Решение № 139977499, 09.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/64/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Справа № 908/1367/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 44725823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738)

про стягнення 3 106 683,43 грн

представники сторін

від позивача: Зінченко І.О., витяг з ЄДР, довіреність б/н від 28.05.2026;

від відповідача: Капуста А.В., ордер АР №1274880від 29.01.2026;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1605/08-07/26 від 05.06.2026) Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель до Товариства з обмеженою відповідальністю МІК про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 06 683,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.ст. 530, 549, 611, 625, 626, 628, 655, 712 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України та мотивовано порушенням відповідачем умов Договору про закупівлю №566/01-25 РМ щодо строків поставки та якості товарів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026, справу визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1367/26, присвоєно справі номер провадження 19/64/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 15.07.2026.

25.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю МІК через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2 372 428,08 грн штрафу за недотримання вимог договору по якості товару та зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір неустойки за прострочення поставки товару на 90%.

Заперечення відповідача обґрунтовані наступним.

Відповідач зазначає, що поставка товару виконана на 100% обсягу. За умовами Договору, датою поставки товару вважається дата, вказана отримувачем у Акті приймання Товару згідно з Додатком № 4 до Договору. Відповідач вказує, що позивач отримав весь товар відповідно до актів приймання товару : №17(отримано 1575 шт.), №41 (отримано 1515 шт.), №45 (отримано 1910 шт.), №188 (отримано 3155 шт.), №241 (отримано 835 шт.), №223 (отримано 6010 шт.), всього 15 000 шт. В актах приймання товару №41 від 19.03.2025, № №45 від 20.03.2025, №188 від 02.04.2025 в п. 2 зазначено «По кількості і якості сторони не мають претензій один до одного». Наведені акти складені замовником, постачальником та отримувачем. За твердженнями відповідача, вищевказані акти приймання товару підтверджують факт прийняття партій товару, про які вказував Позивач (1515 шт., 1910 шт., 835 шт.), належної якості.

У відзиві відповідач також значив, що не згоден з тим, що позивач вважає всю первісно поставлену партію товару неякісною, оскільки перевірено було не всю партію, а 330 одиниць, при цьому в актах приймального контролю визначено кількість товару, що не відповідає вимогам по якості 117 штук. При цьому позивачем нараховано штраф не на 117 одиниць неякісного товару, а на всі три партії товару у кількості 4260 шт.

Також відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення штрафу у відповідності до ч.8 ст. 269 ГК України та зазначає наступне.

Акт приймального контролю товару за якістю, на який посилається позивач оформлено 09.04.2025 року, 19.03.2025року, 12.03.2025 року. Позов пред`явлено 05.06.2026, за межами спеціального строку позовної давності встановленого ч. 8 ст. 269 ГК України.

Відповідач наголосив, що хоча і просить застосувати строк позовної давності щодо штрафу на суму 2 372 428,08 грн, попри це вважає такі вимоги необґрунтованими в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені за прострочення поставки товару ТОВ «МІК» просить застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки на 90 %.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що просточення на три партії товару виникло внаслідок необґрунтованих дій позивача під час приймання товару. За твердженням відповідача, позивач не заявляє та не підтверджує документально понесені майнові збитки. Таким чином, порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та ніяким чином не порушили його майнові інтереси.

На думку відповідача у даній справі існують об`єктивні підстави для зменшення неустойки, такі як: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків (замовник не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв`язку із несвоєчасною поставкою по Договору); виконання зобов`язання у встановлений Договором строк стало неможливим через незалежні від відповідача обставини, через військову агресію російської федерації проти України і зумовлені цим негативними наслідками; незначний строк прострочення поставки; поставка виконана на 100% без претензій по якості; відповідач розташований у м. Запоріжжі, яке віднесено до територій можливих бойових дій з 01.01.2023; за період з 17.01.2025 по 18.04.2025 мала місце значна кількість повітряних тривог з великою їх тривалістю; постачальник за власні кошти без передоплати поставив покупцю весь товар по Договору, і не припинив своїх зобов`язань навіть після прострочення строків; відповідач зазнав значних майнових втрат через військову агресію РФ та окупацію території України,

На думку відповідача, Договір не враховує баланс інтересів та має необґрунтовано завищений розмір штрафних санкцій. ТОВ "МІК" не мало можливості внести зміни у розроблений позивачем проект Договору в частині розміру штрафних санкцій для збереження балансу інтересів. При цьому, позивач користуючись правом вносити будь-які зміни до державного контракту в частині розміру неустойки, необґрунтовано збільшив розмір пені з визначеного Законом, а саме ст. 231 ГК України (що діяв на той час) з 0,1% до 0,2% (у 2 рази збільшив), та отримує, при навіть незначному затриманні поставки Товару. невиправдані надмірні прибутки.

Відповідач, з посиланням на значну практику Верхового суду з наведеного питання, зазначає, що неустойка має саме компенсаційний характер, а не каральний та просить зменшити її на 90%.

25.06.2026 від Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель надійшла відповідь на відзив.

Позивач проти доводів відповідача заперечує в повному обсязі з наступним обґрунтуванням.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку Товару та ростовки (у разі наявності), визначеної у Специфікації (Додаток №1). Відповідно до додатку 3 до вказаного Договору «ВИМОГИ ДО ТОВАРУ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ТОВАРУ».

Відповідно до Актів приймального контролю товару за якістю №37 від 12.03.2025 року, №55 від 19.03.2025, №199 від 09.04.2025, не прийнято товар у кількості 1515 штук на суму 4 218 578,62 грн, 1910 штук на суму 5 318 471,40 грн, 835 штук на суму 2 325 090,90 грн. Вказані Акти було укладено (підписано) за присутності представника Постачальника, а отже йому було достеменно відомо про їх наявність.

Позивач наголошує, що поставка Товару належної якості відбулася значно пізніше, а саме: Акт приймання №45 від 20.03.2025 на загальну суму 5 318 471,40 грн, Акт приймання №41 від 19.03.2025 на загальну суму 4 218 578,10 грн, Акт приймання №223 від 10.04.2025 на загальну суму 16 735 085,40 грн, Акт приймання №241 від 18.04.2025 на загальну суму 2 325 090,90 грн. Тому товар належної якості було поставлено з порушенням термінів обумовлених Договором.

Також позивач з посиланням на п. 8.4 та п. 8.4.1 Договору зазначає, що постачальник несе відповідальність, передбачену Договором, оскільки, неякісний товар Постачальником було поставлено 12.03.2025 р., 19.03.2025 р., 09.04.2025 р. про що було складено Акти приймального контролю товару за якістю, але товар не прийнято позивачем. І лише 19.03.2025 р., 20.03.2025 р., 10.04.2025 р., 18.04.2025 р. (після закінчення погодженого терміну на поставку) було поставлено товар належної якості, про що складено Акти приймання товару.

Позивач також наголошує, що відповідно до додатку 3 до Договору обсяг вибірки зразків із партії Товару для перевірки, приймальне та бракувальне числа та порядок здійснення відбору визначаються ДСТУ ISO 2859- 1-2001, якщо інше не передбачено НТД на Товар. Приймальний рівень якості (ПРЯ) відповідно до ДСТУ ISO 2859-1 2001 встановлений, як коефіцієнт - 2.5%. Для здійснення технічного огляду Товару застосовується одноступінчастий вибірковий контроль ІІ загального рівня контролю. Якщо за результатами технічного огляду виявлено невідповідні одиниці товару із вибірки товару, кількість яких менша або дорівнює приймальному числу, то партія вважається прийнятною та такою, що підлягає прийманню, а виявлені за результатами технічного огляду невідповідності підлягають усуненню або заміні на Товар відповідної якості. Якщо за результатами технічного огляду вибірки Товару виявлено невідповідність (несправність) Товару в партії або частині партії вимогам НТД та/або затвердженому контрольному зразку і кількість одиниць Товару із невідповідностями (несправностями), яка дорівнює або більше бракувального числа, то партія або частина партії Товару вважається неприйнятною та такою, що не підлягає прийманню. Пред`явлена партія або частина партії Товару повертається на виробництво для усунення виявлених невідповідностей (несправності). Забракована партія або частина партії Товару може бути представлена у повному обсязі або частково ще раз, якщо вона відсортована або перероблена/доопрацьована, за умови, що постачальник чітко опише вжиті заходи. Партія, представлена повторно перевіряється у тому самому порядку, що й при первинному представленні, за винятком уже перевірених Випробувальною лабораторією показників якості, згідно з обсягом перевірки.

Таким чином, зазначає позивач, враховуючи, бракувальне число, партія не прийнята в цілому, а отже штраф нараховується на всю неприйняту вартість.

З посиланням на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 у справі №17/034-11 та від 11.12.2012 у справі №10/065 11, позивач вказує, що згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафним санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

На думку позивача, відповідно до пункту 1 частини другої статі 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Окрім того, за п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 , затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, перебіг позовної давності у цій справі із введенням воєнного стану зупинився.

Позивач вважає, що позовна давність не сплинула, а тому підстави для її застосування відсутні.

Також позивач заперечує проти зменшення розміру пені, враховуючи, що у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Позивач вказує, що під час погодження та підписання Договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього Договору та узгодили, що не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу Договору.

У запереченнях позивач зазначає, що Договір було укладено сторонами вже під час дії воєнного стану, при цьому Постачальник систематично бере на себе зобов`язання за значною кількістю договорів поставки, не забезпечуючи при цьому належного рівня їх виконання. Виконання зобов`язань за такими договорами здійснюється з порушенням встановлених строків, що має системний характер, а не поодинокі випадки.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання 08.09.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 08.09.2026 заслухано вступне слово представників сторін.

На підставі ст. 217 ГПК України, суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач просив відмовити у вимогах про стягнення штрафу, застосувавши строк позовної давності, пеню, заявлену позивачем, зменшити на 90%.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, після перерви та переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні 09.09.2026, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», правонаступником якого, на підставі наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код юридичної особи 44725823), є Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі Відповідач, ТОВ «МІК», Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю від 17.01.2025 № 566/01-25-РМ (далі- Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язується поставити Замовнику «куртка вітровологозахисна зимова (ДК 021:2015:35810000-5:1 : Індивідуальне обмундирування» (далі - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA- UA-2024-12-23-020332-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Вказаний Договір укладений для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни в умовах воєнного стану (п. 1.2 Договору).

Згідно з п.1.4 Договору цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142; наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».

Пунктом 2.1 Договору визначено, що валютою цього Договору є національна валюта України гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю товару за цим Договором визначається у Специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п.4.1 Договору, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку складеній Замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1). Дострокова поставка Товару Постачальником допускається за погодженням із Замовником. У разі відсутності погодження від Замовника, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати погодження із Замовником.

Вказані у Специфікації (додаток №1) або заявках на поставку товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням замовника ( п. 4.1.1 Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку Товару та ростовки (у разі наявності), визначеної у Специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п. 4.3.1 Договору, протягом 2(двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити Замовнику свою готовність поставити Товар, або у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку Товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у Специфікації (Додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки Товару, вказаної Замовником у заявці на поставку Товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються Замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному Договором. У разі ненадання Постачальником підтвердження готовності поставити Товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки Товару протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від замовника заявки на поставку Товару така заявка вважається підтвердженою Постачальником. У разі неможливості своєчасної поставки Товару з урахуванням наявності об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють дотримання строків поставки Товару (перебої в електропостачанні, тривалі повітряні тривоги, тощо) Постачальник має право звернутися до Замовника та надати мотивоване звернення щодо продовження строку поставки з наданням відповідних підтверджуючих документів у строк не пізніше 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати поставки Товару, Замовник розглядає подане Постачальником мотивоване звернення протягом 5(п`яти) робочих днів. За результатами розгляду зазначеного звернення Замовник має право продовжити строк поставки Товару. У разі відсутності належного обґрунтування необхідності перенесення строків поставки Товару Замовник залишає за собою право відмовити у продовженні строку поставки Товару.

Поставка Товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020 (п.4.4 Договору).

Право власності на Товар переходить від Постачальника до отримувача після прийняття отримувачем Товару та підписання всіх документів згідно з розділом 6 цього Договору (п.4.7 Договору).

Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що Товар за кількістю поставляється Отримувачу після приймального контролю (якості) представниками Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України (далі-Представник Центрального управління).

Згідно з п. 6.2 Договору, приймання Товару здійснюється у відповідності до інструкцій та нормативних документів щодо приймання даного виду Товару , зокрема але не виключно: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої поставною Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6; Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що поставляється для потреб Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 липня 2017 №375 (у редакції наказу Міністерства оборони України 24 червня 2024 року №411), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329.

Відповідно до п. 6.4 Договору, приймання Товару здійснюється після перевірки Отримувачем: товаросупровідних документів згідно з п. 6.3 цього Договору, візуального огляду кожної партії Товару щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності неушкодженості, проведення повного кількісного контролю-перерахунку.

У пункті 6.5. Договору визначено, що здійснення контролю за якістю Товару регламентується Додатком № 3 до цього Договору та складається з наступних етапів:

- затвердження контрольного зразка;

- приймальний контроль Товару за якістю.

Відповідно до п. 6.5.1 Договору, відібрані зразки Товару для проведення лабораторних випробувань не входять до загальної кількості партії Товару та замінюються Постачальником на аналогічні.

Згідно з п. 6.6 Договору, присутність уповноваженого представника Постачальника під час приймання товару Отримувачем є обов`язковою. У разі відсутності належних підтверджуючих документів, які уповноважують представника Постачальника на участь в прийманні Отримувачем Товару, у Отримувача не виникає обов`язку щодо приймання Товару, а у Замовника щодо його оплати.

Пунктом 7.6 Договору узгоджено, що у разі виявлення невідповідності щодо якості або обґрунтованої підозри щодо якості Товару, у тому числі під час здійснення приймального контролю Товару за якістю, замовник має право проводити лабораторні випробування Товару та/або матеріалів, та/або сировини, з яких виготовлено Товар. Випробування проводяться в акредитованих лабораторіях, які визначає Замовник, за рахунок Постачальника для чого Постачальник зобов`язаний укласти договір з визначеною Замовником лабораторією і сплатити вартість проведення випробувань, згідно з наданих лабораторією рахунків та актів. У разі отримання результатів випробувань, що свідчать про невідповідність Товару в частині якості, такий Товар не підлягає постачанню, а у разі, якщо Товар поставлено, Постачальник зобов`язаний замінити його на Товар належної якості.

Постачальник гарантує якість Товару, що поставляється, цього кондиційність, відповідність чинним нормам, вимогам і стандартам, а також вимогам до Товару, призначеним у Додатку №3 до цього Договору (п.7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору, Товар повинен бути виготовлений згідно з технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку. Вимоги щодо якості Товару поширюються і на сировину, продукти, з якої виготовлено сам Товар.

Згідно з п.7.3 Договору, Товаром неналежної якості вважається Товар:

- який не відповідає вимогам, визначеним у Додатку № 3 до цього Договору;

- щодо якого відсутні документи, передбачені п. 6.3 Договору;

- щодо якого складено негативний висновок за результатами вхідного контролю якості;

- який не відповідає будь-яким іншим вимогам до якості Товару, які містяться у цьому Договорі або нормативних документах.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної Сторони за цим Договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес- можливостей тощо.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу , повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або цини не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого Товару, за кожний день затримки передачі. Пені нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язання за Договором за кожен день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Згідно з п. 8.4 Договору, у разі поставки неякісного Товару або виявлення невідповідності щодо якості Товару, після його прийняття, що підтверджується складанням Акту із зазначенням невідповідності, Постачальник сплачує штраф у розмірі від 20% від вартості неякісно поставленого Товару, або вартості Товару щодо якого виявлено невідповідність по якості. Штраф за неякісний Товар, невідповідність якого виявлена після приймання, застосовується до Постачальника після складання Акту із зазначенням невідповідностей Товару.

Відповідно до п. 8.4.1 Договору, у разі заміни Постачальником неякісного Товару у межах строку поставки, передбаченого в Заявці на поставку Товару та/або пункті 5 Специфікації (Додаток №1 д Договору),відповідальність, передбачена пунктом 8.4 цього Договору, не застосовується. У разі замін и Постачальником неякісного Товару після кінцевої дати поставки, передбаченої в Заявці на поставку Товару та /або пункті 5 Специфікації (Додаток №1 до Договору), Постачальник несе відповідальність, передбачену пунктом 8.4 цього Договору.

Сплата пені та/або штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за Договором.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного в Специфікації (додаток № 1).

Додатком № 1 до договору є Специфікація(в редакції додаткової угоди №1 від 03.02.2025), в якій погоджено поставку товару (куртка вітровологозахисна, зимова, тип 2, вид 1) у кількості 43800 штук комплектів по ціні за одиницю: 2320,45 грн. без ПДВ на суму 121 962 852,00 з ПДВ.

Пунктом 5 Специфікації передбачено, що відповідно до п. 4.1 договору строк поставки товару: 5 000 штук до 28.02.2025, 10 000 штук до 31.03.2025, 11 800 штук до 30.06.2025, 17 000 штук до 30.09.2025. Датою поставки товару вважається дата, вказана отримувачем у Акті приймання Товару згідно з Додатком № 4 до Договору.

У п. 6 специфікації зазначено, що відповідно до п. 13.1 договору цей договір набирає чинності з 01.01.2025, а в частині виникнення зобов`язань з придбання Товару, його оплати, а також виникнення бюджетних зобов`язань - з дати встановлення Замовнику в установленому прядку відповідних бюджетних асигнувань у плані використання бюджетних коштів з урахуванням статей 23 і 48 Бюджетного кодексу України та діє до 31 березня 2026 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки Товару - до повного виконання.

Додатком № 2 до договору сторони погодили типову форму заявки на поставку товару.

Додатком № 3 до Державного контракту (договору) про закупівлю №566/01-25-РМ, сторонами визначені вимогу до товару та порядок здійсненню контролю за якістю товару, зокрема, постачальник гарантує відповідність товару вимогам замовника та медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини згідно з чинним законодавством України протягом всього гарантійного строку експлуатації та зберігання, при дотриманні споживачем умов та правил експлуатації і зберігання Товару, відповідно до умов нормативно-технічної технічної документації на товар, а саме: технічної специфікації, або технічного опису, або технічним умовам розміщеним на офіційному сайті Міністерства оборони України (далі НТД). Товар виготовляється та постачається без поділу на ґатунки, при цьому повинен відповідати вимогам, що пред`являються до виробів першого ґатунку. Товар, що постачається, повинен відповідати вимогам НТД на Товар та контрольному зразку. Товар, що не відповідає вимогам, встановленим на Товар, та контрольному зразку, прийманню не підлягає. Гарантійні строки на товар встановлені у НТД на товар. Приймальний контроль товару за якістю здійснюється представниками структурного підрозділу Міністерства оборони України Центрального управління контролю якості (далі ЦУКЯ) та Замовника (у разі присутності). Усі роботи з проведення випробувань щодо якості Товару виконуються у незалежних органах з оцінки відповідності та/або випробувальних лабораторіях, акредитованих Національним агентством з акредитації України на технічну компетентність та незалежність (далі-Випробувальна лабораторія), та здійснюються за рахунок постачальника. Обсяг перевірки зразків Товару у Випробувальній лабораторії на відповідність вимогам НТД (далі - Обсяг перевірки) визначається Міністерством оборони України, дані щодо Обсягу перевірки розміщуються на офіційному сайті Міністерства оборони України. У разі відсутності Обсягу перевірки зразки товару перевіряються на повну відповідність вимогам НТД.

Пунктом 2.3 додатку № 3 встановлено, що приймальний контроль товару за якістю складається з етапів:

-перевірка зразків товару у випробувальній лабораторії,

-технічний огляд товару.

Кожна партія товару, яка представлена постачальником для здійснення приймального контролю повинна бути ідентифікована та мати відповідний номер, на маркування кожної одиниці Товару з партії повинен бути зазначений номер партії, якщо це передбачено вимогами НТД. Кількість одиниць Товару в партії, з якої здійснено відбір для проведення лабораторних випробувань, та кількість одиниць Товару в партії, представленої для технічного огляду, повинна бути однаковою.

Процедура приймального контролю за якістю застосовується до кожної окремо промаркованої партії в повному обсязі відповідно до порядку, що визначений цим договором. Постачальник зобов`язаний до початку поставки Товару за Договором письмово повідомити Замовника та представника ЦУКЯ Листом запрошенням (Додаток №3.3) та оголошенням про готовність партії Товару до приймання (Додаток № 3.3) з вказанням дати та місця проведення заходів приймального контролю Товару за якістю. Після отримання Листа запрошення та оголошення представник ЦУКЯ та Замовника (у разі присутності) протягом трьох робочих днів розпочинають заходи приймального контролю. Товару за якістю та кількістю у приміщеннях Постачальника або Виробника.

Якщо за результатами перевірки Товару у Випробувальній лабораторії виявлено невідповідність товару вимогам НТД, приймання товару не здійснюється та повторний приймальний контроль товару за якістю проводиться відповідно до вимог цього Договору, після письмового повідомлення Замовника та ЦУКЯ Постачальником про усунення невідповідності Товару.

Пунктом 2.5 Додатку №3 визначено, що для здійснення технічного огляду застосовується вибірковий контроль партії товару. Вибірка проводиться шляхом простого випадкового відбирання (додатково повинна використовуватись пропорційність виробів у виборці за зростами та розмірами) від кожної представленої партії товару зазначеної в оголошенні. Обсяг вибірки зразків із партії товару для перевірки, приймальне та бракувальне числа, порядок здійснення відбору визначаються ДСТУ ISO2859-1-2001, якщо інше не передбачено НТД на товар. Приймальний рівень якості (ПРЯ) відповідно до ДСТУ ISO2589-1-2001, встановлений як коефіцієнт 2,5%. Для здійснення технічного нагляду Товару застосовується одноступінчасний вибірковий контроль ІІ загального рівня контролю.

Якщо за результатами технічного огляду виявлено невідповідності одиниці товару із вибірки товару, кількість яких менша або дорівнює приймальному числу, то партія вважається прийнятою та такою, що підлягає прийманню, а виявлені за результатами технічного огляду невідповідності підлягають усуненню або заміні та Товар відповідної якості.

Якщо за результатами технічного огляду вибірки товару виявлено невідповідність (несправність) товару в партії або частині партії вимогам НТД та/або затвердженому контрольному зразку і кількість одиниць товару із невідповідностями (несправностями) яка дорівнює або більше бракувального числа, то партія або частина партії вважається неприйнятою та такою, що не підлягає прийманню. Пред`явлена партія або частина партії товару повертається на виробництво для усунення виявлених невідповідностей (несправності) Товару.

Забракована партія або частина партії Товару може бути представлена у повному обсязі або частково ще раз, якщо вона відсортована або перероблена/допрацьована, за умови, що постачальник чітко опише вжиті заходи. Партія, представлена повторно перевіряється у тому самому порядку, що й при первинному представлені, за винятком уже перевірених Випробувальною лабораторією показників якості, згідно з обсягом перевірки.

Пунктом 2.6 додатку №3 визначено, що результати приймального контролю Товару за якістю оформлюються Актом приймального контролю товару за кістю та засвідчуються підписом та печаткою (за наявності) представника ЦУКЯ та замовника (у разі присутності). У разі виявлення невідповідностей (несправностей) та/або порушень під час здійснення приймального контролю Товару за якістю в Акті приймального контролю Товару чітко та зрозуміло зазначаються всі виявлені невідповідності (несправності) та/або порушення та кількість одиниць Товару із невідповідностями.

У відповідності до пункту 2.7 додатку № 3 до Державного контракту, процедура здійснення ЦУКЯ контролю за якістю товару у межах цього Договору визначається Порядком здійснення контролю за якістю майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 №375, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за № 1461/31329 )за змінами)».

Додатком № 3.1 до Державного контракту (договору) про закупівлю № 566/01 25-РМ від 17.01.2025 року, затверджена типова форма Зразка ярлика контрольного зразка товару.

Додатком № 4 до Державного контракту (договору) про № 566/01 25-РМ від 17.01.2025 року, погоджена форма, за якою має складатись акт приймання товару.

Додатком № 5 до Державного контракту (договору) про закупівлю № 566/01 25-РМ від 17.01.2025 року, погоджені санкційні застереження.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надані Акти приймального контролю товару за якістю, а саме: № 37 від 12 березня 2025 року; № 55 від 19 березня 2025 року; № 199 від 09 квітня 2025 року.

За змістом акту № 37 від 12 березня 2025 року приймального контролю товару за якістю, представниками органу контролю Я.Коваль та М.Македонським у присутності представника постачальника І.Єфремової, здійснено приймальний контроль товару за якістю партії товару у кількості 1515 одиниць, яка пред`явлена ТОВ «МІК листом від 10 березня 2025 року № 25/03/10/02 за договором від 17 січня 2025 року № 566/01-25-РМ укладеним між ДП МО України «ДОТ» та ТОВ «МІК».

В акті зазначено, що для проведення перевірки товару у випробувальній лабораторії здійснено відбір зразків товару. Акт відбору зразків від 21.02.2025 №40. Відібрані зразки перевірені на відповідність вимогам технічного документації випробувальною лабораторією ТОВ «Академтест». Протокол випробувань від 27.02.2025 №2025.00.02.27.02.Вид контролю - вибірковий.

Акт також містить детальну інформацію про невідповідність: 1) використання не погоджених комплектуючих відповідно до контрольного зразка, а також до зразків кольорів матеріалів (сировини) в тканині плащовій у розмірах 54/4-10 од., 52/4- 5 од., 48/4-3 од.; 2) пошкодження тканини тину «фліс» на комірі у розмірах 48/2 1 од., 54/3- 1 од.

Згідно актом, всього з перевірених 125 одиниць товару виявлено 20 невідповідностей на 20 забракованих одиницях товару. Додаткова інформація: Постачальник та виробник ТОВ «МІК».

В акті також зазначено, що під час технічного огляду відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 із пред`явленої партії 1515 одиниць було перевірено 125 одиниць товару. Приймальне число відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 становить 7, бракувальне число 8. Враховано погодження : Лист ЦУРЗ Тилу КСЛ ЗСУ від 03 березня 2025 року № 2398/1/1988.

За результатами приймального контролю товару за якістю по акту № 37 від 12 березня 2025 року : - усього прийнято товару не прийнято.

За змістом акту № 55 від 19 березня 2025 року приймального контролю товару за якістю, представниками органу контролю Т.Степановою та Я.Коваль у присутності представника постачальника І.Єфремової, здійснено приймальний контроль товару за якістю партії товару у кількості 1910 одиниць, яка пред`явлена ТОВ «МІК» листом від 13 березня 2025 року № 25/03/10/19 за договором від 17 січня 2025 року № 566/01-25-РМ укладеного між ДП МО України «ДОТ» та ТОВ «МІК».

В акті зазначено, що для проведення перевірки товару у випробувальній лабораторії здійснено відбір зразків товару. Акт відбору зразків від 11.03.2025 №82. Відібрані зразки перевірені на відповідність вимогам технічного документації випробувальною лабораторією ТОВ «Академтест». Протокол випробувань від 17.03.2025 №2025.00.03.17.07. Вид контролю - вибірковий.

Акт містить детальну інформацію про невідповідність: невідповідність контрольному зразку та п.3.1.3 ТС, а саме: застібка-блискавка для пристібання капюшону пришита бігунком всередину у розмірах 42/2- 5 од, 44/3 5 од, 44/4 10 од., 58/5 5 од., 60/2 5 од., 60/8 5 од, 62/5 5 од., 62/6 5 од.,66/3- 5 од., 68/8 -5 од.. 70/5- 5 од., 70/7-5 од. Всього з перевірених 125 одиниць товару забраковано 70 одиниць товару. Додаткова інформація: Постачальник та виробник ТОВ «МІК».

В акті також зазначено, що під час технічного огляду відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 із пред`явленої партії 1910 одиниць було перевірено 125 одиниць товару. Приймальне число відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 становить 7, бракувальне число 8. Враховано погодження : Лист ЦУРЗ Тилу КСЛ ЗСУ від 21 лютого 2025 року № 2398/1/1571, від 06 березня 2025 року № 2398/1/1988 та від 17 березня 2025 року № 2398/1/2259.

За результатами приймального контролю товару за якістю по акту № 55 від 19 березня 2025 року : усього прийнято товару не прийнято.

За змістом акту № 199 від 09 квітня 2025 року приймального контролю товару за якістю, представниками органу контролю Ярославом Шевчуком, Федором Дмитрієвим, Анною Третяк, Артемом Заріцьким у присутності представника постачальника Віталія Сперкача, здійснено приймальний контроль товару за якістю партії товару у кількості 835 штук, яка пред`явлена ПП «Респектів», лист від 08 квітня 2025 року № 25/04/08/08 за договором від 17 січня 2025 року № 566/01-25-РМ укладеного між ДП МО України «ДОТ» та ТОВ «МІК».

В акті зазначено, що для проведення перевірки товару у випробувальній лабораторії здійснено відбір зразків товару. Акти відбору зразків від 28.03.2025 №234 та №235. Відібрані зразки перевірені на відповідність вимогам технічного документації випробувальними лабораторіями ДП «Дніпростандартметрологія» та ДП «Харківстандартметрологія». Протоколи випробувань від 02.04.2025 №843-Л, від 02.04.2025 №64182.25. Вид контролю - вибірковий.

Акт містить детальну інформацію про невідповідність: використання не погоджених комплектуючих відповідно до контрольного зразка, та протоколу випробувань матеріалів (вхідний контроль) № 704-Л/25 від 18.03.2025, а саме трикотажне полотно типу «фліс» - 20 штук; не прошиття текстильної застібки «гачки та петлі» для пристібання капюшона до комірів в розмірі 46/3-1 штука, 50/3- 1 штука, не прошиття текстильної застібки «гачки та петлі» на планці в розмірі 50/3- 1 штука. Порушення п.33 ДТУ 2033-92, а саме порушення цілісності строчки у швейному виробі не прошиття по нижньому краю куртки у розмірах 58/5- 3 штуки, 50/3- 1 штука.

Акт містить додаткову інформацію: під час технічного огляду відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 із пред`явленої партії 835 штук було перевірено 80 штук товару. Приймальне число відповідно до ДСТУ ISO2859-1-2001 становить 5, бракувальне число 6. Враховано погодження : Лист ЦУРМЗ від 09.04.2025 року № 220/61/846.

За результатами приймального контролю товару за якістю по акту № 199 від 09 квітня 2025 року товар не прийнято, в рядку «усього прийнято» проставлено прочерки.

На виконання умов Договору ТОВ «МІК» поставило, а отримувач прийняв обумовлений товар за актами приймання Товару :

№ 17 від 04.03.2025 1575 штук на суму 4385650,50 грн з ПДВ,

№41 від 19.03.2025 - 1515 штук на суму 4218578,10 грн з ПДВ,

№45 від 20.03.2025 1910 штук на суму 5318471,40 грн,

№188 від 02.04.2025 3155 штук на суму 8785223,70 грн,

№241 від 18.04.2025 - 835 штук на суму 2325090,90 грн з ПДВ.

Акти підписані повноважними представниками сторін.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надана претензія (повідомлення-вимога) від14.05.2025, яка була сформована Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу на адресу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю МІК, в якій зазначено, що товар за актами №41 від 19.03.2025, №45 від 20.03.2025, №188 від 02.04.2025, №241 від 18.04.2025 поставлено з простроченням строку, обумовленого Договором, в зв`язку з чим, на підставі п.8.2, 8.5 Договору, ст. 230 ГК України, 611 ч.1 ЦК України ТОВ «МІК» зобов`язано сплатити на користь позивача штрафні санкції в розмірі 500 934,96 грн.

Також позивачем на користь відповідача було направлено повідомлення вимога від 10.06.2026, в якій зазначено, що за висновками замовника, викладеними в претензії, порушуючи взяті на себе зобов`язання, постачальник не пройшов вибірковий контроль якості, щодо поставки товару належної якості за актами приймального контролю товару за якістю: № 37 від 12.03.2025 року на загальну суму 4218578,62грн. ; № 55 від 19.03.2025 року на суму 5318471,40 грн.; № 199 від 09.04.2025 року на суму 2325090,90 грн.

Посилаючись на приписи статті 231 Господарського кодексу України, п.8.4 Договору, замовник в претензії від 10.06.2025 року на адресу ТОВ «МІК» сформував вимогу про оплату штрафу у сумі 2372428,08 грн.

Вимоги відповідачем залишені без реагування, штрафні санкції, нараховані позивачем, не сплачено.

Таким чином, в зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо строків поставки товару та щодо дотримання якості товару, позивачем нараховано ТОВ «МІК» штраф в розмірі 2372428,08 грн та пеню в розмірі 734255,35 грн, які не сплачено відповідачем, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору - є господарськими, тому, згідно ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно положень параграфу 1 Загальні положення про правочини, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 628 Цивільного кодексу України закріплено, що зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Здійснивши аналіз Державного контракту (договору) про закупівлю № 566/01-25-РМ від 17.01.2025 року, суд дійшов висновку що за правовою природою вказаний договір є договором поставки.

У відповідності до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки для державних потреб.

Позивач, посилаючись на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 2 372 428,08 грн.

У відповідності до вимог Державного контракту (договору) про закупівлю № 566/01- 25-РМ від 17.01.2025 року, договір виконується в рамках бюджетної програми, відповідно до: - Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони Держаний оператор тилу коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2023 року № 1142; - Наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 року № 716/нм Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу на виконання функцій служби державного замовника у сфері оборони (зі змінами).

Пунктами 4.4, 4.5 Державного контракту визначено, що поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020, DDP склад отримувача (на території України, крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 № 309).

У відповідності до пункту 4.7 Державного контракту, право власності на товар переходить від постачальника до отримувача після прийняття отримувачем товару та підписання всіх документів згідно з розділом 6 цього договору.

Згідно з розділом 6 Державного контракту, товар за кількістю поставляється отримувачу після приймального контролю (якості) представниками Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України(п.6.1). Приймання товару здійснюється у відповідності до інструкцій та нормативних документів щодо приймання даного виду Товару, зокрема, але не виключно: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6; Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, Затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 липня 2017 року № 375 ( у редакції наказу Міністерства оборони України 24 червня 2024 року № 411), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року № 1461/31329.

За правилами пункту 16 Інструкції П-6, вибіркова (часткова) перевірка кількості продукції з розповсюдженням результатів перевірки будь якої частини продукції на всю партію допускається, якщо це передбачено стандартами, технічними умовами, Особовими умовами, іншими обов`язковими правилами або договором.

Відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України № 375 від 19 липня 2017 року, постачальник до початку поставки товару перевіряє у випробувальній лабораторії зразки товару на відповідність вимогам технічної документації згідно з обсягом перевірки. З метою перевірки та затвердження контрольних зразків товарів органом контролю утворюється комісія з перевірки контрольних зразків товару, у складі не менше трьох осіб, склад якої затверджується керівником органу контролю.

Розділом ІV Порядку закріплено, що приймальний контроль товару за якістю здійснюється в два етапи: - перевірка зразків товару у випробувальній лабораторії; - технічний огляд товару.

Під час приймального контролю товару за якістю представники органу контролю за участю представника постачальника здійснюють відбір зразків із партії товару для їх перевірки у випробувальній лабораторії на відповідність вимогам технічної документації згідно з обсягом перевірки.

У разі не визначення обсягу перевірки органом військового управління, уповноваженим на розроблення ТС Міноборони відібрані зразки товару перевіряються у випробувальній лабораторії на повну відповідність вимогам технічної документації. Відібрана кількість зразків товару для проведення лабораторних випробувань не входить до загальної кількості товару у партії, що постачається та має бути врахована постачальником.

Під час технічного огляду товару представник органу контролю перевіряє пакування, маркування, зовнішній вигляд, конструкцію, комплектність, лінійні виміри та функціональність зразків товару на відповідність вимогам технічної документації та затвердженому контрольному зразку. Обсяг вибірки товару для перевірки визначається відповідними національними стандартами щодо контролю якості згідно з умовами договору.

Якщо за результатами приймального контролю товару за якістю виявлено невідповідність в партії або частини партії вимогам технічної документації, приймання товару не здійснюється. Невідповідності товару в партії або частині партії вимогам технічної документації зазначаються в акті приймального контролю товару за якістю.

Повторний приймальний контроль товару за якістю партії або частини партії товару проводиться відповідно до цього Порядку у разі заміни товару в партії, частини партії на інший товар, в іншому випадку проводиться повторний технічний огляд товару. Результати приймального контролю товару за якістю оформлюються актом приймального контролю товару за якістю.

Умовами Державного контракту передбачено, що приймання товару здійснюється після перевірки отримувачем товаросупровідних документів згідно з п.6.3 цього Договору, візуального огляду кожної партії Товару щодо зовнішнього вигляду, відповідності цілісності, неушкодженості, проведення повного кількісного контролю-перерахунку (пункт 6.4 договору).

За умовами п. 6.3 Договору, разом з товаром постачальник надає отримувачу наступні документи :

- 3(три) оригінала акта приймального контролю (якості) Товару, що підтверджує одержання Товару відповідності, що відповідає вимогам Договору та який оформлений та підписаний з боку постачальника, відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 (у редакції наказу Міністерства оборони України 24 червня 2024 року № 411), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329;

- оформлені Лист-запрошення, Оголошення згідно з Додатками №3.2, №3.3 до Договору;

- за вимогою замовника, завірену належним чином копію документу (експертного висновку торгово-промислової палати), що містить відомості, необхідні для визначення коду продукції згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД);

- товарно-транспортну накладну (3 екземпляри);

- видаткову накладну (3 екземпляри).

Пунктом 6.7 Державного контракту (договору) закріплено, що після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та передають підписаний акт приймання товару на підпис замовнику, після чого замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу.

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення штрафу за поставку неякісного товару, вважає неякісною всю партію товару за актами № 37 від 12.03.2025, № 55 від 19.03.2025, №199 від 09.04.2025 (4260 одиниць).

Відповідно до Специфікації (Додаток № 1) до Державного контракту, загальний обсяг закупівлі товару становить 43800 одиниць товару на загальну суму з ПДВ 121962852,00 грн. Згідно з п. 4 Специфікації, строк поставки товару узгоджено наступним чином: 5000 штук до 28.02.2025, 10 000 штук до 31.03.2025, 11 800 штук до 30.06.2025, 17 000 штук до 30.09.2025.

На поставку товару в кількості 15 000 одиниць позивачем направлено відповідачу заявку №R000936 від 21.01.2025, згідно з якою строки поставки визначені 5000 штук до 28.02.2025, 10 000 штук до 31.03.2025.

Як свідчать акти приймального контролю товару за якістю, надані позивачем, перевірка відбувалась за вибірковим видом контролю, тобто не повної партії поставленого товару.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до акту № 37 від 12 березня 2025 року приймального контролю товару за якістю, з поставлених 1515 одиниць відібрано 125 для контролю, невідповідності виявлено у 20 одиницях товару. За результатами приймального контролю товару за якістю по акту № 37 від 12 березня 2025 року товар не прийнято.

Відповідно до акту № 55 від 19 березня 2025 року приймального контролю товару за якістю, з поставлених 1910 одиниць відібрано для контролю 125 одиниць товару, забраковано 70 одиниць товару, вся партію товару не прийнята.

Згідно з актом № 199 від 09 квітня 2025 року приймального контролю товару за якістю, з поставлених 835 одиниць товару, відібрано до контролю 80 одиниць, невідповідності встановлено у 27 одиницях товару, вся партія товару не прийнята.

З наведеного вбачається, що висновки замовника стосовно бракування усієї партії товару, суперечать вимогам пункту 6.5.1 Державного контракту.

Державний контракт (договір) має певні особливості процедури прийняття товару за кількістю та якістю, а саме: - процедура прийняття погодженого в договорі товару передбачає участь не тільки замовника і формування його висновків стосовно технічних параметрів продукції, її кількості, але і активної участі отримувача та Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України, в цьому процесі.

Як слідує з позовної заяви, сума штрафу 2 372 428,08 грн розрахована позивачем не від кількості забракованих одиниць товару, а від загальної кількості одиниць товару в партії.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення суми штрафу у розмірі 2 372 428,08 грн позивач посилається на статтю 624 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 231 Господарського кодексу України та пункт 8.4 Державного контракту (договору).

Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень статті 231 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо порушено господарське зобов`язання , в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів ( робіт, послуг).

За приписами статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до вимог пункту 8.5 Державного контракту (договору) про закупівлю № 566/01-25 РМ від 17.01.2025 року, у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/ штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/ штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору за виключенням випадків дострокового розірвання договору з урахуванням п.8.3.1 та п.8.7.1 Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

При проведенні приймання товару за якістю сторони керувались Порядком здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, який затверджений наказом Міністерства Оборони України № 375 від 19 липня 2017 року, а також Додатком №3 до договору.

Відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України № 375 від 19 липня 2017 року, постачальник до початку поставки товару перевіряє у випробувальній лабораторії зразки товару на відповідність вимогам технічної документації згідно з обсягом перевірки. З метою перевірки та затвердження контрольних зразків товарів органом контролю утворюється комісія з перевірки контрольних зразків товару, у складі не менше трьох осіб, склад якої затверджується керівником органу контролю.

Розділом ІV Порядку визначено, що приймальний контроль товару за якістю здійснюється в два етапи: перевірка зразків товару у випробувальній лабораторії та технічний огляд товару.

Під час приймального контролю товару за якістю представники органу контролю за участю представника постачальника здійснюють відбір зразків із партії товару для їх перевірки у випробувальній лабораторії на відповідність вимогам технічної документації згідно з обсягом перевірки.

У разі не визначення обсягу перевірки органом військового управління, уповноваженим на розроблення ТС Міноборони відібрані зразки товару перевіряються у випробувальній лабораторії на повну відповідність вимогам технічної документації. Відібрана кількість зразків товару для проведення лабораторних випробувань не входить до загальної кількості товару у партії, що постачається та має бути врахована постачальником.

Під час технічного огляду товару представник органу контролю перевіряє пакування, маркування, зовнішній вигляд, конструкцію, комплектність, лінійні виміри та функціональність зразків товару на відповідність вимогам технічної документації та затвердженому контрольному зразку. Обсяг вибірки товару для перевірки визначається відповідними національними стандартами щодо контролю якості згідно з умовами договору.

Якщо за результатами приймального контролю товару за якістю виявлено невідповідність в партії або частини партії вимогам технічної документації, приймання товару не здійснюється. Невідповідності товару в партії або частині партії вимогам технічної документації зазначаються в акті приймального контролю товару за якістю.

Повторний приймальний контроль товару за якістю партії або частини партії товару проводиться відповідно до цього Порядку у разі заміни товару в партії, частини партії на інший товар, в іншому випадку проводиться повторний технічний огляд товару. Результати приймального контролю товару за якістю оформлюються актом приймального контролю товару за якістю.

З аналізу актів приймального контролю товару за якістю, наданих позивачем слідує , що перевірка відбувалась відносно відібраних зразків товару, а не усієї партії товару. При цьому тільки частина відібраних зразків не відповідала вимогам по якості, про що й було зазначено у цих актах.

Позивач вказує про те, що невідповідність певної частини партії товару вимогам якості призводить до того, що неякісним є уся партія товару. Водночас, зі змісту складених Актів приймального контролю за якістю, на які посилається позивач, вбачається, що в Актах фіксується окремо кількість товару, яка виявилась такою, що не відповідає вимогам по якості, а також зазначається загальна партія товару.

З огляду на зміст Порядку, у Акті приймального контролю зазначаються невідповідності товару в партії або в частині партії. При цьому невідповідність частини партії вимогам по якості призводить до неприйняття усієї партії. Обсяг вибірки зразків товару із партії товару для перевірки у випробувальній лабораторії визначаються ДСТУ ISO 2859 -1 -2001 «Статистичний контроль. Вибірковий контроль за альтернативною ознакою. Частина 1. Плани вибіркового контролю, визначені приймальним рівнем якості для послідовного контролю партій».

Суд вважає, що позивач безпідставно визначає неякісною усю партію товару за умови, що перевірені були лише відібрані зразки, частина з яких виявилася неякісною. Підстави стверджувати, що у цьому випадку вся партія товару є неякісною відсутні.

Нарахування штрафу на усю партію товару суперечить статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми саме невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а не від загальної суми товару, партії товару, а також статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої штраф у розмірі двадцяти відсотків може бути стягнуто лише від вартості неякісних (некомплектних) товарів ( робіт, послуг).

Пунктом 6.7 Державного контракту (договору) закріплено, що після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та передають підписаний акт приймання товару на підпис замовнику, після чого замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу.

У відповідності до пункту 4.7 Державного контракту, право власності на товар переходить від постачальника до отримувача після прийняття отримувачем товару та підписання всіх документів згідно з розділом 6 цього договору.

Згідно з розділом 6 Державного контракту, товар за кількістю поставляється отримувачу після приймального контролю (якості) представниками Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України.

Матеріалами справи, а саме Актами:

№ 17 від 04.03.2025 1575 штук на суму 4385650,50 грн з ПДВ,

№41 від 19.03.2025 -151 штук на суму 4218578,10 грн з ПДВ,

№45 від 20.03.2025 1910 штук на суму 5318 471,40 грн з ПДВ,

№188 від 02.04.2025 3155 штук на суму 8785223,70 грн з ПДВ,

№241 від 18.04.2025 -835 штук на суму 2325090,90 грн з ПДВ, підтверджується прийняття позивачем товару за договором у обсягах, визначених специфікацією.

Доводи позивача про поставку товару неналежної якості сприймаються судом критично з огляду на те, що позивачем було прийнято усю партію товару за договором. Крім того, поставка товару за вказаними актами підтверджується сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем визнано неякісними 117 одиниць товару.

Ціна за одиницю відповідно до п. 1 Специфікації (додаток 1 Договору) становить 2320,45 грн, вартість неякісного товару складає 117 х 2320,45 = 271 492,65. Штраф за поставку неякісного товару в кількості 117 штук складає 271 492,65/100 х 20 = 54 298,53 грн.

Відтак, обґрунтованою є сума штрафу у розмірі 54 298,53 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Заперечуючи щодо позовних вимог про стягнення штрафу, відповідач також просив застосувати строк позовної давності в цій частині позову.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позивач у позові просить застосувати до постачальника відповідальність, передбачену частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

За висновками Верховного Суду у справі № 911/1205/18 від 01.08.2019 року, передбачені статтями 680 Цивільного кодексу України та частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України, строки позовної давності за своєю правовою природою є різними, визначений частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України строк стосується договору поставки.

При визначенні строку позовної давності у даній справі, суд враховує дати складання актів приймального контролю товару, надані позивачем (12.03.2025, 19.03.2025, 09.04.2025), дати претензій від 14.05.2025, 10.06.2025.

Враховуючи приписи частини 8 статті 269 Господарського кодексу України, позивач повинен був звернутися з позовною заявою про стягнення суми штрафу, нарахованого відповідно до положень статті 231 Господарського кодексу України протягом шести місяців з дня встановлення замовником у належному порядку недоліків поставлених йому товарів до 09.10.2025 року включно.

Фактично, позовна заява сформована позивачем в системі Електронний суд та заявлена до суду - 05.06.2026 року, тобто з порушенням спеціального строку давності.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зазначити що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відтак, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині штрафу на суму 54 298,53 грн, а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу судом відмовляється в зв`язку з їх необґрунтованістю, тому до спірних відносин позовна давність в цій частині штрафу в розмірі 2 318 129,55 грн (2 372 428,08 54 298,53) застосуванню не підлягає.

З огляду на викладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «МІК» штрафу в цілому.

Доводи позивача про те, що у період дії воєнного стану строки позовної давності було продовжено на строк його дії, а тому позивачем строк не пропущений, судом не приймаються з огляду на таке.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.22р., затвердженим Законом України від 24.02.22р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

Норми Цивільного кодексу України щодо строків давності у спірному випадку не застосовуються, оскільки зупинення на строк дії воєнного стану стосується перебігу строків позовної давності лише визначених Цивільним кодексом України, а не строків, встановлених Господарським кодексом України. Прикінцеві положення Господарського кодексу України не містили відповідних положень щодо продовження чи зупинення перебігу строків позовної давності, зокрема, передбачених частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України.

Щодо вимог про стягнення пені за порушення строків поставки в розмірі 734255,35 грн суд зазначає наступне.

Поставка товару за Договором підтверджується матеріалами справи, а саме Актами:

№ 17 від 04.03.2025 1575 штук на суму 4385650,50 грн з ПДВ, №41 від 19.03.2025 - 151 штук на суму 4218578,10 грн з ПДВ, №45 від 20.03.2025 1910 штук на суму 5318 471,40 грн з ПДВ, №188 від 02.04.2025 3155 штук на суму 8785223,70 грн з ПДВ, №241 від 18.04.2025 - 835 штук на суму 2325090,90 грн з ПДВ.

Як слідує з обставин та матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт порушення строків поставки за Договором. При цьому, відповідач просить суд зменшити заявлену позивачем неустойку згідно з ст. 551 ЦК України.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами за актами № 41 від 19.03.2025 на суму 4218578,10 грн з ПДВ, №45 від 20.03.2025 на суму 5318 471,40 грн з ПДВ, №233 від 10.04.2025 на суму 16735085,40 грн з ПДВ, №241 від 18.04.2025 - на суму 2325090,90 грн з ПДВ мало місце прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як встановлено судом та визнано сторонами, відповідачем у визначений договором строк зобов`язання з поставки всієї кількості товарів виконано не було, частина товарів була поставлена після обумовлених Специфікацією строків (28.02.2025 та 31.03.2025).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується з свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у справі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, згідно з п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу , повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або цини не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого Товару, за кожний день затримки передачі. Пені нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язання за Договором за кожен день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Враховуючи те, що Товар був поставлений з порушенням строку, то у відповідності до п. 8.2 Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити пеню, а саме: за Актом приймання № 45 від 20.03.2025 прийнято Товар на суму 5318471,40 грн. Пеня розраховується з 01.03.2025 по 19.03.2025. Термін прострочення за даним Актом складає 19 календарних днів. 5318471,40 х 0,2% х 19 днів = 202101,91 грн.

За актом № 41 від 19.03.2025 прийнято Товар на суму 4218578,10 грн. Пеня розраховується з 01.03.2025 по 18.03.2025. Термін прострочення за даним Актом складає 18 календарних днів. 4218578,10 грн х 0,2% х 18 днів = 151868,81 грн.

За актом № 223 від 10.04.2025 прийнято Товар на суму 16735085,40 грн. Пеня розраховується з 01.04.2025 по 09.04.2025. Термін прострочення за даним Актом складає 9 календарних днів. 16735085,40 грн х 0,2% х 9 днів = 301231,54 грн.

За актом № 241 від 18.04.2025 прийнято Товар на суму 2325090,90 грн. Пеня розраховується з 01.04.2025 по 17.04.2025. Термін прострочення за даним Актом складає 17 календарних днів. 2325090,90 грн х 0,2% х 17 днів = 79053,09 грн.

Загальний розмір заявленої пені складає 734255,35 грн.

Відповідач погодився з розрахунком пені, однак просить зменшити неустойку на 90%, з підстав викладених у відзиві, що наведено вище.

Заперечення позивача також наведені вище за текстом рішення.

Розглянувши клопотання Відповідача про зменшення розміру неустойки, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, виходячи з такого.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто цією нормою передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц).

Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Зменшення неустойки є правом, а не обов`язком суду.

Суд враховує, що Відповідачем повинно було бути виконано зобов`язання з поставки товару до 28.02.2025 та до 31.03.2025 за укладеним Договором. Тобто, укладаючи Договір у період діючого з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, Відповідач, як господарюючий суб`єкт, місцем розташування якого є місто Запоріжжя Запорізької області (територія, наближена до місця ведення активних бойових дій), мав розуміти та оцінити всі ризики.

Разом з тим, поставка товару була здійснена Відповідачем у повному обсязі.

Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Запорізька міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області (UA23060070000082704) віднесена до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена) (підпункт 1.3 пункту 1 підрозділу І Переліку).

Підприємство Відповідача в умовах воєнного стану продовжує працювати, зокрема й на оборонний сектор держави, сплачувати податки та забезпечує громадян робочими місцями, що є важливим у теперішній час.

В умовах воєнного стану в Україні надважливим є підтримання здійснення господарської діяльності підприємств України, що дозволить наповнювати бюджет, з якого фінансуються Збройні Сили України.

Позивач не заявив щодо наслідків допущеного Відповідачем прострочення з поставки товару, зокрема настання для нього будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК і частини третьої статті 551 ЦК, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Враховуючи наведені вище обставини, виконання повного обсягу поставки товару, незначний період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд вважає, що у цьому випадку наявні обставини, які є підставою для застосування положень статті 551 ЦК України та для зменшення пені на 20% від заявленого розміру, а саме: до суми 587404,28 грн. Суд вважає таке зменшення розміру пені оптимальним балансом інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, зокрема для відповідача.

Суд також наголошує, що неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Відтак, позов задовольняється судом частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель стягується 587 404,28 грн пені.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Водночас суд звертає увагу сторін, що судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю, без врахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого законодавством. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №922/1248/24, від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 10.03.2021 у справі №904/5402/19, від 14.06.2022 у справі № 905//2135/19, від 29.04.2025 у справі №911/3065/23.

Тобто при розподілі судових витрат в такому випадку враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі с частини 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовний вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

У даній справі суд дійшов висновку про зменшення розміру пені. При цьому, таке зменшення не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, а стало результатом застосування судом своїх дискреційних повноважень, передбачених положеннями ч.3 ст.551 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 44725823) пеню в розмірі 587 404,28 грн (п`ятсот вісімдесят сім тисяч чотириста чотири гривні 28 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 8811,06 грн (вісім тисяч вісімсот одинадцять гривень 06 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 23.09.2026.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.