Решение № 139965129, 22.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1088/26 Справа №447/1124/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бачуна О.І.,

секретар судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

встановив:

Представник позивача подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення в будинку по АДРЕСА_1 на загальну суму 18853,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ « Нафтогаз тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Даним рішенням також погоджено позивачу застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 .

У квартирі АДРЕСА_2 змонтоване індивідуальне опалення. Батареї опалення від`єднанні від системи опалення будинку.

Позивачі впродовж опалювальних періодів 2019-2020років, 2020-2021років, 2021-2022років, 2022-2023років, 2023-2024років, 2024-2025р., 2025-2026р. забезпечено подання теплової енергії споживачам м.Новий Розділ, в тому числі й будинку в якому проживає відповідач. Вказаний факт підтверджується копією актів про пуск теплоносія до житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідачі фактично користується послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ та відповідач зокрема, жодних претензій та заперечень щодо отримання якості послуг від відповідача не надходило.

Обсяг спожитої у будинку послуги з постачання теплової енергії визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку або розраховано відповідно до Методики №315.

Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення. Незважаючи на те, що квартира АДРЕСА_2 , від`єднана від системи централізованого опалення , нарахування по вказаній квартирі проводиться за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, за теплову енергію витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та за абонентське обслуговування.

Відповідачі своєчасно не сплачувала за надані послуги та не вносила плату за абонентське обслуговування, в результаті чого утворилася заборгованість на загальну суму 18853,92 грн. Станом на дату звернення до суду відповідачі не погасили заборгованість, а тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 13.04.2026 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказав, що відповідачі не вчиняли жодних дій щодо укладення індивідуальних договорів із позивачем. Відповідача зазначає,що у будинку всі квартири за винятком двох обладнанні автономним опаленням, а тому місця загального користування, які б опалювалися відсутні. Позивачем не надано доказів надання таких послуг. Крім цього, не надано доказів з яких можна зрозуміти невід`ємну складову розрахунків. Не надано доказів що підтверджують яким чином здійснюється комерційний облік тепла у помешканні відповідачів, та яким чином здійснюється перерозподіл по будинку із врахуванням складових витрат послуги по постачанню теплової енергії. Зазначає, що відповідач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману енергію, обсяг надання якої має довести позивач. Позивачем не надано доказів, що вся загальна площа приміщень будинку є опалювальною, взагалі не вказано яка саме площа будинку опалюється позивачем а яка опалюється альтернативними джерелами опалення. Враховуючи вказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зупинити провадження у справі до прийняття рішення Конституційним судом за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо автоматичного укладення індивідуального договору про надання комунальних послуг.

Представник позивача 07.07.2026 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, вважає доводи відповідача необґрунтованими. Вказав, що квартири відповідачів обладнана системою індивідуального опалення. Обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджених наказом Мінрегіону від 22.11.2018року №315. Крім цього, Кабінетом Міністрів України від 21.08.2019року №830 затверджено Правила надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до вказаних правил, у разі відключення квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення, споживач зобов`язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення місць загального користування та на функціонування внутрішньобудинокової системи опалення будинку. Позивачем представлено формулу та методику проведення розрахунку обсягу теплової енергії необхідної опалення місць загального користування та на функціонування внутрішньобудинокової системи опалення будинку.

Ухвалою суду ві11.08.2026року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Відповідачів судове засідання не з`явилися повторно, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, ухвалу про відкриття провадження та копію документів отримали, відзиву не подали.

Суд, заслухавши доводи та міркування учасників справи, з`ясувавши обставини, вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №452503977, власниками квартир АДРЕСА_2 являються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і зареєстровані вони за вказаною адресою.

Відповідач не заперечує, що у квартирі АДРЕСА_2 , змонтоване індивідуальне опалення відповідно до норм, батареї опалення від`єднанні від системи опалення будинку.

20.10.2021, 11.11.2022, 03.11.2023,31.10.2024, 16.10.2025року, представником ТОВ « Нафтогаз Тепло» складено акти про те, що на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 послуги з постачання теплової енергії.

Згідно із ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов`язок, а не право споживача таких послуг.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Верховним Судом України у Постанові від 27 лютого 2019 року, у справі №334/2789/15-ц зазначено, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Так, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності відповідачам,була підключена до мережі централізованого опалення,у квартирі АДРЕСА_2 , змонтоване індивідуальне опалення. Батареї опалення вказаної квартири, від`єднанні від системи опалення будинку.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830, передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником житла вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

На офіційному веб-сайті позивача розміщено публічний типовий договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме зразок індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з пунктами 1, 2 індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства.

Факт відсутності фізично підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №639/10591/14-ц.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), і Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (яка діяла до 01.05.2022) було передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням , вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Частиною шостою статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою.

Пунктом 12 розділу IV Методики, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Згідно пункту 7 розділу IV вказаної Методики розрахунок обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби, проводиться незалежно від наявності опалювальних приладів у МЗК та допоміжних приміщеннях. Пунктом 38 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Абзацом 6 пункту 14 зазначеної постанови КМУ № 830 визначено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики № 315.

Пунктом 24 постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Підпункт 13 пункту 45 вищевказаної постанови КМУ № 830 передбачає, що індивідуальний споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Згідно розрахунку за надану послугу постачання теплової енергії станом на 10.03.2026 за період з 01.11.2019 по 31.01.2026 сума заборгованості відповідачів становить 18853,92 грн.

Як вбачається із представлено ТОВ «Нафтогаз Тепло» акту від 01.02.2026 про відпуск теплової енергії, за період з 01.01.2026 по 01.02.2026року житловому будинку по АДРЕСА_1 надано 7,299Гкал теплової енергії.

Як вбачається із представлено ТОВ «Нафтогаз Тепло» переліку довжин внутрішньо-будинкових трубопроводів системи опалення та площ місць загального користування, в будинку по АДРЕСА_1 , довжина внутрішньо-будинкових трубопроводів 96,3 м\п, а площа місць загального користування 47,1кв.м.

Нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, позивач не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідачами не надано до матеріалів справи доказів про здійснення оплати за відповідні послуги, які б були не враховані позивачем, або належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги.

Внаслідок невиконання відповідачами обов`язку щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води порушено право позивача на своєчасне отримання оплати за надані послуги.

Одними з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 року в справі №520/1185/16-ц).

З огляду на передбачений законодавством принцип обов`язкової оплати спожитих житлово-комунальних послуг та презумпцію правомірності договору, укладеного між сторонами справи, беручи до уваги те, що відповідачі є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи невиконання відповідачами зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

У зв`язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3328,00 грн. в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» ЄДРПОУ 42399765 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 18853,92гривень, з яких:

13323,12грн. в тому числі ПДВ заборгованість за теплову енергію витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення;

1987,41грн. в тому числі ПДВ- заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ;

2746,40 грн. інфляційне збільшення; 796,99грн. 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» сплачений судовий збір в сумі 3328,00гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.09.2026

Суддя Бачун О. І.