Решение № 139977477, 23.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/225/25-21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Справа № 908/3497/25 (904/6383/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Національного університету "Острозька академія" (вул. Семінарська, буд. 2, м. Острог, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 22554101, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 132 950, 84 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Національного університету "Острозька академія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 132 950, 84 грн. заборгованості за Договором про закупівлю товару № 178 від 02.03.2023 та Договорами поставки № 578 від 09.08.2023 та № 579 від 09.08.2023, у тому числі: 88 406, 50 грн. основного боргу за непоставлений товар (з них 53 446, 50 грн. за договором про закупівлю товару та 34 960, 00 грн. за договорами поставки); 11 387, 36 грн. інфляційних втрат (6 884, 27 грн. за договором про закупівлю товару та 4 503, 09 грн. за договорами поставки); 33 156, 98 грн. штрафних санкцій (21 699, 28 грн. за договором про закупівлю товару та 11 457, 70 грн. за договорами поставки).

Господарським судом Дніпропетровської області за територіальною підсудністю передано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 4116/08-07/25 від 11.12.2025) Національного університету "Острозька академія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 132 950, 84 грн. заборгованості за договором про закупівлю № 178 від 02.03.2023 та за договорами поставки № 578 від 09.08.2023, № 579 від 09.08.2023 що складається з: 88 406, 50 грн. суми основного боргу (з них 53 446, 50 грн. за договором про закупівлю товару та 34 960, 00 грн. за договорами поставки); 11 387, 36 грн. суми інфляційних втрат (6 884, 27 грн. за договором про закупівлю та 4 503, 09 грн. за договорами поставки); 33 156, 98 грн. суми штрафних санкцій (21 699, 28 грн. за договором про закупівлю товару та 11 457, 70 грн. за договорами поставки).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є. та присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 904/6383/25.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2025 (суддя Лєскіна І.Є.) відкрито провадження у справі № 904/6383/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2026 (суддя Лєскіна І.Є.) матеріали справи № 904/6383/25 за позовною заявою Національного університету "Острозька академія" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 132 950, 84 грн. передано на розгляд Господарського суду Запорізької області для розгляду спору в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справи (єдиний унікальний номер судової справи 908/3497/25 (904/6383/25)) за вище зазначеним позовом визначено судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 12.08.2026 матеріали справи за вказаною позовною заявою прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ", відкрито провадження з розгляду позовної заяви, справі присвоєно номер провадження 7/225/25-21/38/25; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; відповідачу встановлено строк для подання відзиву, а позивачу - для надання відповіді на відзив у разі його надходження.

Копію ухвали від 12.08.2026 направлено відповідачу до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС; відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю товару та Договорами поставки в частині передачі оплаченого позивачем товару (нафтопродуктів), посвідченого невикористаними скретч-картками, у зв`язку з відмовою у його відпуску на автозаправних станціях відповідача.

ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов у порядку статті 165 ГПК України у встановлений судом строк не скористалося; клопотань, заяв, доказів у справу не подало.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, у межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Наразі процедура розпорядження майном ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" триває, повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.

Згідно ч. 1, абз. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, позовну заяву розглянуто в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Між Національним університетом "Острозька академія" (Покупець, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товару № 178 від 02.03.2023, Договір поставки № 578 від 09.08.2023 та Договір поставки № 579 від 09.08.2023.

За умовами зазначених договорів Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти (бензин А-95, дизельне паливо, газ нафтовий скраплений) шляхом передачі скретч-карток на отримання палива, а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах, визначених цими договорами.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.4 Договорів поставки, п. 5.4 Договору про закупівлю товару). Право власності на товар переходить від Постачальника до Замовника в момент підписання видаткової накладної (п. 5.3 Договору про закупівлю товару).

Ціна Договору про закупівлю товару № 178 від 02.03.2023 становить 96 300, 00 грн. з ПДВ (п. 3.1). У Специфікації № 0044/0000528-С від 03.03.2023 сторони визначили товар - бензин А-95 у кількості 2000 літрів за ціною 48,15 грн. з ПДВ на загальну суму 96 300, 00 грн.

Ціна Договорів поставки № 578 та № 579 від 09.08.2023 становить 111 304,15 грн. з ПДВ (п. 3.2). У Специфікації № 0044/0001923-С від 09.08.2023 (до Договору № 578) визначено дизельне паливо у кількості 540 літрів на суму 24 840,00 грн.; у Специфікації № 0044/0001924-С від 09.08.2023 (до Договору № 579) визначено газ нафтовий скраплений - 565 літрів на суму 12 864, 15 грн., бензин А-95 - 500 літрів на суму 23 000,00 грн., дизельне паливо - 1100 літрів на суму 50 600, 00 грн.

На виконання умов договорів Покупцем сплачено кошти в повному обсязі на загальну суму 207 604,15 грн., а Постачальником передано скретч-картки на отримання палива, що підтверджується платіжними інструкціями, видатковими накладними № 0044/0000528 від 03.03.2023, № 0044/0001923 від 09.08.2023, № 0044/0001924 від 09.08.2023 та специфікаціями, підписаними представниками обох сторін.

Користуючись правом на отримання товару, позивач провів часткове отоварення талонів на паливо.

Разом з тим, починаючи з жовтня 2024 року, на автозаправних станціях ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" уповноваженим представникам позивача було відмовлено у відпуску палива за дійсними скретч-картками з причини відсутності на АЗС відповідного виду палива, у зв`язку з чим частину скретч-карток на суму 88 406, 50 грн. використати неможливо (53 446, 50 грн. за Договором про закупівлю товару № 178 від 02.03.2023 та 34 960, 00 грн. за Договорами поставки № 578 і № 579 від 09.08.2023).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою (претензією) про повернення коштів за невикористані скретч-картки (лист-претензія вих. № 042-юп/25 від 11.04.2025). Відповідач відповіді не надав, кошти не повернув.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір; зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Аналогічні за змістом положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 193 Господарського кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 Верховний Суд зазначив, що оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги, покупець може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій. За змістом умов договорів та видаткових накладних фактична передача пального Покупцеві здійснюється на АЗС Постачальника на підставі скретч-карток, які засвідчують право їх власника отримати оплачене пальне на АЗС і не підтверджують факт передачі самого пального. Отже, за нереалізованими скретч-картками зобов`язання Постачальника з поставки товару не є виконаним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем як покупцем виконано свої зобов`язання за договорами шляхом перерахування Постачальнику попередньої оплати за товар; натомість Постачальник свої зобов`язання виконав частково - за спірними скретч-картками на суму 88 406,50 грн. фактичного відпуску товару на АЗС не відбулося; передання цього товару в інший спосіб або повернення сплачених за нього коштів матеріалами справи не підтверджено.

За таких обставин у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з повернення вартості неотриманого товару у розмірі 88 406, 50 грн., яка на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України підлягає стягненню.

Позивачем також заявлено до стягнення 11 387, 36 грн. інфляційних втрат та 33 156, 98 грн. штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд установив, що він є арифметично правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим інфляційні втрати у розмірі 11 387,36 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору про закупівлю товару № 178 від 02.03.2023 передбачено сплату Виконавцем Замовнику неустойки у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а пунктом 7.3 - додаткового штрафу у розмірі семи відсотків вартості товару за порушення строків виконання зобов`язання понад 30 днів.

Пунктом 7.2 Договорів поставки № 578 та № 579 від 09.08.2023 передбачено сплату винною стороною пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день такого прострочення.

За вказаними умовами позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на загальну суму 33 156, 98 грн. (21 699, 28 грн. за Договором про закупівлю товару та 11 457, 70 грн. за Договорами поставки), розрахунок яких наведено у додатках 1 та 2 до позовної заяви.

Щодо строку позовної давності суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність в один рік; заявлені до стягнення штрафні санкції нараховані в межах річного строку, який позивачем не пропущено.

Разом з тим суд керується частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Аналіз умов пунктів 7.1 - 7.3 Договору про закупівлю товару № 178 та пунктів 7.1, 7.2 Договорів поставки № 578, № 579 свідчить, що сторони не встановили іншого (більшого) строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України; умови про нарахування неустойки (пені) "до дня повного виконання зобов`язання" або поза межами шестимісячного строку договори не містять. Формулювання "за кожен день прострочення" визначає лише спосіб (одиницю) обчислення санкції, а не волевиявлення сторін щодо встановлення більшого строку її нарахування.

Направлення відповідачу претензії від 11.04.2025 та відсутність добровільного погашення боргу не змінюють законодавчо встановлених меж і строків нарахування штрафних санкцій та не є підставою для їх нарахування поза межами імперативно обмеженого шестимісячного строку.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій (додатки 1 та 2 до позовної заяви), суд установив, що їх нараховано з порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України в частині періоду нарахування.

За результатами перевірки обґрунтований розмір штрафних санкцій (пені), нарахованих у межах шестимісячного строку, становить 16 178, 39 грн. В іншій частині вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 16 978, 59 грн., нарахованих поза межами шестимісячного строку, слід відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Відповідач у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростував, відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наведених позивачем обставин та розміру заявлених до стягнення сум суду не надав.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин у їх сукупності, застосувавши стандарт вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України), та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 115 972, 25 грн., з яких: 88 406, 50 грн. основного боргу за непоставлений товар, 11 387, 36 грн. інфляційних втрат та 16 178, 39 грн. пені (штрафних санкцій).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (платіжна інструкція № 4 від 10.11.2025).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 115 972, 25 грн. (87,23 % від заявленої суми позову 132 950, 84 грн.), на відповідача покладаються судові витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 2 113, 05 грн. В іншій частині судові витрати у розмірі 309, 35 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Національного університету "Острозька академія" (вул. Семінарська, буд. 2, м. Острог, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 22554101) основний борг у розмірі 88 406 (вісімдесят вісім тисяч чотириста шість) грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 387 (одинадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 36 коп., пеню у розмірі 16 178 (шістнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 39 коп., 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 05 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 23.09.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ