Решение № 139975704, 22.09.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1186/26

2/729/1037/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі: судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №6343926, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

26.11.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги №112-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 6343926 від 21.07.2024 року. Сума та розрахунок заборгованості за даним кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024 року. Станом на дату відступлення заборгованість відповідача перед позивачем становить 33444,60 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витратами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розглянути справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просить розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги визнає частково, просить відмовити у стягненні з нього нарахованої пені у зв`язку із дією в країні воєнного стану та нарахованих відсотків у частині, що перевищує встановлений законом розмір, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов пiдлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Судом встановлено, що 21.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6343926, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору №6343926 від 21.07.2024 року) (а.с.11-17).

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» підтверджено клієнта ОСОБА_1 , одноразовий ідентифікатор: 266649, час відправки ідентифікатора 21.07.2024 09:12 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 21 зв.ст.).

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6343926 від 21.07.2024 (а.с. 22).

На виконання ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 07.08.2026 року АТ «Універсал Банк» надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у АТ «Універсал Банк» емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 21.07.2024 року здійснено переказ коштів у сумі 5000,00 грн. (а.с.53).

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення права вимоги №120-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 6343926 від 21.07.2024 року (а.с. 27-37).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 18254,60 грн. (а.с. 39).

Згідно розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка за Кредитним договором №6343926 від 21.07.2024 року року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає: 33444,60 грн., яка складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 264,00 грн. - заборгованість за комісіями; 22580,60 грн. - заборгованість за відсотками; 5600,00 грн. - заборгованість по неустойці (а.с. 24 зв.ст.-26).

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 24008048/16300 від 01.07.2026 на адресу вказану ним в кредитному договорі (а.с. 39 зв.ст.).

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності перерахунку відсотків у розмірі 1% та відмови у стягненні неустойки, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6343926 від 21 липня 2024 року у розмірі 33444,60 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 264,00 грн. - заборгованість за комісіями; 22580,60 грн. - заборгованість за відсотками; 5600,00 грн. - заборгованість по неустойці.

Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) та з 21.08.2024 розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, заборгованість за процентами за кредитним договором № 6343926 від 21 липня 2024 року підлягає визначенню з урахуванням наступних періодів та ставок:

з 21.07.2024 по 20.08.2024 заборгованість за процентами становить 2325,00 грн. та підлягала нарахуванню виходячи з денної процентної ставки 1,5 % від суми основного боргу 5000,00 грн, що становить 75,00 грн. на день (5000,00 грн ? 1,5 % = 75,00 грн), за 31 календарний день (75,00 грн ? 31 днів = 2325,00 грн);

з 21.08.2024 по 01.07.2025 заборгованість за процентами становить 15750,00 грн. та підлягала нарахуванню виходячи з граничної денної процентної ставки 1 % від суми основного боргу 5000,00 грн, що становить 50,00 грн на день (5000,00 грн ? 1 % = 50,00 грн), за 314 календарних днів (50,00 грн ? 315 днів = 15750,00 грн).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами становить 18075,00 грн. (2325,00 грн. + 15750,00 грн.).

З огляду на те, що відповідач допустив порушення умов кредитного договору та не надав доказів належного виконання зобов`язань, за ним обліковується заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Водночас, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню на суму 18075,00 грн.

Крім того, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором № 6343926 від 21.07.2024 року у розмірі 5600,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Відтак, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості за договором № 6343926 від 21.07.2024 року, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 23339,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 264,00 грн. - заборгованість за комісіями; 18075,00 грн. - заборгованість за відсотками;

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, стороною відповідача, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.03.2025 року по справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, Акт № Д/29059 наданих послуг правової допомоги від 15.07.2026 року, детальний опис надання послуг до Акту № Д/29059 від 15.07.2026 року наданих послуг правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.

Таким чином, суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1857,82 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 223, 229, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість по кредитному договору № 6343926 від 21.07.2024 року в розмірі 23339 (двадцять три тисячі триста тридцять дев`ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» частину витрат по сплаті судового збору у розмірі 1857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн. 82 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн., разом у розмірі 9857 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн. 82 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.І. Бойко