Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 543/714/26
Провадження № 2/539/2605/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
22 вересня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача
У липні 2026 року Київський міський центр зайнятості (далі - Київський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр» (далі - філія «Кар`єрний центр») із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю. Наказом від 13 вересня 2024 року № НТ240913 відповідачу надано статус безробітного з 13 вересня 2024 року, а наказом від 16 вересня 2024 року № НТ240916 призначено виплату допомоги по безробіттю тривалістю 210 календарних днів, яку розпочато з 14 вересня 2024 року.
Під час здійснення інформаційного обміну даними з Міністерством фінансів України позивач виявив, що відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості був зарахований на перший курс очної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний університет «Метінвест Політехніка» (далі - ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка») з 23 вересня 2024 року. Наказом від 30 жовтня 2024 року № НТ241030 виплату допомоги по безробіттю призупинено з 22 жовтня 2024 року у зв`язку зі здійсненням перевірки достовірності відомостей, а наказом від 06 листопада 2024 року № НТ241106 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного з 06 листопада 2024 року. Факт зарахування відповідача на навчання за денною формою встановлено актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 31 жовтня 2024 року № 169.
Позивач зазначив, що відповідач, будучи зобов`язаним своєчасно повідомляти центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, про зарахування на навчання за денною формою не повідомив, у зв`язку з чим наказом від 07 листопада 2024 року № НТ241107 прийнято рішення про повернення суми виплаченого забезпечення за період з 23 вересня 2024 року до 21 жовтня 2024 року. Згідно з довідкою-розрахунком від 07 листопада 2024 року № 85 сума надлишково виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття за вказаний період становить 3 105,38 грн. З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлено лист-повідомлення від 07 листопада 2024 року № 21.1/5391/24 про необхідність повернення зазначених коштів у добровільному порядку, однак кошти відповідач не повернув.
На підставі викладеного Київський МЦЗ просив стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 3 105,38 грн та судовий збір у розмірі 3 328 грн.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Рух справи
05 липня 2026 року Київський МЦЗ звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 13 липня 2026 року № 3019999 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 лютого 2026 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 13 липня 2026 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справу передано на розгляд до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.
04 серпня 2026 року справа надійшла до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року передана судді Пилипчуку М. М.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 27 серпня 2026 року, визначено строки для подання заяв по суті справи.
06 серпня 2026 року представник позивача - Казьмірова С. К. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Судове засідання 27 серпня 2026 року відкладено на 22 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.
Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі не подав. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин.
Представник позивача в судові засідання не з`явилася, у заяві від 06 серпня 2026 року просила розглядати справу без участі представника позивача, заперечень проти ухвалення заочного рішення не висловила.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до філії «Кар`єрний центр» із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, в якій зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готовий та здатний приступити до роботи, а на запитання щодо навчання на денній (очній) формі навчання вказав «ні». Цією заявою відповідач також підтвердив, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, та що його поінформовано про обробку персональних даних з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої ним для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Того ж дня (13 вересня 2024 року) відповідач подав заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, в якій підтвердив, що ознайомлений з умовами і тривалістю призначення допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
13 вересня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 створено персональну картку № НОМЕР_1 , в якій зафіксовано надання йому статусу зареєстрованого безробітного з 13 вересня 2024 року.
13 вересня 2024 року кар`єрним радником філії «Кар`єрний центр» та ОСОБА_1 складено індивідуальний план працевлаштування безробітного № 02692491300010, підписаний відповідачем, відповідно до підпункту 4.2.7 пункту 4.2 якого відповідач зобов`язався інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно з рішеннями щодо зареєстрованого безробітного, прийнятими установою Державної служби зайнятості (додаток 2 до персональної картки № 026924091300021), наказом від 13 вересня 2024 року № НТ240913 відповідачу надано статус безробітного з 13 вересня 2024 року; наказом від 16 вересня 2024 року № НТ240916 призначено допомогу по безробіттю застрахованій особі зі страховим стажем від 3 до 6 років у розмірі 55 % середньої заробітної плати тривалістю 210 календарних днів на період з 14 вересня 2024 року до 11 квітня 2025 року та розпочато її виплату з 14 вересня 2024 року; наказом від 30 жовтня 2024 року № НТ241030 виплату допомоги по безробіттю призупинено з 22 жовтня 2024 року у зв`язку зі здійсненням перевірки достовірності відомостей; наказом від 06 листопада 2024 року № НТ241106 з 06 листопада 2024 року припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію відповідача як безробітного.
Листом від 22 жовтня 2024 року № 21.1/4937/24 філія «Кар`єрний центр» звернулася до ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» з проханням повідомити, чи навчається ОСОБА_1 у цьому закладі освіти, на якій формі навчання, із зазначенням дати зарахування на навчання, дати та номера наказу про зарахування.
30 жовтня 2024 року ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» засобами електронного зв`язку надало на запит філії «Кар`єрний центр» довідки від 23 вересня 2024 року № 326/ФАВЦТ і № 333/ФАВЦТ та витяг із наказу від 23 вересня 2024 року № 210/23.09.2024 про зарахування на навчання.
Відповідно до довідки ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» від 23 вересня 2024 року № 326/ФАВЦТ ОСОБА_1 зарахований на перший курс очної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра з 23 вересня 2024 року (наказ від 23 вересня 2024 року № 210/23.09.2024).
Згідно з довідкою ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» від 23 вересня 2024 року № 333/ФАВЦТ ОСОБА_1 є студентом першого курсу за ступенем освіти бакалавр, спеціальність 051 Економіка (Бізнес-аналітика), форма навчання - денна, умови фінансування - за рахунок юридичних осіб, початок навчання - 23 вересня 2024 року.
Витягом із наказу ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» від 23 вересня 2024 року № 210/23.09.2024 «Про зарахування на навчання» та додатком до нього підтверджено, що ОСОБА_1 зараховано з 23 вересня 2024 року студентом першого курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціалізацією «Бізнес-аналітика» за кошти фізичних та/або юридичних осіб на підставі рішення приймальної комісії.
За результатами звірки даних Київським МЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 31 жовтня 2024 року № 169, яким встановлено, що ОСОБА_1 зарахований на перший курс очної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра в ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка» з 23 вересня 2024 року.
Згідно з довідкою-розрахунком Управління бухгалтерського обліку Київського МЦЗ від 07 листопада 2024 року № 85 сума надлишково виплачених ОСОБА_1 коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття становить 3 105,38 грн, з яких: 666,67 грн - за період з 23 вересня 2024 року до 30 вересня 2024 року, 2 438,71 грн - за період з 01 жовтня 2024 року до 21 жовтня 2024 року.
Листом-повідомленням від 07 листопада 2024 року № 21.1/5391/24 філія «Кар`єрний центр» повідомила відповідача про результати розслідування страхового випадку та запропонувала протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення у добровільному порядку повернути незаконно виплачені кошти в сумі 3 105,38 грн. Зазначений лист направлено відповідачу 12 листопада 2024 року рекомендованим поштовим відправленням № 0314213328403. Доказів повернення відповідачем зазначених коштів матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Пунктом 11 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі вступу на навчання за денною, дуальною формами здобуття освіти (крім професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції).
Зареєстровані безробітні зобов`язані протягом трьох робочих днів інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про обставини припинення реєстрації, визначені частиною першою статті 45 цього Закону (пункт 4 частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (частина третя статті 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення».
Згідно з частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 18 частини другої статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені главою 83 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення наведеної норми свідчить, що законодавець передбачив два винятки із загального правила про неповернення безпідставно набутих допомог, наданих фізичній особі як засіб до існування: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача виплати. Добросовісність набувача та правильність здійснених розрахунків презюмуються, тому тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 вересня 2024 року перебував на обліку в філії «Кар`єрний центр» як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, а з 23 вересня 2024 року був зарахований на навчання за денною формою здобуття освіти до ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка».
Вступ на навчання за денною формою здобуття освіти відповідно до пункту 11 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» є самостійною підставою для припинення реєстрації безробітного, застосування якої не залежить від того, чи поєднує особа навчання з роботою, а припинення реєстрації безробітного згідно з пунктом 2 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» тягне припинення виплати допомоги по безробіттю. Отже, з 23 вересня 2024 року правові підстави для подальшого перебування відповідача на обліку як безробітного та отримання ним допомоги по безробіттю були відсутні.
Відповідач, який пройшов вступну кампанію та був зарахований на навчання за рішенням приймальної комісії закладу освіти, не міг не знати про цю обставину, однак у триденний строк, встановлений пунктом 4 частини другої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» та підпунктом 4.2.7 індивідуального плану працевлаштування безробітного, центр зайнятості про неї не повідомив і продовжував отримувати допомогу по безробіттю. Зазначену обставину позивач виявив лише за результатами інформаційного обміну даними та розслідування страхового випадку.
При цьому відповідач усвідомлював значення навчання за денною формою для права на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю, оскільки заява про надання статусу безробітного, яку він особисто заповнив і підписав, містила окреме запитання про навчання на денній (очній) формі навчання, а сам відповідач підтвердив ознайомлення з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного і відповідальністю за подання недостовірних даних.
За таких обставин неповідомлення відповідачем центру зайнятості про зарахування на навчання за денною формою свідчить про умисне невиконання ним обов`язку, передбаченого частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та про недобросовісність набувача виплати, що відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статті 1215 ЦК України є підставою для стягнення з нього суми виплаченого забезпечення з моменту виникнення обставин, які впливають на умови його виплати.
Сума допомоги по безробіттю, виплаченої відповідачу за період з 23 вересня 2024 року до 21 жовтня 2024 року, тобто з дня зарахування на навчання до дня, що передує призупиненню виплати, становить 3 105,38 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 07 листопада 2024 року № 85. Розрахунок відповідачем не спростований, доказів повернення коштів у добровільному порядку матеріали справи не містять.
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Оскільки відповідач без достатньої правової підстави отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 105,38 грн і у добровільному порядку його не повернув, позовні вимоги Київського МЦЗ є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 червня 2026 року № 4058 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-284, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості надлишково виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 3 105 (три тисячі сто п`ять) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Київський міський центр зайнятості (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Жилянська, 47-Б; ЄДРПОУ - 03491091).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя М. М. Пилипчук
Судебное решение № 139978291, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області было принято 22.09.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 543/714/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: