Решение № 139980430, 22.09.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/456/26

Справа № 470/527/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 18 вересня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписана його представником Маслюженко М.П., який діє на підставі ордера №1310920 від 19 серпня 2024 року.

У позовній заяві зазначено, що 13 січня 2022 року між акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22035000563780, за умовами якого останньому надано кредит у сумі 37 200 грн строком на 24 місяці.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином умови договору не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач здійснив лише часткове погашення кредитної заборгованості, останній платіж внесено 07 квітня 2022 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 73 187,60 грн, з яких: 36 504,39 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 36 682,52 грн - заборгованість за комісією.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 73 187,60 грн та судові витрати: судовий збір - 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу - 7200 грн.

Представник позивача Маслюженко М.П. у судове засідання не з`явився, справу просив розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного порядку розгляду справи, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 13 січня 2022 року між акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено договір № 22035000563780 про встановлення кредитного ліміту, який складається з публічної частини договору, якою є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», затверджений Банком та розміщений на його офіційному вебсайті, та індивідуальної частини, якою є вказаний договір про встановлення кредитного ліміту. Підписавши зазначений договір, клієнт приєднався до Кредитного договору в цілому.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається на таких умовах: сума кредиту - 37200 грн; строк кредитування - 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту - 13 січня 2024 року. Цільове призначення кредиту - споживчі потреби.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001 % річних.

Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить: з 13.01.2022 по 12.08.2022 - 7 % від суми кредиту; з 13.08.2022 по 12.02.2023 - 5,5 % від суми кредиту; з 13.02.2023 по 12.09.2023 - 4 % від суми кредиту; з 13.09.2023 по 13.01.2024 - 2,25 % від суми кредиту.

У разі неповернення суми кредиту у строки, встановлені договором, клієнт зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі 56 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості, шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Кредитний договір №22035000563780 та Графік платежів/ розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором підписані відповідачем власноруч 13 січня 2022 року ( а.с.68-72).

Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на зазначений рахунок.

Відповідно кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором станом на 10 квітня 2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 73187,59 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 36 504,39 грн, заборгованості за відсотками 0,68 грн та залишку прострочених комісій - 36 682,52 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості складеним позивачем та даними виписок по особовому рахунку(а.с. 39-63, 81-84).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.

11 квітня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу №11/04/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №22035000563780 укладеним 13.01.2022 року з відповідачем. У зв`язку із вказаним право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованості за тілом кредиту.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією нарахованою за обслуговування кредиту за кредитним договором у розмірі 36682,52 грн суд доходить наступного.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі,пункту 4 частини першої статті1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № № 14-44цс21).

Відповідно до умов кредитного договору № 22035000563780 укладеного з відповідачем щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у таких розмірах: з 13.01.2022 по 12.08.2022 - 7% від суми кредиту, з 13.08.2022 по12.02.2023 - 5.5% від суми кредиту, з 13.02.2023 по 12.09.2023 - 4% від суми кредиту, з 13.08.2023 по 13.01.2024 - 2,25% від суми кредиту.

Однак розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації , що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд доходить висновку про те, що положення договору про споживчий кредит, укладеного між відповідачем та АТ "Банк Кредит Дніпро" щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором є нікчемними.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 14-44цс21) та узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловленою у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Відповідно до розрахунку заборгованості доданого позивачем, відповідачем у рахунок погашення заборгованості за комісією було здійснено два платежі: 18.02.2022 - у розмірі 2604 грн та 07.04.2022 - у розмірі 52,48 грн ( а.с.83). Які відповідно до вимог статті 216 ЦК України щодо застосування наслідків нікчемного правочину мають бути зараховані на погашення іншої заборгованості відповідача за кредитним договором. З огляду на зазначене, оскільки заборгованість відповідача за кредитним договором №22035000563780 від 13.01.2022 року за тілом кредиту становить 36504 грн 39 коп., то з вирахуванням сплачених відповідачем комісій в сумі 2656 грн 48 коп, з нього підлягає стягненню на користь позивача 33847 грн. 91 коп. = (36504,39 2656,48).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" заборгованість станом на 10 квітня 2024 року за кредитним договором №22035000563780 укладеним 13 січня 2022 року з АТ "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 33847,91 (тридцять три тисячі вісімсот сорок сім) грн 91 коп., яка є залишком заборгованості за тілом кредиту.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) грн 71 коп. судового збору та 7200 (сім тисяч двісті) грн. на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» - адреса місцезнаходження : індекс 49005, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.Ф. Орлова

Повне заочне рішення суду складене 22 вересня 2026 року.