Решение № 139966964, 18.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

18.09.2026 Справа №489/1831/26

Провадження №2/489/1549/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Горецькою П.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представниці третьої особи - Щвачко С.В. , прокурора - Кривди Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив: позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь батька дитини ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до її повноліття, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду. Мотивуючи вимоги тим, що він з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.12.2013 по 17.03.2022. Шлюб між ними розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку народження дитини та по теперішній час відповідачка вживає спиртні напої, у зв`язку з чим самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. До 2019 року фактично вихованням дитини займалася бабуся відповідачки ОСОБА_5 . З часу фактичного припинення подружніх відносин між сторонами з 2019 року, дитина постійно проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває його повному утриманні. Він займається вихованням дитини, забезпечує його всім необхідним для навчання та розвитку, дбає про стан його здоров`я, створив належні умови для проживання сина, цікавиться його навчанням, підтримує відносини із педагогічними працівниками школи, тощо. Відповідачка життям сина не цікавиться, не приймає участі в його вихованні та не надає кошти на його утримання, в повному обсязі самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. Він неодноразово попереджав відповідачку про те, що буде звертатися до відповідних органів з проханням позбавити її батьківських прав, проте, відповідачка не змінила свого ставлення до дитини.

Ухвалою суду від 11.03.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог та зобов`язано надати висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 22.04.2026, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, тому судом ухвалено провести заочний розгляд справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.12.2023. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2022.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що з 2019 року, дитина постійно проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває його повному утриманні. Він займається вихованням дитини, забезпечує його всім необхідним для навчання та розвитку, дбає про стан його здоров`я, створив належні умови для проживання сина, цікавиться його навчанням, підтримує відносини із педагогічними працівниками школи, тощо. Відповідачка життям сина не цікавиться, не приймає участі в його вихованні та не надає кошти на його утримання, в повному обсязі самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

Норми права та мовити їх застосування щодо вимог про позбавлення батьківських прав.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача, та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Миколаєва від 01.09.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки про склад сім`ї виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 04.03.2026 за вих.. № 0125, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та до складу сім`ї входять: ОСОБА_6 (мати); ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (син).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складеного представниками Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_1 дійсно фактично проживає за вказаною адресою та на його утриманні перебуває дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У будинку створені належні умови для проживання дитини. У родини є все необхідне для дитини (речі, побутова техніка, для навчання створені належні умови). Мати дитини - ОСОБА_7 не проживає з сином з 2019 року, не займається вихованням, навчанням хлопчика.

Відповідно до Акта обстеження місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , складеного депутатом Березнегуватської селищної ради Кордик О.М. та сусідами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 19.08.2025, ОСОБА_1 дійсно фактично проживає за вказаною адресою та на його утриманні перебуває дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Як вбачається до довідки - характеристики виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 25.02.2026 за вих. № 0109, ОСОБА_1 з 2019 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 та мамою пенсіонеркою. ОСОБА_1 за цей час зарекомендував себе з позитивної сторони:спиртні напої не вживає, громадський порядок не порушує, у спілкуванні з сусідами ввічливий, у родині налагоджені доброзичливі стосунки. Сам виховує дитину, мати дитини не приймає участі у вихованні сина.

Відповідно до листа Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 20.09.2025, ОСОБА_4 , згідно баз даних НПУ на протязі 6 років притягалася до адміністративної відповідальності за ст.. 178 ч. 1,2 КУпАП. До кримінальної відповідальності ОСОБА_4 згідно баз даних НПУ, не притягалася.

Як вбачається з Акта № 646 оцінки потреб сім`ї з Центру надання соціальних послуг Березнегуватської селищної ради, відалення денного перебування, ОСОБА_3 з народження проживає у с. Висунськ. Мати дитини не проживає з родиною з 2019 року. За весь цей час вона не спілкувалася з сином навіть по телефону, фінансову допомогу на утримання не надає. Вихованням, навчанням та доглядом за дитиною повністю займається його батько та бабуся. ОСОБА_10 для дитини створив всі необхідні умови для повноцінного розвитку. Хлопчик в достатній кількості забезпечений одягом і взуттям за сезоном, у дитини є все необхідне для навчання та дозвілля.

Згідно витягу із протоколу № 14 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Березнегуватської селищної ради від 16.09.2025, ОСОБА_1 на засідання комісії розповів, що його колишня дружина ОСОБА_7 , з якою він не проживає однією сім`єю з 2019 року, не приймає участі у житті сина ОСОБА_11 , не цікавиться його долею, матеріально не допомагає. Жінка зловживає спиртними напоями, проживає у квартирі своєї покійної бабусі, де має неналежні умови для проживання. ОСОБА_3 повідомив, що останній раз розмовляв з мамою по телефону, але про що спілкувалися, не пам`ятає, сказав про те, що не бажає повертатися до матері, бо та його ображала, бажає жити з батьком.

Згідно витягу із протоколу № 2 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Березнегуватської селищної ради від 25.02.2026, ОСОБА_1 на засідання комісії розповів, що його колишня дружина не змінилася, продовжує зловживати алкогольні напої та вести аморальний спосіб життя. Боїться залишати сина разом з нею. ОСОБА_3 повідомив, що останній раз бачив маму влітку 2025. Повертатися до матері не бажає. Виявив бажання проживати з батьком та бабусею.

У відповідності до довідки Висунського ліцею Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 25.02.2026 за вих. № 42 та характеристики від 25.02.2026 за вих. № 41, ОСОБА_3 , 2014 р.н., навчається в 6 класі та є учнем цього закладу з 1 класу. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для навчання дитини. Батько та бабуся підтримуються постійний зв`язок зі школою та класним керівником, відвідують батьківські збори. Мати під час навчання сина до закладу не зверталась, участі у шкільному житті та навчальному процесі не брала.

Відповідно до медичної довідки КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» від 11.08.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має задовільний стан здоров`я на момент огляду.

До матеріалів справи долучено виписку по витратам по картці ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, згідно якої вбачається, усього суми витрат складає - 272428,00 грн.; кредитний ліміт - 0 грн.

У відповідності до висновку від 19.05.2025 Органу опіки та піклування виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, враховуючи найкращі інтереси дитини, члени Комісії з питань захисту прав дітей вважають, що факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено.

Заочним рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06.02.2026, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - відмовлено.

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради від 17.02.2026 за вих.. № 111/01-012, представники Служби у справах дітей спілкувалися з ОСОБА_7 , але вона агресивно вела та не бажала спілкуватися. На засідання комісії, яке відбулося 16.09.2025 не приїхала. ОСОБА_4 жодної участі в житті сина не приймає та відмовляється від будь-якого утримання та виховання дитини. Батько оплачує всі витрати, купує дитині одяг та взуття, забезпечує канцелярським приладдям. ОСОБА_7 не спілкується з дитиною з липня 2025.

У судовому засіданні представниці третьої особи підтримала висновок, зазначила, що мати не цікавиться дитиною, хлопчик говорив що мати його била та принижувала. Мати зловживає алкогольними напоями. Вихованням та утриманням сина займається виключно батько, дитина мешкає разом з батьком та бабусею. Мати відмовилась брати участь у засіданні комітету щоб висловити свою позицію щодо позбавлення її батьківських прав.

Прокурор підтримала позовні вимоги з огляду надані матеріали та враховуючи інтереси дитини.

Відповідачка по справі не займається вихованням дитини та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до дитини будь-якої батьківської уваги та турботи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачка не виконує та не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина на даний час проживає разом з батьком та перебуває під його опікою, а тому є підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав.

При цьому, суд наголошує на тому, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду про поновлення батьківських прав (ВС постанова 459/3411/18).

Враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, та зважаючи на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, суд приходить до висновку, що позов в частині позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітнього сина підлягає задоволенню.

Норми права та мовити їх застосування щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дитини.

Частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Крім того, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення аліментів.

Матеріали справи не містять жодних даних про неспроможність відповідачки утримувати власну дитину. Відповідачка є працездатною особою за віком, дані про поганий стан здоров`я матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що малолітній син знаходиться на утриманні свого батька, проживає з ним, доказів надання матеріальної допомоги у добровільному порядку мати дитини до суду не надала, з урахуванням віку та потреб дитини, суд вважає за доцільне позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 05 березня 2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., а також його було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з цим позовом за вимогу про стягнення аліментів, а тому сума судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп., відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, а також 1331 грн. 20 коп. на користь позивача за вимогу про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив.

позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 05 березня 2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375808, адреса: Миколаївська область, Баштанський район, с-ще Березнегувате, пл. Соборно-Миколаївська, 10.

Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 1.

Повний текст судового рішення складено «18» вересня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева