Решение № 139963383, 22.09.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/949/26

Провадження № 2/349/756/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 349/949/26 за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,

встановив:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася в суд з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом:

- просить встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилася їй матір`ю;

- визнати за нею право власності на 1/7 частку домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Внаслідок її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на 1/7 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 . Позивачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті матері,прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. На цей час має намір оформити право власності на домоволодіння, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки позивачкою документально не доведено родинний зв`язок зі спадкодавцем, а також через те, що свідоцтво про право власності на 1/7 частку домоволодіння, видане після смерті спадкодавця.

Просила позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою судді від 01 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.

Позивачка у підготовче засідання не з`явилася, у позовній заяві представник позивачки заявив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, направив на адресу суду заяву про слухання справи без участі представника Рогатинської міської ради, заперечень щодо позову не має.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, які надані позивачем, судом встановлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії довідки, виданої Центром надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради 18 вересня 2026 року за №42, домоволодіння по АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", в якому були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , 1912 рок ународження, голова двору, ОСОБА_1 , 1941 рок ународження, дочка, ОСОБА_3 , 1937 року народження, зять, ОСОБА_4 , 1964 року народження, внук, ОСОБА_5 , 1969 року народження, невістка, ОСОБА_6 , 1989 року народження. правнук, ОСОБА_7 , 1972 рок ународження, внука.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 1993 року Черченською сільською радою народних депутатів.

Згідно копії довідки, виданої Центром надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради 09 червня 2026 року за № 31, на день смерті ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_1 , 1941 року народження, ОСОБА_3 , 1937 року народження за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії довідки, виданої Черченським стьаростинським округом Рогатинської міської ради 08 червня 2026 року за № 57, заповіт від імені ОСОБА_2 у Черченській сільській раді не посвідчувався.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житловий будинок в с. Черче, виданого 28 листопада 2000 року на підставі рішення виконкому Черченської сільської ради від 17 лютого 2000 року, домоволодіння на праві приватної власності належить: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками зазначені: ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24 жовтня 1948 року,

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , повторно виданого 04 жовтня 2011 року, 05 травня 1961 року у Черченській сільській раді Рогатинського району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 про що зроблено актовий запис за № 4. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 .

За постановою державного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Андрейків Т.В. від 12 червня 2026 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/7 частку домоволодіння, яке розташване у АДРЕСА_1 , через відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин між спадкодавцем і спадкоємцем, а також з тієї підстави, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, на 1/7 частку видане після смерті спадкодавця. Нотаріусом зазначено, що спадкоємцем за законом до майна спадкодавця ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, виданого на ім`я ОСОБА_1 , довідки, виданої ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентеризації 18 грудня 2025 року за № 297, до складу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 28 листопада 2000 року (час здійснення реєстрації права власності) входили: житловий будинок загальною площею 57,8 м2, житловою площею 36,0 м2, літня кухня загальною площею 35,3 м2, стайня загальною площею 25,9 м2, вбиральня загальною площею 1,4 м2, стайня загальною площею 5,0 м2, ворота загальною площею 5,6 м2, огорожа загальною площею 30,0 м2. Право власності на зазначене домоволодіння зареєстроване 28 листопада 2000 року за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Переходів права власності не реєструвалося.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 18 червня 2026 року, оціночна вартість домоволодіння становить 80 602,48 грн.

За ст. 120 ЦК УРСР у редакції 1963 року, що поширюється на спірні правовідносини, колгоспний двір визначався, як сімейно - трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. За змістом ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 р «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення ст.17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 549 ЦК УРСР (1963 року) регламентує порядок прийняття спадщини спадкоємцями. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу (ЦК) України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 4 ст. 25 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами ( п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України).

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

За змістом частини 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, зокрема, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

За дослідженими у судовому засіданні матеріалами встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилася матір`ю заявниці ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_2 була власницею 1/7 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 , як голова колгоспного двору, спадкоємиця за законом ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки проживала зі спадкодавицею на час її смерті, вступила в управління та володіння спадковим майном, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно в позасудовому порядку, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_12 до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилася матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_13 , як спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/7 частку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житлового будинку загальною площею 57,8 м2, житловою площею 36,0 м2, літньої кухні загальною площею 35,3 м2, стайні загальною площею 25,9 м2, вбиральні загальною площею 1,4 м2, стайні загальною площею 5,0 м2, воріт загальною площею 5,6 м2, огорожі загальною площею 30,0 м2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Рогатинська міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: м. Рогатин, вул. Галицька, 65, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054323.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк