№ 139977507, 18.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/844/25 (345/505/26)

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Савченко Л. В. (вх. № 8233/26 від 09.09.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"

(б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133)

до відповідача: ОСОБА_1 ,

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за договором № 520370-KC-003 про надання кредиту від 17.02.2025 в сумі 27 989, 92 гривень, з яких: 8 971, 40 гривень - прострочених платежів по тілу кредиту; 7 625, 35 гривень - прострочених платежів по процентах; 11 393, 17 гривень - заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України,

поданої в межах справи № 909/844/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ,

за участі:

від позивача: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 520370-KC-003 про надання кредиту від 17.02.2025 в сумі 27 989, 92 гривень, з яких: 8 971, 40 гривень - прострочених платежів по тілу кредиту; 7 625, 35 гривень - прострочених платежів по процентах; 11 393, 17 гривень - заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2026 у справі № 909/844/25 (345/505/26) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 520370-KC-003 про надання кредиту від 17.02.2025 в сумі 27 989, 92 гривень, з яких: 8 971, 40 гривень - прострочених платежів по тілу кредиту; 7 625, 35 гривень - прострочених платежів по процентах; 11 393, 17 гривень - заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованості за договором № 520370-KC-003 про надання кредиту від 17.02.2025 в сумі 16 596, 75 гривень , з яких: 8 971, 40 гривень - прострочених платежів по тілу кредиту; 7 625, 35 гривень - прострочених платежів по процентах, а також 1 578, 80 гривень судового збору; в частині стягнення 11 393, 17 гривень - заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відмовлено; судовий збір в розмірі 1 083, 60 гривень - залишено за позивачем.

09.09.2026 за вх. № 8233/26 через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 , адвоката Савченко Л. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 070, 45 гривень, з урахуванням результатів розгляду справи.

Ухвалою від 10.09.2026 суд постановив: заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Савченко Л. В. (вх. № 8233/26 від 09.09.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/844/25 (345/505/26) - прийняти до розгляду; судове засідання призначити на 18.09.2026; запропонувати позивачу надати до суду письмові пояснення чи заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданому до суду відзиві на позов представником відповідача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 гривень.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення у справі ухвалено 04.09.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача подано через підсистему "Електронний суд" 09.09.2026, тобто у встановлений процесуальним законом строк. Зміст заяви та наведений у ній розрахунок підтверджують, що відповідач просив розподілити 4 070,45 гривень із загальної вартості правничої допомоги у 10 000,00 гривень.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано:

- договір про надання правової допомоги № б/н від 14.07.2026;

- акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 14.07.2026;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Л. В. на виконання умов договору про надання правової допомоги № б/н від 14.07.2026;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1734256 від 14.07.2026.

Ордером серії АА № 1734256 від 14.07.2026 підтверджуються повноваження адвоката Войтович Людмили Василівни на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Господарському суді Івано-Франківської області, Західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 14.07.2026.

При дослідженні зазначених доказів судом встановлено, що 14.07.2026 між Войсовичем Андрієм Михайловичем (Клієнт) та адвокатом Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмилою Василівною (Адвокат) укладено договір № б/н про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. договору, за даною угодою Адвокат приймає доручення Клієнта щодо надання правової допомоги з питань захисту прав і представництва інтересів Клієнта у справі № 909/844/25 (345/505/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до Войсовича Андрія Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату за надані юридичні послуги гонорар, а також відшкодувати фактичні витрати Адвоката, пов`язані з виконанням доручення Клієнта.

Пунктом 1.2. договору визначено, що Адвокат надає Клієнту такі послуги: консультування Клієнта, визначення правової позиції, складання (написання) відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі № 909/844/25 (345/505/26).

За змістом пункту 3.1. договору, за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі 10 000, 00 гривень.

Водночас пунктом 3.2. договору сторони погодили, що вартість послуг адвоката буде сплачена протягом шести місяців після розгляду справи по суті, прийняття судом рішення та набрання таким рішенням законної сили незалежно від результату розгляду справи.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 14.07.2026 Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято такі послуги:

- усна консультація тривалістю 1 година, вартістю 2 000, 00 гривень;

- складання відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі № 909/844/25 (345/505/26) тривалістю 4 години, вартістю 8 000, 00 гривень.

Загальна вартість наданих послуг становить 10 000, 00 гривень. В акті також зазначено, що відзив складається з 8 сторінок, а сторони претензій одна до одної не мають.

Аналогічний перелік, обсяг та вартість наданої адвокатом правничої допомоги відображені у детальному описі робіт (наданих послуг) від 14.07.2026.

За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, при цьому обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Згідно із частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19 тощо.

Верховний Суд також виходить з того, що практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу охоплює попереднє визначення суми судових витрат, підтвердження обсягу виконаних адвокатом робіт та їх вартості і подальший розподіл таких витрат відповідно до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи були вони на час вирішення питання про судові витрати фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті.

Відтак та обставина, що відповідно до пункту 3.2. договору від 14.07.2026, оплата вартості послуг адвоката має бути здійснена протягом шести місяців після розгляду справи по суті, прийняття судом рішення та набрання таким рішенням законної сили, не виключає можливості розподілу таких витрат, оскільки їх розмір, обсяг наданих послуг та обов`язок Клієнта щодо їх оплати підтверджені договором, актом прийому-передачі наданих послуг та детальним описом робіт.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши подані відповідачем докази у їх сукупності, суд встановив, що заявлені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. Зміст договору, акта прийому-передачі та детального опису робіт дає можливість встановити як конкретні види наданої правничої допомоги, так і їх вартість та обсяг. Факт надання послуги зі складання відзиву підтверджується також матеріалами справи, в яких відповідний процесуальний документ міститься та був врахований судом під час розгляду спору.

Суд також бере до уваги характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, предмет і ціну позову, обсяг досліджених у справі обставин, а також те, що правова допомога полягала у наданні консультації, формуванні правової позиції відповідача та підготовці відзиву на позовну заяву.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000, 00 гривень підтверджені належними доказами, пов`язані з розглядом цієї справи та відповідають характеру й обсягу фактично наданої адвокатом правничої допомоги.

Разом із тим, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення 27 989, 92 гривень, тоді як рішенням суду стягнуто з відповідача 16 596, 75 гривень та відмовлено у задоволенні позовних вимог у розмірі 11 393, 17 гривень.

Таким чином, частка позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено та, відповідно, в якій судове рішення ухвалено на користь відповідача, становить 40, 7045 % від загального розміру заявлених позовних вимог.

Відтак із загальної суми підтверджених витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 гривень на позивача пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, покладаються витрати у сумі 4 070, 45 гривень (10 000, 00 гривень х 40, 7045 %). Саме такий розмір витрат заявлений відповідачем до стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи підтвердження відповідачем факту та обсягу наданої професійної правничої допомоги, її вартості, безпосередній зв`язок наданих послуг із розглядом цієї справи, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Савченко Л. В. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" на користь ОСОБА_1 4 070, 45 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Савченко Л. В. (вх. № 8233/26 від 09.09.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі 909/844/25 (345/505/26) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код: 41084239) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 4 070, 45 гривень (чотири тисячі сімдесят гривень сорок п`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

6. Повний текст додаткового рішення складено - 23.09.2026.

Суддя В. В. Михайлишин