Решение № 139974566, 17.09.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1703/25

Провадження № 2/483/181/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

представника відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест» адвоката Бабія В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції з використанням представником відповідача комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2026 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником позивача ОСОБА_1 , звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської областііз позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (далі ТОВ «Південь Агро Інвест»), предметом якого є: стягнення з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за період з 2022-2023 роки в сумі 11699 грн. 51 коп., а також стягнення судових витрат. Свої вимоги представник позивача обґрунтовувала тим, що 01 січня 2008 року ОСОБА_1 уклав з СТОВ «Робуста Агро Інвест», правонаступником якого є ТОВ «Райз-Південь» договір оренди землі, загальною площею 6,50 га (з них: 4,82 га рілля богарна кадастровий номер 4825181200:02:000:0629, 1,36 га рілля зрошена кадастровий номер 4825181200:02:000:1344, 0,32 га пасовища кадастровий номер 4825181200:02:000:0995), який зареєстрований 16 грудня 2008 року в Очаківському реєстраційному окрузі за № 040802101454. Відповідно до п. 6 Договір укладено строком на 15 років. Згідно з п. 8 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 уклав додаткову угоду з ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2008 року, зареєстрованому у Державному реєстрі земель за № 040802101454, відповідно до якої відбулося відступлення прав та обов`язків орендаря від ТОВ «Райз-Південь» на користь ТОВ «Південь Агро Інвест». Сторони домовились викласти договір оренди у новій редакції. Відповідно орендарем земельних ділянок є саме ТОВ «Південь Агро Інвест». Згідно з п. 4.1. Договору оренди землі річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі, а саме: площею 4,82 га 7831 грн. 80 коп., площею 1,36 га 3788 грн. 93 коп., площею 0,32 га 78 грн. 78 коп. Відповідно до п. 4.5. Договору орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 31 грудня кожного року. Проте, за користування належними позивачу земельними ділянками відповідачем не сплачено орендну плату за землю за період з 16 грудня 2022 року по 16 грудня 2023 року, в розмірі 11699 грн. 51 коп. Згідно з відповідю головного управління ДПС у Миколаївській області, в грудні 2022 року позивачу нараховано орендну плату за період 16 грудня 2021 року по 16 грудня 2022 року в сумі 15042 грн. 22 коп., в липні 2023 року виплачено 12109 грн., а за період з 16 грудня 2022 року по 16 грудня 2023 року орендна плата взагалі не нараховувалася та не виплачувалася позивачу. В листопаді 2025 року телефоном позивачу було повідомлено, що орендну плату за землю за 2022-2023 роки він не отримає, бо не продовжив термін дії договору оренди землі з ТОВ «Південь Агро Інвест». Посилаючись на викладене, а також що у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачем, яка не сплачена на сьогоднішній день та відповідачем порушено умови договору оренди землі щодо виплати орендної плати, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 орендну плату за 2022 - 2023 роки в сумі в сумі 11699 грн. 51 коп. та судові витрати.

Ухвалою від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 29 січня 2026 року.

28 січня 2026 року від представника відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест» адвоката Ряснянської І.С. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначила, що дійсно у користуванні ТОВ «Південь Агро Інвест» на підставі Договору оренди землі № 040802101454 від 01 січня 2008 року, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою б/н від 01 серпня 2018 року, якою Договір оренди землі викладений у новій редакції, перебуває три земельні ділянки, кадастрові номери 4825181200:02:000:0629, 4825181200:02:000:1344, та 4825181200:02:000:0995, які знаходяться на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Згідно з п. 6 Договору, Договір укладено строком на 15 років. Відповідно до п. 4.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошові формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: за земельну ділянку кадастровий номер 4825181200:02:000:0629 7831 грн. 80 коп., за земельну ділянку кадастровий номер 4825181200:02:000:1344 3788 грн. 93 коп., за земельну ділянку кадастровий номер 4825181200:02:000:0995 78 грн. 78 коп. Нарахування орендної плати здійснюється з 01 січня 2018 року. Згідно з п. 4.5. Договору, орендна плата вноситься орендарем у такі строки до 31 грудня поточного року. Таким чином загальний розмір орендної плати за користування вищеозначеними земельними ділянками становить 11699 грн. 51 коп. та має бути виплачена орендодавцю до 31 грудня кожного року. Разом з цим, відповідно до п. 4.2. Договору, із цієї суми 11699 грн. 51 коп., орендарем, як податковим агентом, утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. У позовній заяві сторона позивача порушує питання про стягнення з ТОВ «Південь Агро Інвест» заборгованість за Договором за період 2022, 2023 роки. Таким чином із суми орендної плати з урахуванням індексу інфляції Орендарем утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, що разом становить 19,5 %. На підставі вищевикладеного сума, що підлягає до виплати Позивачу у якості орендної плати: за 2022 рік становить: 9418 грн. 10 коп. (11699,51х 19,5 : 100 = 2281,40 грн.; 11699,51 2281,40 = 9418,10); за 2023 рік становить: 9418 грн. 10 коп. (11699,51х19,5 : 100 = 2281,40 грн.; 11699,51 2281,40 = 9418,10). Враховуючи вищевикладене, загальний розмір орендної плати, що підлягає до виплати за користування земельними ділянками у 2022 році та у 2023 році становить 18836 грн. 20 коп. Згідно з платіжною інструкцією № 4378 від 07 липня 2023 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» 07 липня 2023 року на користь позивача було сплачено орендну плату за 2022 рік у сумі 12109 грн. 00 коп., тобто у більшому розмірі аніж передбачено Договором, а отже заборгованість, яка обліковується за ТОВ «Південь Агро Інвест» становить 6727 грн. 20 коп. Вищезгаданою платіжною інструкцією спростовується і позиція сторони позивача про наявність у ТОВ «Південь Агро Інвест» заборгованості за Договором оренди за 2022 рік. Також слід зазначити, що періодом в межах якого відповідач має сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками є період з 01 січня кожного року по 31 грудня кожного року, тобто такого періоду, як вказує у позовній заяві сторона позивача 16.12.2022 16.12.2023 апріорі не може бути. Посилаючись на викладене, представник відповідача просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі; у разі задоволення позову зменшити витрати на правову допомогу та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

28 січня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Михайленко Н.М., через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання строку для підготовки відповіді на відзив.

Розгляд справи було відкладено на 13 год. 00 хв. 03 березня 2026 року.

25 лютого 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Михайленко Н.М., через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій адвокат зазначила, що згідно з п. 4.1. додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_1 з ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2008 року зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 040802101454, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі, а саме: площею 4,82 га 7831 грн. 80 коп., площею 1,36 га 3788 грн. 93 коп. та площею 0,32 га 78 грн. 78 коп. Відповідно до п. 4.5. Договору орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 31 грудня кожного року. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. У п. 4.4 сторони визначили, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. За умовами додаткової угоди від 01 серпня 2018 року зазначено, що орендна плата підлягає індексації, сторони самостійно визначили в договорі бажаний для них механізм індексації. Отже сторони при укладанні договору оренди домовилися, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше). Пунктом 4.7 додаткової угоди від 01 квітня 2018 року сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі 0,001 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. До вимог про стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності один рік (ст. 258 ЦК України). За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2022 році 126,603%, у 2023 році 105,084%. Орендна плата за договором, за відрахуванням податків та зборів становить: 9418 грн. 10 коп. (11699,51 * 19,5 : 100 = 2281 грн. 40 коп.; 11699,51 2 281,40 = 9418 грн. 10 коп.). Отже, орендна плата з урахуванням індексів інфляції становить: за 2022 рік 11923 грн. 31 коп. (9418,10 х 126,603% індекс інфляції), 1808 грн 28 коп. (9418,10*0,001*192 дні (з 01.01.2023 року по 11.07.2023 року день розрахунку), тобто відповідач повинен нарахувати позивачу за 2022 рік проіндексовану орендну плату в розмірі 11923 грн. 31 коп. та 1808 грн. 28 коп. пені, тобто позивач мав отримати від відповідача за 2022 рік 11923 грн. 31 коп. орендної плати, та 1808 грн. 28 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, тобто загальний розмір нарахувань за 2022 рік становить 13731 грн. 59 коп., тому відповідач має борг перед позивачем за 2022 рік зі сплати пені в розмірі 1622 грн 50 коп. Розмір заборгованості орендної плати за 2023 рік: 9896 грн. 92 коп. (9418,10 х 105,084%), 3437 грн. 61 коп. (9418,10*0,001*365дні). Орендна плата з урахуванням індексів інфляції становить: за 2023 рік: 9896 грн 92 коп. (9418,10 х 105,084%), розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати становить 3437 грн. 61 коп. (9418,10*0,001*365дні), тобто відповідач повинен нарахувати позивачу за 2023 рік проіндексовану орендну плату в розмірі 9896 грн. 92 коп. та 3437 грн. 61 коп. пені за несвоєчасну виплату орендної плати. На підставі вищенаведеного, загальна заборгованість відповідача становить 14957 грн. 03 коп., з них пеня за 2022 рік 1622 грн. 50 коп., орендна плата за 2023 рік, враховуючи індексацію 9896 грн. 92 коп. та пеня за несвоєчасний розрахунок по орендній платі за 2023 рік 3437 грн. 61 коп.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року клопотання представника позивачки про збільшення позовних вимог задоволено.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у ТОВ «Південь Агро Інвест» інформацію, щодо нарахованої та виплаченої орендної плати за землю за 2023 рік, за договором оренди землі загальною площею 6,50 га, з них: площею 4,82 га рілля богарна, кадастровий номер 4825181200:02:000:0629; площею 1,36 га рілля зрошена, кадастровий номер 4825181200:02:000:1344; площею 0,32 га пасовища, кадастровий номер 4825181200:02:000:0995, укладеним між ОСОБА_1 та СТОВ «Робуста Агро Інвест», правонаступником якого є ТОВ «РАЙЗ-ПІВДЕНЬ» та останнє відступило права і обов`язки ТОВ «Південь Агро Інвест».

Ухвалу суду від 15 квітня 2026 року було виконано 15 травня 2026 року.

07 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Бабія В.М. надійшло клопотання про надання додаткових пояснень, в якому представник зазначив, що в заяві про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, яка подана в системі Електронний суд 25 лютого 2026 року, позивач просить стягнути з відповідача проіндексовану оренду плату за 2023 рік в сумі 9896 грн. 92 коп. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 5060 грн. 11 коп. Проте наведений позивачем розрахунок пені перевищує встановлений строк на її нарахування. Позивач в заяві зазначив, що розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати: за 2022 рік становить 1808 грн. 28 коп. (9418,10*0,001*192 дні (з 01.01.2023 року по 11.07.2023 року день розрахунку). За 2023 рік розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати становить 3437 грн. 61 коп. (9418,10*0,001*365дні). З даного приводу представник відповідача зазначив, що ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2024 року (по справі № 911/952/22) зазначила наступне «Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, «до повного виконання зобов`язання», «до дати фактичного виконання», «до повної сплати заборгованості / погашення боргу», «протягом року / усього періоду існування заборгованості» тощо (п. 88). Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (постанова Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу) (п.91). У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення») нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої» (п.92). Отже, розрахунок пені зазначений в заяві ОСОБА_1 , в даній справі обмежений 6-ма місяцями (182 дні). Посилаючись на викладене, представник відповідача просив суд відмовити позивачу в стягненні пені в заявленому розмірі.

15 липня 2026 року від відповідача керівника ТОВ «Південь Агро Інвест» Шпічки М.І., надійшло клопотання про надання додаткових пояснень, в яких відповідач зазначив, що в заяві про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, яка подана в системі Електронний суд 25 лютого 2026 року, позивач просить стягнути з відповідача проіндексовану оренду плату за 2023 рік в сумі 9896 грн. 92 коп. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 5060 грн. 11 коп., однак наведений позивачем розрахунок пені є невірним. За умовами договору розмір пені за 1 день прострочення складає 0,001%. За проведеним розрахунком розмір пені становить: за 2022 рік 18 грн. 08 коп., за 2023 рік 71 грн. 06 коп. Згідно доданих розрахунків: з 01 січня 2023 року по 11 липня 2023 року (192 дні) 9418х0,001х192:100=18 грн. 08 коп., з 01 січня 2024 року по 18 грудня 2025 року (718 днів) 9896,92х0,001х718:100=71 грн. 06 коп. Посилаючись на викладене, відповідач просив відмовити позивачу в стягненні пені в заявленому розмірі.

Ухвалою від 15 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Михайленко Н.М. надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, в якому крім того, зазначила , що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест» адвокат Бабій В.М. в судовому засіданні зазначив, що сума заборгованості з орендної плати за 2023 рік становить 6727 грн. 20 коп., розмір пені представником позивача зроблено невірно, пеня за 2022 рік становить 18 грн. 08 коп, за 2023 рік 71 грн. 06 коп. та посилаючись на висновки Верховного Суду заперечував щодо стягнення судових витрат в заявленому позивачем розмірі, вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 01 січня 2008 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Робуста Агро Інвест» було укладено договір оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарських угідь загальною площею 6,50 га (з них: 4,82 га рілля богарна кадастровий номер 4825181200:02:000:0629, 1,36 га рілля зрошена кадастровий номер 4825181200:02:000:1344, 0,32 га пасовища кадастровий номер 4825181200:02:000:0995), строком на 15 років, який зареєстровано 16 грудня 2008 року в Очаківському реєстраційному окрузі за № 040802101454 (зв. бік а.с. 5, а.с. 6-7).

01 серпня 2018 року ОСОБА_1 уклав додаткову угоду з ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2008 року, відповідно до якої відбулося відступлення прав та обов`язків орендаря від ТОВ «Райз-Південь» на користь ТОВ «Південь Агро Інвест» (зв. бік а.с. 8, а.с. 9-10).

Згідно з п. 4.1. додаткової угоди до Договору оренди землі № 040802101454 від 01 серпня 2018 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: рілля богарна площею 4,49 га 7831 грн. 80 коп., рілля зрошена площею 1,36 га 3788 грн. 93 коп., пасовища площею 0,32 га 78 грн. 78 коп. за рік оренди.

Пунктом 4.2 додаткової угоди до Договору оренди землі передбачено, що із цієї суми орендарем, як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.5. Додаткової угоди, орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року.

Строк дії договору оренди землі до 16 грудня 2023 року (п. 3.1. додаткової угоди).

Отже, зі змісту додаткової угоди до договору оренди землі вбачається, що орендар повинен за кожен рік оренди нараховувати та сплачувати орендодавцеві ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 11699 грн. 51 коп. з якої утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (19,5%), та до виплати підлягає сума 9418 грн. 11 коп.

Разом з тим, за 2023 рік відповідачем ТОВ «Південь Агро Інвест» виплату орендної плати за вищевказаним договором позивачу здійснено не було.

Так, відповідачем на ухвалу суду від 15 квітня 2026 року про витребування у ТОВ «Південь Агро Інвест» інформації, щодо нарахованої та виплаченої орендної плати за землю позивачу ОСОБА_1 за 2023 рік, було повідомлено, що ТОВ «Південь Агро Інвест» не вдалося віднайти інформацію про нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 за 2023 рік (а.с. 77).

Крім того, з відповіді на запит від 20 жовтня 2025 року щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору форми № 25ДР (далі довідка ДПІ) за період з січня 2022 року по серпень 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 сума доходу за надання земельної ділянки в оренду за 2023 рік ТОВ «Південь Агро Інвест» не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 11-13).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до змісту ст.ст. 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Договором або законом може бути встановлений періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3 ст. 762 ЦК України).

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 02 липня 2025 року у справі 0613/1081/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначено, що за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду» (індексується лише орендна плата).

Отже, індексацію з урахуванням індексів інфляції не слід плутати з індексацією нормативно грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативно грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі №922/1658/19 зазначив, що зміна нормативно грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

За умовами додаткової угоди від 01 серпня 2018 року обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій настане раніше). При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій настане раніше) (п. 4.4).

Отже сторони при укладанні додаткової угоди до договору оренди землі домовилися, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/ нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Тобто сторони передбачили саме індексацію орендної плати, а не індексацію нормативно грошової оцінки землі для визначення орендної плати.

За офіційними даними Державної служби статистики України, що розміщені на офіційному сайті Верховної Ради України, індекс інфляції за 2022 рік становив 126,6%, за 2023 рік 105,084 %.

Таким чином, орендна плата з урахуванням індексу інфляції, яка підлягала до виплати позивачу за 2022 рік становить 11923 грн. 32 коп. (9418,11х126,6%), за 2023 рік 9896 грн. 92 коп. (9418,11х105,084%).

Разом з тим, як вбачається з довідки ДПІ ОСОБА_1 у грудні 2022 року ТОВ «Південь Агро Інвест» було нараховано суму доходу за надання земельної ділянки в оренду у розмірі 15042 грн. 22 коп., яку не виплачено, а у липні 2023 року ТОВ «Південь Агро Інвест» було виплачено ОСОБА_1 орендну плату в сумі 12109 грн.

Крім того, відповідачем також надано розрахунок орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2023 рік яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , що становить 9896 грн. 92 коп. (9418,11*105,084%).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем орендна плата за 2023 рік у строки, визначені умовами договору, позивачу не виплачена.

Крім того, п. 4.7 додаткової угоди від 01 серпня 2018 року сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі 0,001 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Щодо пені нарахованої відповідно до п. 4.7 Додаткової угоди, суд не погоджується з сумами нарахованими представником позивача виходячи з наступного.

Так, пеня розраховується за формулою: Пеня = Сума*(Ставка/100)*(Період/Рік), де сума сума заборгованості, ставка річна ставка пені, яка визначена у договорі, період кількість днів прострочки, рік кількість днів у році (365 або 366).

Таким чином, розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати за 2022 рік становить 18 грн. 08 коп. (9418,11 х192дні х 0,001%), за 2023 рік 34 грн. 38 коп. (9418,11х365дні х 0,001%).

Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо шестимісячного строку нарахування пені щодо кожного року, оскільки в п.14 договору оренди сторонами узгоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожний місяць прострочення, а посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду від 16.10.2024 року у справі №911/952/22 є недоречним, оскільки виниклі правовідносини не є релевантними даній справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню проіндексована орендна плата за землю за 2023 рік в сумі 9896 грн. 92 коп. та пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за 2022 рік в сумі 18 грн. 18 коп., за 2023 рік в сумі 34 грн. 38 коп.

Вирішуючи питання, щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Розмір судових витрат на професійну правничу допомогу заявлених представником позивача становить 8000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги, розрахунок витрат на правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера № 7/25 від 15 грудня 2025 року (а.с.14-15, 128).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При цьому суд враховує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру тощо.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу за даним позовом, виходячи з предмета спору, складності справи, суті правовідносин та обсягу виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу на їх надання, враховуючи реальний обсяг наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності, суд вважає, що з ТОВ «Південь Агро Інвест» в рахунок витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу слід стягнути 4000 грн.

Крім того, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 805 грн. 69 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення заборгованості за договором оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за договором оренди землі від 01 січня 2008 року, зареєстрованому 16 грудня 2008 року у Очаківському реєстраційному окрузі за № 040802101454, проіндексовану орендну плату за землю за 2023 рік в сумі 9896 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 92 копійки, пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2022 рік в сумі 18 (вісімнадцять) гривень 18 копійок, пеню за 2023 рік в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 38 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 805 (вісімсот п`ять) гривень 69 копійок в рахунок сплаченого судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий: