Решение № 139975475, 15.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2952/26

Номер провадження 2/585/1841/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Цвєлодуб Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Салій О.І.,

представника позивача Яцун О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звертається до суду як представник адвокат Яцун Оксана Петрівна, до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Проскурня Лариса Іванівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року представник позивача адвокат Яцун О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Проскурня Л.І., в якому просить: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,3639 га, кадастровий номер: 5924183200:01:001:0279, що розташована на території колишньої Великобубнівськоїсільської ради Роменського району Сумської області. ОСОБА_1 , як син померлої, є єдиним спадкоємцем за законом першої черги на все майно після смерті ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, так як постійно проживав разом з нею на час відкриття спадщини. Батько позивача та чоловік померлої ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців, які мають право на отримання обов`язкової частки у спадщині відповідно до статті 1241 ЦК України, тобто малолітніх, неповнолітніх непрацездатних дітей та непрацездатних батьків, немає. Натомість, оформити спадкові права на вищевказане нерухоме майно позивач не може, так як не підтверджується факт прийняття ним спадщини після смерті матері, оскільки ОСОБА_2 була зареєстрована на час смерті за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживала разом з сином ОСОБА_1 та його родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори для оформлення спадщини, оскільки вважав, що відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадщину прийняв, так як на час смерті спадкодавця проживала разом з ним. Для оформлення спадщини позивач в 2026 році звернувся до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Проскурні Л.І. 13.07.2026 року нотаріусом було надано роз`яснення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину №298/02-14, згідно якого ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду, для підтвердження факту прийняття спадщини або визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Таким чином, від встановлення зазначеного факту залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав позивача, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила обставини, викладені в позові, просила вимоги задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Проскурня Л.І. в клопотанні до суду при розгляді справи поклалась на розсуд суду та просила справу розглядати без її участі.

Суд, заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положеннями ст. ст. 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області 15 жовтня 2019 року.

Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданим Великобубнівським сіль ЗАГС Роменського району Сумської області 04 лютого 1965 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,3639 га, кадастровий номер: 5924183200:01:001:0279, що розташована на території колишньої Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області, що належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №010190, виданого Роменською райдержадміністрацією 19.05.2003 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №771.

Батько позивача та чоловік померлої ОСОБА_2 ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Великобубнівської сільської ради Роменського району 02 вересня 2006 року.

Згідно довідки старости виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області Л. Буші від 19.05.2026 року №02.18-17/284, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але постійно проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , гр. ОСОБА_2 проживала разом з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , невісткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом Великобубнівської сільської ради не посвідчувався.

ОСОБА_1 для оформлення спадщини звернувся з заявою до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Проскурні Л.І., проте 13.07.2026 року нотаріусом було надано роз`яснення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину №298/02-14, згідно якого ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду, для підтвердження факту прийняття спадщини або визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відсутність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 перевірена нотаріусом та підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85870993, сформованим приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Проскурнею Л.І. 06.07.2026 року.

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,кожен окремо, підтвердили, що ОСОБА_2 десь з 2010 року постійно проживала разом з сином ОСОБА_1 та невісткою ОСОБА_4 по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , останні доглядали за нею, оскільки вона за станом здоров`я та через похилий вік потребувала постійного стороннього догляду.

Встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини породжує для позивача юридичний наслідок, а саме необхідно для того, щоб оформити спадкові права у нотаріуса та підтвердити факт прийняття спадщини.

Докази, які б спростовували факт проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 з 2010 року до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем за вказаною адресою на час відкриття спадщини і цей факт підтверджується дослідженими судом доказами, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановлення факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до часу відкриття спадщини за адресою позивача, що в подальшому дозволить позивачу реалізувати свої спадкові права.

На підставі вищевикладеного, Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 16, 182, 328, 392, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 24 вересня 2026 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/2952/26, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ