Решение № 139964206, 21.09.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/3012/25 Провадження № 2/401/279/26

16 вересня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.,

сторони: представник позивача Келеберда В.В.,

представника відповідача, адвоката Гонсевич Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух) справи:

У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 10947,22 грн.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з?явилися. Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Відповідач та його представник в судове засідання не з?явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Аргументи позивача, ОКВП «Дніпро-Кіровоград»:

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград» у відповідності з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який користується послугами за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з укладеним договором від 07.06.2016 та заявою приєднання від 02.12.2022 згідно з частиною 5 статті 13 та частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 10.03.2022 року індивідуальний договір приєднання, вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на вебсайті ОКВП «Дніпро-Кіровоград» власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги, надавались послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення. 17 лютого 2020 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград», як оператор зовнішніх мереж, повідомив власників (співвласників) будівлі за адресою АДРЕСА_2 про намір встановлення вузла комерційного обліку на офіційному сайті підприємства. Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315. Розподіл загального обсягу спожитої послуги водопостачання між споживачами у багатоквартирному будинку щомісячно визначається відповідно до Методики. За адресою АДРЕСА_2 комерційний засіб обліку встановлений 28.03.2023, тому нарахування здійснюються з урахуванням показників вузла комерційного обліку, встановленого на будинку.

01.01.2024 розподільний засіб обліку відповідача був знятий з обліку, як такий що не пройшов чергову періодичну повірку. 23.06.2025 після повірки, засіб розподільного обліку взятий на абонентський, облік і розподіл послуги відповідачу здійснюється, як житловому приміщенню обладнаному розподільним засобом обліку.

Проте відповідач, в порушення вказаних норм, належним чином послуги не оплачує, що призвело до утворення боргу в сумі 9977,91 грн. за період з 01.01.2024 року по 01.08.2025 року. Крім цього відповідачу нараховані втрати від інфляції у сумі 772,20 грн. та 3% річних у сумі 197,11 грн.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач подав заяву приєднання 20.06.2025 до індивідуального договору про надання послуг, до цього часу відповідач користувався послугами та частково сплачував за них, тому вчинив конклюдентні дії та прийняв оферту договору приєднання. Крім цього, виконання вчасного ремонту внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку є відповідальністю співвласників будинку, а не виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до долученого самим відповідачем до відзиву листа від 18.06.2025 ТОВ «Управляючої компанії Господарник», вказаною компанією ремонт внутрішньобудинкових мереж виконувався в строк з 07.05.2025 по 12.05.2025, відповідно до усної заявки відповідача. Тому, обставини викладені в відзиві на позовну заяву, вказаним листом спростовуються. Відповідач був повідомлений 12.06.2023 року під особистий підпис в повідомленні про необхідність виконати повірку лічильника. Таким чином, відповідач виконав свій щодо контролю інтервалів, та повідомляв про необхідність виконання чергової періодичної повірки, проте відповідач вчасно на чергову періодичну повірку засіб розподільного обліку не подав, і засіб розподільного обліку позивача повірений не був, а тому засіб розподільного обліку був знятий з абонентського обліку з 01.01.2024 року, як такий що не пройшов чергову періодичну повірку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду письмові докази.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Аргументи відповідача, ОСОБА_1 :

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та подав відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтуванні свого відзиву посилається на те, що позивач не зазначив яким чином та коли було зафіксовано чи виявлене незаконне під?єднання чи врізка, або збільшене використання ним води у своїй квартирі. Відповідач як і раніше користується і продовжує користуватися послугами водопостачання та водовідведення, регулярно сплачує за користування водою одну і ту ж суму, яку нараховує позивач. Крім цього зазначає, що позивач у позові не вказує про обставини, які мали місце і про які йому достовірно відомо, так як мав місце порив труб з постачання води. Протікання та затоплення відбулось з квартири, житель якої вибув, тому не було можливості та припинити течію, тому відповідач вважає, що в період тривалого пориву відбулася велика втрата води, плату за яку позивач бажає з нього списати.

Таким чином, відповідач вважає пред?явлений позов необґрунтованим та поверховим як теоретично помилковим на результаті надлишкового використаної води, яка виникла саме в той час, коли мало місце протікання та пориви труб, відповідальність за які несе сам позивач та особи, які допустили таке протікання, тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні доведені належними та допустимими доказами, тому позов слід задовольнити, з таких підстав.

Встановлені судом обставини справи:

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у квартирі АДРЕСА_3 , та є власником даної квартири (а.с.8,12,94)

Згідно укладеного з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» 04.08.2015 договору про надання послуг та підписаної заяви-приєднання від 20.06.2025, ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Квартира відповідача обладнана засобом розподільного обліку (лічильником) води №9200319989. (а.с.9-11)

ОКВП «Дніпро-Кіровоград», як оператор зовнішніх мереж, повідомив власників (співвласників) будівлі за адресою АДРЕСА_2 про намір встановлення вузла комерційного обліку. (а.с.14,113)

Згідно копії акту №182 про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 28 березня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено та прийнято на абонентський облік комерційний прилад обліку лічильник №1834011084, проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку питної води. (а.с.15)

12 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 був повідомлений під особистий підпис в повідомленні про необхідність виконати повірку засобу розподільного обліку (лічильника) води №9200319989. (а.с.16)

01 січня 2024 року розподільний засіб обліку відповідача був знятий з обліку, як такий що не пройшов чергову періодичну повірку.

Згідно довідки №27 від 18.06.2025, виданої ТОВ "УК "Господарник", 12.05.2026 року підприємством були проведені роботи по заміні стояка холодного водопостачання в квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . (а.с.39)

20 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до абонентського відділу із письмовою заявою про опломбування та взяття на абонентський облік розподільного лічильника після проведення періодичної повірки. (а.с.17)

23 червня 2025 року ОСОБА_1 видано акт №000315021 про взяття на облік приладу обліку води (з опломбуванням) та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, заводський номер №9200319989. (а.с.18,19)

З довідки про нарахування плати та розмір платежів, наданої ОКВП «Дніпро-Кіровоград», по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , видно, що відповідач ОСОБА_1 користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення та здійснював частково оплату наданих послуг.

З вказаної довідки також видно, що у період з січня 2024 року (з дати зняття розподільного лічильника з обліку) по червень 2025 року (взяття на абонентський облік розподільного лічильника після проведення періодичної повірки) розподіл послуги відповідачу здійснювався, як житловому приміщенню необладнаному розподільним засобом, на підставі показників комерційного засобу обліку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що підтверджується також наданим позивачем розрахунком розподілу обсягу водоспоживання мешканцями будинку АДРЕСА_2 . 23 червня 2025 року після повірки засобу розподільного обліку та взяття на абонентський облік, розподіл послуги відповідачу здійснюється, як житловому приміщенню обладнаному розподільним засобом обліку, про що свідчить відповідна графа в розрахунку про зміну показників розподільного засобу обліку води. (а.с.5, 66-70)

Станом на 01 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 має перед ОКВП "Дніпро-Кіровоград" заборгованість за період з 01 січня 2024 року по 01 серпня 2025 року в сумі 9977,91 грн. (а.с.5)

Крім цього, позивачем проведено розрахунок нарахування 3 % річних та індексу інфляції відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, згідно якого індекс інфляції складає 772,20 грн., 3 % річних 197,11 грн. (а.с. 6)

У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в загальній сумі 10947,22 грн.

Відповідач ОСОБА_1 заперечуючи проти позову, зазначив, що він здійснює оплату послуг у повному обсязі згідно показів розподільного лічильника встановленого у його квартирі, а нарахування заявленої позивачем заборгованості є необґрунтованим.

09 лютого 2026 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» направило ОСОБА_1 попередження про припинення надання послуг у разі несплати у строк до 07 березня 2026 року заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 10669,13 грн. (а.с.91)

Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами, сторонами визнані та не спростовані.

Джерела права (оцінка) та висновок суду:

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов?язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відносини з приводу надання фізичним особам послуг з постачання питної води та водовідведення регулюються ст.ст.19-23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У відповідності з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №2690.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до викладеного вище, опублікування тексту договору на веб-сайті виконавця послуги ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було виконано 10 лютого 2022 року, таким чином надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється через 30 днів відповідно до індивідуального договору приєднання.

Відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 , та є споживачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), які надаються ОКВП «Дніпро-Кіровоград». В його квартирі встановлений розподільний засіб обліку споживання води - лічильник №9200319989.

При цьому, надання послуг надається позивачам згідно з укладеним індивідуальним договором з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Споживач послуг зобов?язаний укласти договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом подання заяви про приєднання протягом місяця з наданням виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

20 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, тому надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до умов типового індивідуального договору.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 34, 35 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг складається з плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту 5 пункту 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 37 Правил та укладеного договору, споживачі повинні вносити плату за комунальні послуги (в тому числі за питну воду та водовідведення) щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов?язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року №270, огляд і опломбування вузла комерційного обліку проводить представник оператора зовнішніх інженерних мереж у присутності власників (співвласників) будівлі або їхнього представника, а також представника виконавця відповідної комунальної послуги (у разі якщо оператор не є таким виконавцем для споживачів у відповідній будівлі).

Огляд та опломбування вузла комерційного обліку можуть проводитися за відсутності власника (співвласників) будівлі або його (їх) представника, якщо вони були належним чином повідомлені про дату і час огляду й опломбування та якщо оператор і виконавець мають можливість безперешкодного доступу до вузла комерційного обліку.

Пунктом 10 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік визначено, що з дати складання акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов?язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

Таким чином, відповідач ОКВП «Дніпро-Кіровоград», як оператор зовнішніх мереж, 28.03.2023 встановив та взяв на абонентський облік комерційний засіб обліку за адресою АДРЕСА_2 , згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загально будинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показниками вузлів розподільного обліку.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

Різниця між показниками вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315.

Розподіл послуги визначається відповідно до Х розділу Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Пунктами 32, 33 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690, вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.

Плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Пунктом 13 Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначено, що обсяг спожитої у будинку послуги з централізованого водопостачання визначається як обсяг питної води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Отже, визначення обсягу спожитих послуг згідно показників засобу вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку та розподіл їх за Методикою розподілу: між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами, або між споживачами відповідно до обсягу споживання за показниками вузлів розподільного обліку відповідає вимогам чинного законодавства та умовам індивідуального договору.

Фактичний об?єм спожитих послуг (показники комерційного засобу обліку) вказано в довідці про нарахування плати та розмір платежів.

Перерозподіл послуг визначається розділом ХІІ Методики. Зокрема, вказаний розділ Методики містить наступні положення.

Проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється: при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/ будинку комунальної послуги; при уточненні показань вузлів розподільного обліку на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від?ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.

Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл.

Таким чином, виконання виконавцем перерозподілу згідно Методики і відображення його результату як перерозподілу так як і перерахунку в рахунку та довідці про нарахування плати та розмір платежів відповідає вимогам чинного законодавства.

Нарахування плати за нормами споживання або виключно за розподільними засобами обліку прямо суперечить закону, якщо встановлений засіб комерційного обліку (ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Згідно частини 1 та абзацу 2, 5 частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.

Відтак, засоби обліку води, які не пройшли періодичної повірки не можуть вважатися як такі, що відповідають встановленим вимогам, та не допускаються до експлуатації.

Відповідно до пункту 38 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджені Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 № 1747, міжповірочний інтервал повірки лічильників води 4 роки.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до пункту 29 індивідуального договору приєднання заміна і обслуговування, зокрема огляд, опломбування/ розпломбування, ремонт (у тому числі з демонтажем, транспортуванням і монтажем) та періодична повірка вузла (вузлів) розподільного обліку, здійснюються за рахунок споживача.

Тому, вчасна повірка розподільних засобів обліку (квартирних лічильників) є відповідальністю споживачів - власників розподільних засобів обліку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» було установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану» (набрала чинності 04.06.2023) було встановлено, що подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на території України, крім територій, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї постанови, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду.

Відповідно до пункту 4 вказаної постанови, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану».

Таким чином, з 04.06.2023 року всі засоби обліку води, термін повірки яких сплив, підлягають черговій періодичній повірці.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 1 та 7 частини 4 статті 8 Закону України «Про житловокомунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до абзацу 4 частини 3 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт суб`єктами господарювання за рахунок співвласників або за кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Таким чином, відповідальними за поточний та капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж є співвласники багатоквартирного будинку або уповноважений ними управитель, виконавець послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Поточні ремонти або капітальний ремонт виконується за рахунок співвласників.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено обов?язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Положеннями ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачена відповідальність за неналежне виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, - зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов?язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов?язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред?явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

Отже, вирішуючи позовні вимоги, суд враховує, що факт отримання від позивача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення відповідачем ОСОБА_1 не заперечується та підтверджується частковою сплатою вартості вказаних послуг. Відповідач акцептував договір, підписавши заяву-приєднання до Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Суд дійшов висновку, що позивачем ОКВП «Дніпро-Кіровоград» доведено належними, достовірними та допустимими доказами правомірність нарахування позивачу оплати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_3 за період відсутності у позивача розподільного засобу обліку у період з січня 2024 по червень 2025 року, згідно показників комерційного засобу обліку та її розподілення згідно Методики між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Відповідач діяв у межах чинного законодавства, проводячи нарахування на підставі показників комерційного обліку, оскільки несвоєчасна повірка лічильника є ризиком самого споживача.

За таких обставин, нарахування відповідачу заборгованості за період з січня 2024 року по серпень 2025 року у сумі 9977,91 грн. є наслідком недотримання позивачем встановленого законом порядку обліку, а дії відповідача повністю відповідають вимогам Методики № 315 та умовам публічного договору приєднання. Водночас доводи відповідача про те, що нарахування йому заборгованості за послуги було в результаті надлишкового використаної води через протікання та пориви труб, відповідальність за що має нести сам позивач, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження жодними належними доказами.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов?язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Оцінивши кожен з аргументів, наведених сторонами у заявах по суті справи, та надані докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 7, 14, 19, 26 Закону України «Про житлово комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» заборгованість станом на 01 серпня 2025 року за спожиті послуги з водопостачання в сумі 9977 грн. 91 коп. на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ одержувача 03346822.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» втрати від інфляції в сумі 772,20 грн., три відсотки річних в сумі 197,11 грн., та судовий збір в сумі 3028 грн. на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ одержувача 03346822.

Копію судового рішення в порядку, визначеному ст.272 ЦПК України, направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 21 вересня 2026 року.

Найменування сторін:

Позивач: Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», юридична адреса: вул. Соборна, буд.19а, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 03346822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом