Постановление суда № 139973363, 22.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10412/26-Е

Провадження № 2/522/9000/26

УХВАЛА

22 вересня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 170155,05 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею отримано відповіді про зареєстроване місце проживання (перебування) особи відповідача.

Вивчивши матеріали позовної заяви, було встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині позовної заяви міститься вимога позивача про звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про те, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду із відповідним клопотанням, позивачем не наведено доводів, та не надано доказів на підтвердження майнового стану сторони, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7, а саме: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).»

Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).

При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 01 січня 2026 року складає 3328 гривень 00 копійок.

Отже, позивачу за подання вказаної позовної заяви до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328 гривень 00 копійок на відповідний рахунок Приморського районного суду м. Одеси за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси, та надати суду докази сплати судового збору.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 176, і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без руху, а позивач в строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст.ст. 175,177,185, 260-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державного некомерційного товариства «Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя