Решение № 139967271, 21.09.2026, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1540/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Якимик К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2026 АТ «СГ «ТАС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 229603,38 грн у порядку регресу, 17553,87 грн інфляційних витрат та 3% річних, посилаючись на право зворотної вимоги до ОСОБА_1 після здійснення страхового відшкодування на вказану суму, оскільки ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив її місце, що встановлено рішення суду. Також просив вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25.08.2026 відкрито провадження у справ, призначено ї розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач до судового засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У вказаній заяві зазначив, що не згідний з розміром страхового відшкодування, вважає завищеними витрати на професійну правничу допомогу. Просив врахувати його вік, матеріальний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850,00 грн за те, що він 30.08.2025, о 17:15 год., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Головній, 94 в місті Чернівці та здійснюючи маневр повороту, дія в порушення п.2.3.б. ПДР, а саме допустив неуважність внаслідок чого скоїв наїзд на світлофорний об`єкт, опинився на смузі для зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом «Dacia Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , який, в свою чергу, зіткнувся з транспортним засобом «Land Rover», н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

На момент дорожньо-транспортної пригоди 30.08.2025 цивільно-правова відповідальність осіб, які правомірно володіли транспортним засобом «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом №227737442 ПАТ АТ «СГ «ТАС» від 12.03.2025, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі Закон №3720-IX).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Частиною 1 ст.18 Закон №3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу, відповідно до ст.27 Закону №3720-IX, розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуації (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

05.11.2025 водій транспортного засобу «Dacia Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про страхову виплату; згідно з висновком експерта №СЕ19/126-25/12138-АВ від 07.10.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Dacia Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 30.08.2025 становить 248547,57 грн, вартість матеріального збитку 117469,59 грн; 24.11.2025 АТ «СГ «ТАС» перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 196155,30 грн відповідно до страхового акту №34461/36/925 від 20.11.2025, в розмірі 1804,00 грн до страхового акту №11369/36/725 від 26.11.2025.

09.01.2026 водій транспортного засобу «Land Rover», н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 звернулася до позивача з заявою про страхову виплату; згідно з висновком експерта №СЕ19/126-25/10958 від 05.09.2025 вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Land Rover», н.з. НОМЕР_3 , станом на 30.08.2025 становить 35893,30 грн; 23.01.2026 АТ «СГ «ТАС» перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 31664,08 грн відповідно до страхового акту №02372/36/926 від 22.01.2026.

Таким чином, АТ «СГ «ТАС» виконало свій обов`язок страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за те що він 30.08.2025, о 17:15 год., після того як керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Головній, 94 в місті Чернівці та здійснюючи маневр повороту, діючи в порушення п.2.3.б. ПДР допустив неуважність та внаслідок чого наїзд на світлофорний об`єкт, опинившись на смузі для зустрічного руху та зіткнувшись з транспортним засобом «Dacia Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , який, в свою чергу, зіткнувся з транспортним засобом «Land Rover», н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.п.«в» п.1 ч ст.37 Закону №3720-IX страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги (регресу) до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч.3 ст.37 Закону №3720-IX сума регресної вимоги встановлюється в розмірі суми страхової виплати та фактичних витрат, понесених страховиком у зв`язку з її здійсненням.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи що позивач здійснив страхову виплату потерпілим в загальному розмірі 229603,38 грн, однак після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участі та з вини ОСОБА_1 , він залишив її місце, позивач має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача в зазначеному розмірі.

Оспорюючи розмір заявленої до стягнення суми відповідач, всупереч положенням ст.ст.12, 81 ЦПК України, які вказують на те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, не надав належних, допустимих та достатніх доказів на спростування розрахунку вартості відновлювального ремонту, моральної шкоди та витрат на лікування, сплаченого страховиком потерпілому ОСОБА_2 , вартості матеріального збитку, сплаченого страховиком потерпілій ОСОБА_4 ..

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його інфляційні витрати та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України у розмірі 17533,87 грн.

Розрахунок штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач здійснив за період з вересня 2025 по червень 2026.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з наявною в матеріалах справи заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування зареєстрованою за вих. №24305ІНС.ЛОУ від 28.05.2026 АТ «СГ «ТАС» спрямувало ОСОБА_1 вимогу про перерахування протягом 30 днів з дня її отримання 229603,38 грн виплаченого страхового відшкодування.

Отже, з урахуванням дати претензії (28.05.2026) та 30-ти денного строку, встановленого на виконання зобов`язання, 3% річних та інфляційні витрати слід рахувати наступним чином:

з 01.07.2026 року по 21.08.2026 року (день пред`явлення позову) = 52 дні

[проценти] = 229603,38 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 52 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 981,32 грн;

індексація на суму 229 603,38 грн

[сукупний індекс інфляції] = 100,30% ? 100,10% = 100,400% (за період липень 2026, серпень 2026)

[інфляційні нарахування] = 229603,38 грн (сума боргу) ? 100,400% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 229603,38 грн (сума боргу) = 919,10 грн.

Однак, враховуючи, що позивачем вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за вказаний період не заявлялися, а суд, відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у ст.13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог…, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних в загальному розмірі 1900,42 грн відсутні.

За таких обставин, позов АТ «СГ «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 229603,38 грн у порядку регресу, 17553,87 грн інфляційних витрат та 3% річних, підлягає частковому задоволенню на суму 229603,38 грн (92,9%) від заявленої ціни позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору позивачем надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №94043654 від 14.10.2025 на суму 2755,24 грн (а.с.1).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №1/2026 від 19.03.2026 про надання правничої допомоги, укладений між АТ «СГ «ТАС» та Адвокатським об`єднанням «Інс.Лоу, згідно з яким розмір гонорару за надану правничу допомогу становить 14% від суми грошових коштів, стягнутими за регрес ними справами (п.6.1. Договору); додаткову угоду №5 від 17.07.2026 до договору №1/2026 від 19.03.2026 про надання правничої допомоги; додаток №1 до додаткової угоди №5 від 17.07.2026, згідно з яким витрати на правову допомогу за страховим актом №34461/36/925 від 20.11.2025 (Бернік) складають 33346,00 грн, за страховим актом №02372/36/926 від 22.01.2026 (Павлинська) 5379,00 грн.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням складності справи в сумі 33346,00 грн не є розумним та співмірним із ціною позову (229603,38 грн); виконаними роботами (наданими послугами; часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, судова практика за спорами такої категорії є сталою, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості.

Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 10000,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено на 92,9%, то з відповідача на користь позивача частковому стягненню підлягають і судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 9290,00 грн (10000*92,9%=9290), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2559,62 грн (2755,24*92,9%=2559,62), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄРДПОУ 30115243) у порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 229603 (двісті двадцять дев`ять тисяч шістсот три) гривні 38 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄРДПОУ 30115243)витрати по сплаті судового збору в розмірі 2559 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 62 (шістдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄРДПОУ 30115243) витрати на правову допомогу в розмірі 9290 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська