Решение № 139978754, 31.03.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Справа № 915/1085/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Савка К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, пр. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065 (код ЄДРПОУ 42795490)

до відповідача Акціонерного товариства Науковий-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект, пр. Богоявленський, буд. 42А, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 31821381)

про стягнення коштів у сумі 1 681 226, 29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Колток О.М. (поза межами зали суду)

від відповідача: Недо К.А. (в залі суду)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Акціонерного товариства Науковий-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект грошові кошти у розмірі 1 681 226, 29 грн., з яких: пеня у розмірі 858 248, 39 грн. та штраф у розмірі 822 977, 90 грн.

Позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у повному обсязі.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 05.09.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2025 задоволено заяву представника позивача ТОВ Оператор газотранспортної системи України адвоката Кисіль Т.В. про участь представника позивача в підготовчому засіданні, що призначено на 05.09.2025, та в усіх наступних засіданнях суду в цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 зобов`язано позивача надати відповіді на питання відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву,з дотриманням вимог ст. 90 ГПК України. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 17.11.2025.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 17.11.2025, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному з 10.11.2025 по 20.11.2025 (включно).

В період з 24.11.2025 по 08.12.2025 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у вимушеній позаплановій відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.01.2026 призначено підготовче засідання по справі на 21.01.2026.

В підготовчому засіданні 21.01.2026 судом проголошену ухвалу, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження по справі та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.03.2026 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 13.03.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті в засіданні суду на 27.03.2026 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.03.2026 задоволено заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України адвоката Підлипенського Д.В. про участь представника позивача в судовому засіданні.

В судовому засіданні 27.03.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 219 ГПК України до 31.03.2026.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 31.03.2026 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову зазначено обставини неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг від 27.10.2023 № 4600008564, який укладено між ТОВ «Оператор ГТС України» (замовником) та АТ «НВКГ» (підрядником), а саме відповідачем (підрядником) не було виконано роботи у строки, встановлені графіком виконання робіт (додаток № 5), чим порушено умови п. 4.3 договору.

За порушення виконання зобов`язання за договором позивачем нараховано відповідачу відповідно до умов п. 10.3 договору пеню та штраф 7 %, які заявлено до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 230, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 631, 837, 846 ЦК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 11353/25 від 04.08.2025) просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо порушення АТ НВКГ Зоря-Машпроект строків договору, передбачених Графіком виконання робіт, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що повідомлення АТ НВКГ Зоря-Машпроект від 27.12.2023, у якому зафіксовано, що закінчення дефектації заплановано на 11.01.2024, а також те що 31.01.2024 вже було складено дефектну відомість та розширений звіт у сукупності свідчать про те, що АТ НВКГ Зоря-Машпроект виконало дефектацію ГТД ДГ90 зав. № Д19080102Л у строки, встановлені договором. В подальшому, 29.03.2024 ТОВ Оператор ГТС України та АТ НВКГ Зоря-Машпроект підписали акт виконаних робіт № 3 за результатами робіт з дефектації ГТД ДГ90 зав. № Д19080102Л, у якому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач зазначає, що договір фактично повністю виконаний належним чином з боку підрядника 05.09.2024, оскільки був підписаний акт здачі-приймання ГТД з ремонту. Тобто, підрядник достроково (раніше ніж 12 місяців навіть з дати укладення Договору) виконав ремонт ГТД ДГ90 зав. № Д19080102Л.

Відповідач зазначає, що тривалість остаточного приймання виконаних робіт з дефектації була викликана поведінкою ТОВ Оператор ГТС України, який вчасно не направляв для цього своїх представників, а також надавав зауваження до дефектної відомості поступово, збільшуючи їх кількість, чим штучно створював умови для затягування процесу прийняття ним виконаних робіт, що може бути розцінено як зловживання правом.

Відповідач зазначає, що дефектація двигуна та формування дефектної відомості за її результатами є різними стадіями робіт. Визначений в п. 3 Графіку виконання робіт (додаток № 5до договору) розповсюджується саме на дефектацію складових частин ГТД та не охоплює процес формування дефектної відомості.

Умовами договору не передбачено критеріїв та вимог заповнення (оформлення) дефектної відомості, а заявлені заявником вимоги (недоліки) є необгрунтованими та суб`єктивними, не впливають на реалізацію і не входять до обсягу зобов`язань підрядника. Водночас, з метою підтримання партнерських відносин, а також з метою уникнення майбутніх суперечок в оплаті робіт, підрядник надавав замовнику дефектні відомості у новій редакції.

Відповідач зазначає, що поведінка позивача є суперечливою, оскільки підписуючи акт виконаних робіт з дефектації № 3 від 29.03.2024 ТОВ Оператор України засвідчив відсутність претензій до АТ НВКГ Зоря-Машпроект, а тому його подальші твердження про порушення АТ НВКГ Зоря-Машпроект умов договору не узгоджуються з його попередньою поведінкою та заявами.

Крім того, повернувши кошти, отримані по банківській гарантії, на виконання п. 10.15.8 Договору, ТОВ Оператор ГТС України підтвердило, що АТ НВКГ Зоря-Машпроект повно та належно виконало всі умови Договору, у тому числі в частині дефектації.

Враховуючи те, що АТ НВКГ Зоря-Машпроект не порушувало строків дефектації ГТД ДГ90 зав. № Д19080102Л, а ТОВ Оператор ГТС України засвідчило відсутність претензій, підстави для застосування такого виду відповідальності як штраф або пеня відсутні.

Замовник ТОВ "Оператор ГТС України" достроково отримав бажаний кінцевий результат договору, а тому відсутні обставини, які б виправдовували вимоги позивача про стягнення пені та штрафу після виконання сторонами умов договору та за наявності запевнень замовника про відсутність претензій.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 525, 526, 530, 538, 610, 611, 612, 614, 626, 629 ЦК України, ст. 193, 200 ГК України, судовою практикою та умовами договору.

ІII. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (замовник) та Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (підрядник) було укладено договір про закупівлю послуг № 4600008564 від 27.10.2023.

Відповідно до п. 13.1 договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 30 (тридцять) місяців з моменту підписання договору, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

До договору між сторонами укладено додаткові угоди, а саме: Додаткова угода № 1 від 28.03.2024; Додаткова угода № 2 від 28.06.2024.

Договір та додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язуються на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт газотурбінних двигунів типу ДГ-90) (далі - ГТД) (які, з урахуванням частини 1 статі 41 Закону України Про публічні закупівлі (із змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору Роботи вказані в п. 1.1 на умовах цього договору виконуються підрядником у два етапи:

1.2.1. демонтаж, розбирання, дефектація ГТД з наданням розширеного звіту за результатом проведеної дефектації, і з пропозиціями щодо заміни чи ремонту складових частки ГТД, та деталізацією вартостей по складовим частинам;

1.2.2. ремонт ГТД.

Відповідно до п. 1.3 договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Специфікацією (Додаток № 2), Кошторисною документацією (Додаток № 3), Вимогами до ремонту ГТД (Додаток № 4), Графіком виконання робіт (Додаток № 5), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору визначається на основі кошторисної документації, що є невід`ємною частиною договору (Додаток № 3) і становить 57 207 120, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 9 534 520, 00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору строк виконання Робіт, передбачених п. 1.1 договору, визначаються на підставі Графіка виконання робіт (Додаток № 5 до цього договору).

Відповідно до п. 4.2 договору підрядник зобов`язується виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток № 5).

Відповідно до п. 4.3 договору датою початку виконання підрядником кожного з етапів робіт вважається дата підписання акту приймання відповідного ГПА(ГТД) в ремонт.

Строк виконання робіт вказаних в п. 1.2.1 - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надходження ГТД в ремонт на територію підрядника, що підтверджується Актом здачі-приймання ГТД за формою, передбаченою Додатком Г до Додатку № 1.

Відповідно до п. 4.4 договору за 10 календарних днів до початку проведення дефектації ГТД підрядник письмово повідомляє замовнику дату проведення дефектації. Протягом 7 календарних днів замовник письмово повідомляє про прибуття/неприбуття уповноважених представників замовника для участі у проведенні дефектації. У разі неприбуття уповноважених представників виконавець проводить дефектацію без участі представників замовника.

За результатами дефектації підрядником формується дефектна відомість, за формою Додатку Е Додатку до № 1, що підписується представниками сторін. У разі неприбуття уповноважених представників замовника дефектна відомість підписується лише підрядником.

Відповідно до п. 4.5 договору після проведення робіт сторони протягом 5 календарних днів підписують Акт виконаних робіт з дефектації, за формою, передбаченою Додатком Е до Додатку № 1. Якщо замовник не підпише Акт виконаних робіт з дефектації та не надасть мотивовану відмову протягом зазначеного часу, то підписаний підрядником Акт виконаних робіт з дефектації вважається затвердженим обома сторонами.

Відповідно до п. 4.7 договору датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовникам в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

Відповідно до п. 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється Актами приймання виконаних робіт, складеними за формою згідно з Додатком № 6 до договору, підписаними уповноваженими представниками сторін, які складаються в тому числі і на підставі акту здачі-приймання ГПА (ГТД) з ремонту, зазначеного в п. 11 Додатку № 4 Вимоги до ремонту ГТД до цього договору та/або в п. 5.1.2 Додатку № 1 Технічні, якісні та кількісні характеристики до цього Договору та/або п 5.1.9 Додатку № 1 Технічні, якісні та кількісні характеристики до цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 договору акти приймання виконаних робіт по кожному етапу готує підрядник і надає його замовнику.

Разом з Актом приймання виконаних робіт по роботах з дефектації підрядник надає замовнику дефектну відомість (Додаток Е Додатку № 1), розширений звіт за результатом проведеної дефектації, і пропозиції щодо заміни чи ремонту складових частин ГТД, та деталізацією вартостей по складовим частинам.

Виконання ремонту ГТД відповідно до п. 1.2 Специфікації (Додаток № 2) починається підрядником лише після погодження сторонами остаточного обсягу ремонту за результатами дефектацїї ГТД на підставі письмового повідомлення замовника про початок виконання ремонту ГТД.

Разом з Актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації зазначених в п. 9 Додатку № 4 Вимоги до ремонту ГТД до цього договору.

Після отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до здачі виконаних робіт замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманого акта в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації та документів, зазначених в п. 9 Додатку № 4 Вимоги до ремонту ГТД до цього договору, відповідність технічним, якісним та кількісним характеристикам (Додаток № 1) і Специфікації (Додаток № 2) та, у разі виявлення в процесі приймання робіт недоліків, допущених з вини підрядника, замовник письмово повідомляє про такі недоліки, а підрядник у погоджений з замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно у письмовій формі повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт.

Протягом 10 (десяти) днів, після завершення приймально-здавальних випробувань (по кожному ГПА (ГТД)), здійснити приймання робіт та в разі відсутності зауважень підписати відповідний Акт здачі-приймання ГПА (ГТД) з ремонту. В разі наявності обґрунтованих зауважень, щодо якості та обсягів виконаних робіт, письмово повідомити підрядника, протягом того ж строку, про відмову від підписання такого Акту до моменту усунення ним зауважень.

Відповідно до п. 7.3.1 договору підрядник зобов`язаний: виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток № 5) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), кошторисної документації (Додаток № 3), вимог до ремонту ГТД (Додаток № 4) та іншої нормативної документації.

Відповідно до п. 7.4.3 підрядник має право призупинити роботи в разі порушення або невиконання зобов`язань за цим договором з вини замовника, за умови письмового повідомлення його про це за 20 (двадцять) календарних днів до дати призупинення.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 5), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до п. 10.15.7 договору (в редакції додаткової годи № 2 від 28.06.2024) у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань щодо дотримання загального строку виконання робіт з ремонту газотурбінного двигуна, встановленого в п. 1 Графіка виконання робіт (Додаток № 5) за цим договором, замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

Відповідно до п. 10.15.8 договору забезпечення виконання договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов цього договору та настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом п`яти банківських днів з дня настання таких обставин.

Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі.

Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта.

Моментом належного виконання зобов`язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомлені) замовника.

Відповідно до п. 13.18 договору додатки до цього договору, що є його невід`ємною частиною:

13.18.1. Додаток № 1 - Технічні, якісні та кількісні характеристики.

13.18.2. Додаток № 2 - Специфікація.

13.18.3. Додаток № 3 - Кошторисна документація.

13.18.4. Додаток № 4 - Вимоги до ремонту ГТД.

13.18.5. Додаток № 5 - Графік виконання робіт.

13.18.6. Додаток № 5 - Форма Акту приймання виконаних робіт.

Додатком № 5 до договору Графік виконання робіт сторони погодили графік і строки виконання робіт підрядником, а саме:

1. Ремонт газотурбінного двигуна 12 місяців;

2. Демонтаж ГТД зі складу ГПА 15 календарних днів;

3. Дефектація складових частин ГТД 30 календарних днів;

4. Монтаж ГТД з пусконалагоджувальними роботами - 30 календарних днів;

5. Випробування на 72 години та веденням в експлуатацію - 5 календарних днів.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 28.03.2024 розділ 14 Місцезнаходження, банківські реквізити та підписи сторін викладено в новій редакції реквізити підрядника, оскільки у зв`язку з реорганізацією ДП НВКГ Зоря-Машпроект та його перетворенням в АТ НВКГ Зоря-Машпроект змінилася організаційно-правова форма діяльності, а саме з державного підприємства на акціонерне товариство. АТ НВКГ Зоря-Машпроект є повним правонаступником всіх прав і обов`язків ДП НВКГ Зоря-Машпроект.

14.12.2023 представниками замовника передано, а представником підрядника прийнято ГТД ДГ-90Л2 зав. № Д19080102Л для проведення першого капітального ремонту з 06.12.2023, про що між сторонами складено та підписано Акт здачі-приймання ГТД в ремонт від 14.12.2023.

27.12.2023 відповідачем направлено позивачу факс-повідомлення № 10-780 від 27.12.2023, в якому відповідач повідомив про сплановані терміни завершення дефектації, зокрема, двигуна № Д19080102Л - 11.01.2024 завершення повної дефектації в умовах механоскладальних цехів. Відповідач в листі також просив позивача надати інформацію щодо присутності фахівців позивача під час проведення дефектації.

10.01.2024 у відповідь на факс-повідомлення № 10-780 від 27.12.2023 позивачем направлено відповідачу лист № ТОВВИХ-24-413 від 10.01.2024, в якому позивач повідомив, що орієнтовний термін участі працівників ТОВ Оператора ГТС України у роботах з 16.01.2024 по 18.01.2024.

11.01.2024 АТ НВКГ Зоря-Машпроект направлено на адресу ТОВ Оператор ГТС України лист № 23/1-100 від 11.01.2024, в якому відповідач повідомив, що наразі на підприємстві завершується повна дефектація складових частин двигуна, зокрема, двигуна ДГ90 зав.№ Д19080102Л згідно з договором № 4600008564 від 27.10.2023 в терміни, вказані в листі від 27.12.2023 № 10-780, а саме термін завершення повної дефектації двигуна ДГ90 зав.№ Д19080102Л - 11.01.2024. Відповідач також просив подовжити строк надання дефектної відомості та розширеного звіту за результатами дефектації, зокрема, двигуна ДГ90 зав.№ Д19080102Л на 20 календарних днів, а саме до 31.01.2024, оскільки збільшення кількості повітряних тривог та їх тривалість призвело до відповідного переривання виробничого процесу та незначної затримки виконання дефектації двигуна.

12.01.2024 позивачем у відповідь на лист № 23/1-100 від 11.01.2024 направлено на адресу відповідача лист № ТОВВИХ-24-578 від 12.01.2024, в якому позивач, посилаючись на умови договору № 4600008564 від 27.10.2023, просив завершити роботи в зазначені договорами строки або надати повідомлення про форс-мажорні обставини з подальшим наданням сертифікату Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

23.01.2024 в доповнення до листа № ТОВВИХ-24-578 від 12.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача лист № ТОВИХ-24-1032 від 23.01.2024, в якому позивач просив надати обґрунтування та /або документи, які підтверджують обставини, що призвели до затримки технологічного процесу, засвідчені компетентними органами та / або підприємством, до сфери управління якого належить ДП НВКГ Зоря-Машпроект, а також надати гарантію, що загальний термін виконання ремонту двигунів не перевищить терміну, передбаченого договорами.

29.01.2024 позивачем направлено на адресу відповідача лист № ТОВВИХ-24-1304 від 29.01.2024, в якому позивач повідомив про порушення строків виконання робіт з дефектації ГТД, оскільки граничний термін виконання робіт 13.01.2024 та просив надати інформацію про строки завершення робіт.

31.01.2024 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 23/1-420 від 31.01.2024, в якому відповідач зазначив, що для передачі виконаних підрядником робіт і прийняття їх замовником надсилає на підписання Акт приймання виконаних робіт з дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л разом з дефектними відомостями та розширеними звітами за результатом проведеної дефектації. Крім того, відповідач в листі просив повідомити про прибуття представників та підписати документи, по одному примірнику направити на адресу відповідача та надіслати письмове повідомлення про початок виконання ремонту ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л.

Додатками до листа є:

- Акт приймання виконаних робіт з дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л на суму 11 756 827, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 959 471, 20 грн.;

- Дефектна відомість станом на 31.01.2024, затверджена директором з перспективного розвитку ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» 30.01.2024.

- Розширений звіт за результатами проведеної дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л від 31.01.2024, затверджений директором з перспективного розвитку 31.01.2024.

05.02.2024 у відповідь на лист № 23/1-420 від 31.01.2024 позивачем направлено на адресу відповідача лист № ТОВИХ-24-1618 від 05.02.2024, в якому позивач повідомив про ряд зауважень та невідповідностей умовам договору та просив доопрацювати документи згідно наданих зауважень, направити їх з новим супровідним листом та актуалізованими даними, завантажити документи в DEALS. Також у листі позивач зазначив, що дату прибуття представників замовника для прийняття послуг у підрядника буде повідомлено окремим листом після надання доопрацьованих документів.

26.02.2024 відповідачем направлено на адресу позивача факс-повідомлення № 10-115 від 26.02.2024, в якому відповідач просив збільшити термін виконання робіт по дефектації всіх двигунів до 90 календарних днів, гарантувавши, що загальний термін виконання ремонту кожного ГТД (робіт, вказаних в п. 1.2) не перевищить 12 місяців відповідно до графіку виконання робіт (додаток № 5 до відповідних договорів).

07.03.2024 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 02/3-129 від 07.03.2024, в якому відповідач зазначив, що відповідно до п. 5.2 договору викладає в систему DEALS та надсилає на підписання акт приймання виконаних робіт з дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л разом з дефектними відомостями та розширеними звітами за результатом проведеної дефектації. Крім того, відповідач в листі просив повідомити про прибуття представників та підписати документи, по одному примірнику направити на його адресу та надіслати письмове повідомлення про початок виконання ремонту ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л.

Додатками до листа є:

- Акт приймання виконаних робіт з дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л на суму 11 756 827, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 959 471, 20 грн., датований 07.03.2024;

- Дефектна відомість станом на 31.01.2024, затверджена директором з перспективного розвитку ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» 07.03.2024.

- Розширений звіт за результатами проведеної дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л, затверджений директором з перспективного розвитку 07.03.2024.

12.03.2024 у відповідь на лист № 02/3-129 від 07.03.2024 позивач направив на адресу відповідача лист № ТОВВИХ-24-3864 від 12.03.2024, яким позивач направив перелік працівників ТОВ Оператора ГТС України для участі у завершальному етапі повної дефектації двигунів в рамках виконання умов договорів. Прибуття працівників ТОВ Оператора ГТС України на виробничі потужності ДП НВКГ Зоря-Машпроект (м. Миколаїв) заплановано на 14.03.2024.

13.03.2024 у відповідь на лист № 02/3-129 від 07.03.2024 позивачем направлено на адресу відповідача лист № ТОВВИХ-24-3921 від 13.03.2024, в якому позивач повідомив про ряд зауважень та невідповідностей до Дефектної відомості ГТД ДГ-90 № Д19080102Л та до Розширеного звіту за результатами проведеної дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л. Також в листі позивач зазначив, що в DEALS завантажені документи АТ Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря- Машпроект, але додаткова угода про зміну форми власності не погоджена та не підписана. Позивач просив доопрацювати документи згідно наданих зауважень, направити їх з новим супровідним листом та актуалізованими датами, завантажити документи в DEALS, надати на погодження проект додаткової угоди.

14.03.2024 рішенням робочої зустрічі щодо завершального етапу дефектації, зокрема, ГТД № Д19080102Л в умовах заводу АТ Зоря- Машпроект, згідно договору № 4600008564 від 27.10.2023, оформленим протоколом від 14.03.2024, вирішено: підряднику (АТ Зоря- Машпроект) в термін до 18.03.2024: 1) врахувати зауваження, направлені замовником листами № ТОВВИХ-24-3923 від 13.03.2024, № ТОВВИХ-24-3922 від 13.03.2024, № ТОВВИХ-24-3921 від 13.03.2024 а також зазначені в протоколі та а процесі зазначеної зустрічі 14.03.2024; 2) необхідні зміни провести у розрізі усіх документів з дефектації та ремонту ГТД № Д19080102Л.

19.03.2024 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 02/3-915 від 19.03.2024, в якому відповідач зазначив, що дефектні відомості та звіти за результатами проведеної дефектації двигуна ДГ-90 зав. № Д19080102Л по договору № 4600008564 від 27.10.2023 виправлені згідно з зауваженням. АТ НВКГ Зоря-Машпроект готово до здачі виконаних робіт.

29.03.2024 відповідачем затверджено дефектну відомість та звіт, а саме:

- Дефектна відомість станом на 31.01.2024, затверджена директором з перспективного розвитку ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» 29.03.2024.

- Розширений звіт за результатами проведеної дефектації ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л, затверджений директором з перспективного розвитку 29.03.2024.

Відповідачем виконано 3-й етап робіт згідно з додатком № 5 Графік виконання робіт, а саме дефектацію (з урахуванням розбирання-збирання) ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л на суму 11 756 821, 20 грн. з ПДВ., про що між сторонами складено Акт № 3 від 29.03.2024.

Акт № 3 від 29.03.2024 підписано представником замовника 12.04.2024 та представником підрядника 10.04.2024 шляхом накладення ЕЦП, що підтверджується відповідними відмітками на акті.

05.09.2024 відповідачем передано, а позивачем прийнято ГТД після проведення першого капітального ремонту в період з 18.12.2023 по 04.09.2024, про що між сторонами складено та підписано Акт здачі-приймання ГТД з ремонту № 4 від 05.09.2024.

В акті зазначено, що замовнику передана наступна документація:

1. Товарно-транспортна накладна;

2. Сертифікат якості на відремонтований ГТД;

3. Технічна та експлуатаційна документація на відремонтований ГТД;

4. Технічний звіт про результати ремонту ГТД;

5. Формуляр ГТД;

6. Протокол про завершення приймально здавальних випробувань;

7. Пакувальні листки.

В період з 24.07.2024 до 25.07.2024 проведені на випробувальному стенді приймально-здавальні випробування ГТД після ремонту.

Акт підписано сторонами та затверджено начальником Долинського ПМ Карпатського ЛВУМГ 05.09.2024.

На підтвердження факту досудового врегулювання спору між сторонами суду подано претензії та листи, а саме:

- претензію № 2 від 15.04.2024 (вих. № ТОВВИХ-24-5674 від 15.04.2024) на суму 1 516 630, 70 грн., направлену на адресу відповідача, в якій позивач зазначив, що оскільки підрядником порушено визначені договором строки виконання робіт позивач вимагав терміново перерахувати грошові кошти в загальній сумі 1 516 630, 70 грн. на поточний рахунок ТОВ Оператора ГТС України.

- лист № 10-1985 від 17.05.2024, направлений відповідачем у відповідь на претензію № 2 від 15.04.2024, в якому відповідач зазначив, що роботи фактично були виконані з дотриманням строків, передбачених договором, а оформлення актів виконаних робіт відбувалося за участі замовника і стосувалися несуттєвих зауважень, які не впливають на хід виконання робіт з дефектації. Зволікання з підписами актів виконаних робіт обумовлено діями ТОВ Оператор ГТС України, що виключає з боку АТ НВКГ Зоря-Машпроект порушення.

- претензію № 4 від 29.07.2024 (вих. № ТОВВИХ-24-11508 від 29.07.2024) на суму 164 595, 58 грн., направлену на адресу відповідача, в якій позивач зазначив, що оскільки підрядник порушив строки виконання робіт, тим самим порушив умови договору, то в силу вимог ЦК України та ГК України і умов договору зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню та штраф. Позивач зазначив, що замовником вже було направлено претензію № 2 (вих. № ТОВВИХ-24-5674 від 15.04.2024) про сплату пені та штрафу за порушення строків виконання робіт з дефектації складових частин ГТД типу ДГ90Л2 зав.№ Д19080102Л на суму 1 516 630, 70 грн. Також в претензії позивач зазначив, що за порушення строків виконання робіт підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню у сумі 164 595, 58 грн.

- лист № 10-3699 від 16.08.2024, направлений відповідачем у відповідь на претензію № 4 від 29.07.2024, в якому відповідач зазначив, що враховуючи надання відповіді від 17.05.2024 № 10-1985, в ній повністю охоплюються всі вимоги ТОВ Оператор ГТС України як по претензії № 2, так і по претензії № 4, у зв`язку з чим АТ НВКГ Зоря-Машпроект повністю їх заперечує. Претензія № 4 не підлягає задоволенню.

На підтвердження листування щодо зміни найменування відповідача суду подано наступні листи:

- лист № 02/3-102 від 06.03.2024 Щодо перетворення підприємства, направлений відповідачем на адресу позивача, в якому відповідач повідомив про перетворення ДП НВКГ Зоря-Машпроект в АТ НВКГ Зоря-Машпроект з 01.03.2024, зазначивши, що АТ НВКГ Зоря-Машпроект є повним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП НВКГ Зоря-Машпроект.

- лист № 02/3-330 від 15.03.2024, направлений відповідачем на адресу позивача, яким відповідач надіслав документи, що стосуються зміни найменування підприємства та нових банківських реквізитів.

Додатком до листа, зокрема є, додаткова угода № 1 за договором № 4600008564.

- лист № ТОВВИХ-24-4671 від 26.03.2024, направлений позивачем на адресу відповідача, яким позивач направив відповідачу, зокрема, проект додаткової угоди № 1 до договору № 4600008564 від 27.10.2023 для підписання.

До листа додано додаткову угоду № 1 до договору № 4600008564 від 27.10.2023.

Як зазначено судом вище, 28.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю послуг від 27.10.2023 № 4600008564, якою сторони внесли зміни щодо назви та реквізитів підрядника.

Судом також встановлено наступне.

Як зазначалось вище, 17.11.2023 відповідачем АТ НВКГ Зоря-Машпроект для забезпечення виконання зобов`язань за договором було надано банківську гарантію в розмірі 2 860 356, 00 грн., що підтверджується гарантією ПАТ Укргазбанк № 215/2023/КОД-КБ-Г від 17.11.2023.

12.03.2024 позивачем направлено на адресу ПАТ АБ Укргазбанк письмову вимогу за банківською гарантією № 215/2023/КОД-КБ-Г (забезпечення виконання договору) від 17.11.2023, в якій позивач просив банк сплатити суму в розмірі 2 860 356, 00 грн., у зв`язку з неналежним виконанням принципалом ДП НВКГ Зоря-Машпроект зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 27.10.2023 № 4600008564, забезпеченого банківською гарантією.

19.03.2024 ПАТ АБ Укргазбанк направив на адресу відповідача лист № 501/651/2024 від 19.03.2024, в якому банк повідомив про надходження до АБ Укргазбанк вимоги оплати за банківською гарантією № 215/2023/КОД-КБ-Г від 17.11.2023 на суму 2 860 356, 00 грн. За результатами перевірки вимога визнана такою, що підлягає задоволенню.

26.12.2024 відповідачем направлено позивачу факс-повідомлення № 02-898 від 26.12.2024, в якому відповідач зазначив, що роботи з виконання ремонту ГТД ДГ-90 зав.№ Д19080102Л виконані, що підтверджується актом № 4 від 05.09.2024. Термін ремонту не перевищив граничний термін виконання робіт згідно графіка виконаних робіт. Відповідач просив вирішити питання повернення банківської гарантії.

14.01.2025 позивачем на рахунок відповідача здійснено повернення грошових коштів (банківська гарантія) в сумі 2 860 356, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 323821 від 14.01.2025 із зазначенням призначення платежу повернення грошових коштів, стягнутих згідно вимог за банк.гарант. № 215/2023/КОД-КБ-Г від 17.11.2023 згідно факс-повід.№ 02-898 від 26.12.2024 (ТОВВХ-24-28955 від 26.12.2024).

Неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг від 27.10.2023 № 4600008564, а саме щодо виконання робіт у строки, встановлені графіком виконання робіт (додаток № 5) і стало підставною для нарахування пені та штрафу та звернення позивача до суду із даним позовом.

IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (тут і далі по тексту судового рішення в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 наголошував на тому, що:

…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Подібні висновки викладено у постанові КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), у постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.

4.2 Правове регулювання нарахування та стягнення неустойки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ГК України (тут і далі в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ за параметрами запиту (код ЄДРПОУ 31821381) єдиним засновником юридичної особи АТ Науковий-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ" із часткою у статутному капіталі 100 %.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ за параметрами запиту (код ЄДРПОУ 37854297) єдиним засновником юридичної особи АТ "УКРАЇНСЬКА ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ" є Держава в особі Кабінету Міністрів України із часткою у статутному капіталі 100 %.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ за параметрами запиту (код ЄДРПОУ 31821381) єдиним засновником юридичної особи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є Держава в особі органу управління із часткою у статутному капіталі 100 %.

Отже, замовник та підрядник відносяться до суб`єктів господарювання державного сектора економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 наголосила наступне.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: «Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією».

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Так, частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.

Частиною четвертою статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини шостої статті 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 ГК України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», частиною другою статті 36 Закону України «Про телекомунікації».

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування: характером неустойки (договірний або встановлений законом); підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано); складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових; умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків (постанова ВС від 19.01.2024 № 911/2269/22).

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення пені з відповідача у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не передбаченому законом.

Навіть якщо сторони передбачили неустойку (пеню) за порушення строків виконання одного із договірних зобов`язань, то це не виключає застосування санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК, у разі порушення контрагентом строків виконання інших зобов`язань. Втім, це мають бути саме основні зобов`язання, тобто такі, що становлять предмет господарського договору (контракту). Санкції, передбачені ч. 2 ст. 231 ГК, не можуть бути застосовані до проміжних, не основних зобов`язань сторони. У цій справі зобов`язання з постачання обладнання було проміжним, таке обладнання не могло бути використане замовником до завершення виконавцем робіт, які становили предмет контракту. Тоді як самі роботи (предмет контракту) були виконані вчасно, як встановили суди (постанова ВС від 15.05.2024 у справі № 910/8552/23).

ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

Так, законодавець в ГК України, встановлюючи правила визначення розміру штрафних санкцій (зокрема і неустойки, стаття 231 цього Кодексу) та встановлюючи також як і ЦК України відмінності між порядками обчислення штрафу та пені (частина друга цієї статті Кодексу), уточнює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина четверта статті 231 ГК України) (постанова ОП ВС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, що помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 (з огляду на формулювання їх щодо зобов`язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду), оскільки як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме результат виконаних підрядником робіт, що свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах зі справою, що розглядається. Відтак релевантними є висновки Верховного Суду, викладені у вказаних вище постановах, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення відповідачем виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання.

За змістом частини четвертої статті 231 цього Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання (постанова КГС ВС від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (Замовник) та Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (Підрядник) було укладено Договір про закупівлю послуг № 4600008564 від 27.10.2023, відповідно до умов якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язуються на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт газотурбінних двигунів типу ДГ-90) (далі - ГТД) (які, з урахуванням частини 1 статі 41 Закону України Про публічні закупівлі (із змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Умовами п. 1.2 договору сторони погодили виконання Робіт у два етапи, а саме:

- 1 етап: демонтаж, розбирання, дефектація ГТД з наданням розширеного звіту за результатом проведеної дефектації, і з пропозиціями щодо заміни чи ремонту складових частин ГТД, та деталізацією вартостей по складовим частинам;

- 2 етап: ремонт ГТД.

Як встановлено судом вище, у Додатку № 5 до Договору Графік виконання робіт та в п. 4.1, п. 4.3 договору сторони погодили графік і строки виконання робіт підрядником. Так, в Графіку виконання робіт сторони передбачили строки виконання окремих етапів робіт, а саме: демонтаж ГТД - 15 календарних днів; дефектація складових частин ГТД - 30 календарних днів; монтаж ГТД з пусконалагоджувальними роботами - 30 календарних днів; випрабування та введення в експлуатацію - 5 календарних днів; ремонт газотурбінного двигуна - 12 місяців.

Датою початку виконання підрядником кожного з етапів Робіт вважається дата підписання акту приймання відповідного ГТД в ремонт (п. 4.3 договору).

Як встановлено судом вище, 14.12.2023 представниками замовника передано, а представником підрядника прийнято ГТД ДГ-90Л2 зав. № Д19080102Л для проведення ремонту, про що між сторонами складено та підписано Акт здачі-приймання ГТД в ремонт від 14.12.2023.

Отже, строк виконання етапу робіт з дефектації складових частин ГТД до 15.01.2024 включно (14.12.2023 + 30 календарних днів з урахуванням вихідних днів відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Граничним (кінцевим) строком виконання всіх робіт за договором було 14.12.2024 (14.12.2023 (дата приймання ГТД в ремонт) + 12 місяців (ч. 3 ст. 254 ЦК України)).

Як встановлено судом вище, відповідачем виконано 3-й етап робіт згідно з Додатком № 5 Графік виконання робіт, а саме дефектацію (з урахуванням розбирання-збирання) ГТД ДГ-90 зав. № Д19080102Л на суму 11 756 821, 20 грн. з ПДВ., що підтверджується Актом № 3 від 29.03.2024, який підписано представниками сторін.

На виконання умов договору 05.09.2024 відповідачем передано, а позивачем прийнято ГТД після проведення першого капітального ремонту, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання ГТД з ремонту від 05.09.2024.

Отже, відповідачем в повному обсязі та достроково виконано підрядні роботи (ремонт газотурбінного двигуна типу ДГ-90), тобто без порушення строків виконання робіт, встановлених умовами договору. Відсутність порушення відповідачем строку виконання ремонту газотурбінного двигуна сторонами не заперечується.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу), нарахованих за порушення строку виконання одного з етапів робіт, а саме: етапу робіт з дефектації складових частин ГТД, тобто виявлення стану деталей і сполучень двигуна шляхом порівняння фактичних показників з даними технічної документації.

Так, відповідач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 858 248, 39 грн. грн., нараховану за період з 16.01.2024 по 28.03.2024, а також штраф у розмірі 822 977, 90 грн. на підставі п. 10.3 договору. Нарахування пені позивачем здійснено у розмірі 0,1 % від вартості робіт в сумі 11 756 827, 20 грн. за кожен день прострочення виконання робіт.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 5), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт.

Умовами п. 10.3 договору сторони погодили нарахування та стягнення штрафних санкцій за прострочення "виконання Робіт". В свою чергу, системний аналіз умов п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, п. 4.1, п. 4.2 договору дозволяє дійти висновку, що під терміном "Роботи" сторони погодили виконання передбачених умовами п. 1.1 договору про закупівлю усього обсягу робіт "Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт газотурбінних двигунів типу ДГ-90)" (у договорі іменуються Роботи), що є кінцевим результатом виконання умов договору підрядником.

Суд дійшов висновку, що умови п. 10.3 договору кореспондуються зі ст. 231 ГК України, яка встановлює правила визначення розміру штрафних санкцій, а не порядок та умови її стягнення. Водночас, умовами п. 10.3 договору не конкретизовано нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків виконання окремих (проміжних) етапів робіт. Із системного аналізу ст. 231 ГК України та умов п. 10.3 договору вбачається, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку з ремонту газотурбінного двигуна, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому (результат договору у вигляді відремонтованого двигуна) (основне зобов`язання), а не за прострочення виконання окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання. Як вказано вище, відповідачем (підрядником) виконано підрядні роботи у цілому та достроково, а позивачем (замовником) прийнято виконані роботи без зауважень. Отже, в суду відсутні правові підстави для стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за прострочення виконання підрядником окремого виду (етапу) робіт (дефектації складових частин двигуна).

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 25 218, 39 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 22.09.2026.

Суддя Е.М. Олейняш