Постановление суда № 139978733, 22.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2361/25

2-др/709/12/26

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича,

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого органу Черкаської області Бурмага Є.А. через свого представника - адвоката Чернявського А.Л. звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 (далі - боржник) на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. (далі - приватний виконавець).

В обґрунтування вказаної заяви, посилаючись на норми процесуального закону, зазначав, що після ухвалення судового рішення по суті скарги є підстави для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з боржника понесених приватним виконавцем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

Від боржника надійшли письмові заперечення, в яких остання вважала передчасним вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з огляду на сокарження нею в апеляційному порядку судового рішення, постановленого за результатами розгляду її скарги, а тому просила не вирішувати це питання до завершення апеляційного розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Зі змісту ч. 3 цієї ж статті Кодексу вбачається, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на вирішення питання лише про судові витрати учасники справи про судовий розгляд не повідомлялися.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із проведенням судового розгляду за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

11 вересня 2026 року у справі № 709/2361/25 частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. Вказана ухвала суду набрала законної сили, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Так, у запереченні на скаргу боржника зазначалося про те, що попередній розрахунок судових витрат складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі

2500,00 гривень. Остаточний розрахунок таких витрат та докази їх понесення будуть подані до суду в порядку, визначеному ст.ст. 137, 141 ЦПК України після визначення повного переліку процесуальних дій, які належить вчинити його представнику.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17 вересня 2026 року, тобто у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду, від представника приватного виконавця надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 гривень.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 цієї ж статті Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5 і 6 ст. 137 ЦПК України).

Боржник під час розгляду її скарги по суті просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/8257/15.

На підтвердження наданої професійної правничої допомоги до вказаної заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2026 року № 14/26 між приватним виконавцем виконавчого органу Черкаської області Бурмагою Є.А. та адвокатом Чернявським А.Л., копію додаткової угоди від 02 вересня 2026 року № 4, копію довіреності від 02 вересня 2026 року, копію рахунку-фактури від 02 вересня 2026 року № 4, копію платіжної інструкції від 03 вересня 2026 року № 10596 на суму 1000,00 гривень, копію акта приймання-передачі виконаних робіт від 15 вересня 2026 року.

У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд звертає увагу, що ця цивільна справа є нескладною, а її розгляд по суті проведено за одне судове засідання. За таких обставин, враховуючи також часткове задоволення скарги боржника, суд вважає перебільшеним та необґрунтованим обсяг часу, витраченого адвокатом на надання професійної правової допомоги, оскільки він не є пропорційним до складності справи.

Підсумовуючи зазначене, виходячи із критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, її складність та категорію, практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цілому, а також принцип пропорційності у зв`язку із частковим задоволенням скарги боржника, суд дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 1000,00 гривень, що становитиме співмірні і розумні витрати приватного виконавця на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому суд не погоджується з позицією боржника щодо передчасного вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд вирішує питання про стягнення понесених витрат саме за фактично надану професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) гривень.

У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В.В. Чубай