування всіх обставин справи, без наявності належних та допустимих доказів. Звертав увагу суду на те, що у житлового будинку по пр. Центральному, 24-А в м. Миколаєві немає прибудинкової території, закріпленої в порядку визначеному Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та не передавалась ТОВ УК «Затишний дім» у власність, оренду або користування. Також вказував, що серед обов`язків підприємства ТОВ УК «Затишний дім» немає покосу трави, це додаткова послуга, яку може надавати їх підприємство виключно за згодою співвласників і за їх рахунок, про що було повідомлено членів комісії. Співвласникам будинку було запропоновано надати додаткову послугу, в разі погодження співвласниками додаткової послуги покіс трави буде виконано. Також вказував, що за домовленістю зі співвласниками надаються послуги з підмітання тротуарів та дворових території від сміття, бруду та опалого листя, які надаються протягом робочого дня до 15.00 годин, тоді як адміністративний протокол складено о 12.15 год. Та під час складання протоколу було зазначено, що прибиральник обслуговує декілька житлових будинків та прибирає інших житловий будинок. З огляду на зазначене вважає що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначав, що вважає доведеним, що посадовими особами Адміністрації Заводського району встановлено факт порушення позивачем п.12.2.29. Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в Миколаєві, а саме: незадовільне утримання прилеглої прибудинкової території будинку по проспект Центральний 24-А, а саме: невиконання покосу трави. Оскільки під час розгляду справи комісією були досліджені всі наявні матеріали у тому числі протокол про адміністративне правопорушення, фотоматеріали, що фіксують фактичний стан території, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші документи, а твердження позивача про те, що він не є належним суб`єктом відповідальності є безпідставними. Тим самим вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем порушений не був.

Представник відповідача надав до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що позиція позивача щодо відсутності обов`язку здійснювати покіс трави є помилковою та ґрунтується на неправильному тлумаченні норм законодавства, оскільки обов`язок управителя щодо належного утримання прибудинкової території не може бути зведений виключно до ліквідації карантинних рослин, а охоплює комплекс заходів необхідних для забезпечення її належного санітарного та благоустроєного стану. При цьому у даному випадку підставою для складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови стало не саме по собі здійснення покосу трави, а неналежне утримання прибудинкової території, що виразилось у невжитті своєчасних заходів щодо покосу трав`янистої та бур`янистої рослинності та як наслідок утримання території у неналежному стані.

Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутності та підтримав свій позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутності та позовні вимоги не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2026 року начальником відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради Веремейчук Андрієм Григоровичем складено протокол про те, що гр. ОСОБА_1 , в.о. директора УК «Затишний дім» допустив незадовільне утримання прибудинкової території будинку по пр. Центральний, 24-А, а саме не прибрано випадкове сміття, не покошена трава. Будинок по пр. Центральний, 24-А обслуговує УК «Затишний дім».

23 червня 2026 р. адміністративною комісією Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради ухвалено Постанову № 375, якою за ст. 152 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі - 850 гривень.

Вказаний протокол складено у присутності ОСОБА_1 , який у протоколі зазначив, що з приколом не згоден.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч .2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.12.2.29 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених у редакції рішення Миколаївської міської ради №12/21 16 травня 2013 року, порушенням цих Правил відповідно до ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є незадовільне утримання прибудинкових територій, територій підприємств і організацій, несвоєчасне прибирання прилеглої та закріпленої в установленому законом порядку території.

Статтею 152 КУпАП установлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Підставою розгляду адміністративною комісією справи є Протокол про адміністративне правопорушення, складений в установленому порядку уповноваженою на те службовою особою відповідно до ст. 255 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради спірної постанови є протокол про адміністративне порушення від 18 червня 2026 року де зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.12.2.29 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві (зі змінами і доповненнями), а саме допустив незадовільне утримання прибудинкової території будинку по пр. Центральний, 24-А, а саме не прибрано випадкове сміття, не покошена трава. Будинок по пр. Центральний, 24-А обслуговує УК «Затишний дім».

Зі змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що при вирішенні справи про адміністративне правопорушення колегіальний орган повинен зазначити в протоколі документи і речові докази, досліджені при розгляді справи.

Проте як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2026 року складеного відносно позивача, постанови адміністративної комісії №375 від 23.06.2026 року в них не зазначено документів і речових доказів, досліджених при розгляді адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Тому суд позбавлений можливості здійснити перевірку документів та надати їм оцінку в якості доказів, що підтверджують законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки їх перелік не зазначений ані в протоколі, ані в оскарженій постанові. Під час судового розгляду відповідачем також не надано належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення позивачем, оскільки в якості додатку до додаткових пояснень представника відповідача надано фотознімки, походження та належність яких саме до протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем не доведено.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо позивача, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Згідно частини 1статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та постанова підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача 665,50 гривень судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ст.10, ст.11, ст.71, ст.122, ст.159, ст.160, ст.163, ст.167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про скасування постанови - задовольнити.

Постанову №375 від 23 червня 2026 року адміністративної комісії Адміністрації Заводського районну Миколаївської міської ради про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, штрафу у розмірі 850 гривень за ст. 152 КУпАП - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Заводського районну Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665,50 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради: місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, ЄДРПОУ 05410599.

Суддя В.В. Кузьменко