№ 139973762, 23.09.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/1261/26

Провадження № 3/936/699/2026

23 вересня 2026 року селище Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарапатської області Павлюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, мешканку за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 будучи раніше притягнутою до адмінвідповідальності постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 03.03.2026 за ч.1 ст.184 КУпАП, повторно протягом року ухилилась від належного виконання батьківських обов`язків та вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

Так, як вбачається із протоколу про адміністративного правопорушення серії ВАД №771802 від 07.09.2026 та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 утрималась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України батьківських обов?язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 07.09.2026 біля 12:00 год, знаходячись в магазині "Амбар", по вул. Карпатській в селищі Воловець, розпивав акогольні напої та курив сигарети.

У судові засідання 14.19.2026 та 23.09.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася судом про час та місце розгляду справи надсиланням судових повісток за місцем проживання. Окрім того, відомості про час та місце проведення судових засідань були опубліковані на офіційному сайті «Судова Влада» у автоматичному режимі. Клопотань/заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю необхідним провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Суддею взято до уваги також те, що ОСОБА_1 ознайомлена з протоколом про адміністративне правопорушення, що стверджено її підписом і відміткою про те, що справу за складеним протоколом розглядатиме Воловецький районний суд Закарпатської області. Разом з тим, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов`язковою, а тому справу слід розглядати без участі правопорушниці, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.

Оцінивши зміст протоколу, дослідивши додані до нього документи та матеріали, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з огляду на таке обґрунтування.

Статтею 184 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Статтею 150 СК України передбачено такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Статтею 184 ч.2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №771802 від 07.09.2026, довідкою відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП протягом року, письмовими пояснення самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 07.09.2026 та іншими матеріалами справи.

Вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184КУпАП як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, відсутність обставин, що пом?якшують та обтяжують відповідальність, а тому вважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.

Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною за ч.2 ст.184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одну тисячу сімсот ) грн 00 коп в дохід держави.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, у порядку примусового виконання стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Воловецька тг/21081100, Код отримувача ЄДРПОУ: 37975895, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA648999980313020106000007407, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.С. Павлюк