Решение № 139963361, 16.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2049/26

16 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

15.07.2026 ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Е07.00114.007544879, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувалась в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

16.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

В свою чергу, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 45549,48 грн., з яких заборгованість за основним боргом складає 22256,65 грн., заборгованість за відсотками 4,14 грн., заборгованість за комісіями 23288,69 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві та поданій в подальшому заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 у розмірі 45549,48 грн. та понесені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце слухання справи повідомлялася завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, СМС-повідомленням та у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомила, заяви про слухання справи у її відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.07.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Станом на день ухвалення рішення відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.02.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Е07.00114.007544879. Даний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.22-23).

Згідно розрілу 1 вказаного договору кредиту, грошові кошти надані відповідачу на наступних умовах: тип кредиту єдиний (п.1.1); сума кредиту 49999 грн. (п.1.2); процентна ставка та тип, % річних 0,01 - фіксована (п.1.3); строк кредиту 30 місяців (п.1.4).

Відповідно до п.1.6 договору, дата повернення кредиту 04.08.2023.

Як вбачається із п.1.7 договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 45870,64 грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4128,36 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 04.02.2021 по 16.12.2025, АТ «Ідея Банк» відповідачу 04.02.2021 було нараховано кредитні кошти в розмірі 49999 грн. Цього ж дня банком було проведено оплату за вказаним договором в сумі 4128,36 грн., страхувальним - ОСОБА_1 . Видача кредиту згідно даного договору 45870,64 грн. - 04.02.2021. Кількість проводок за період з 04.02.2021 по 20.01.2023 242 (а.с.16-21).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, складеної АТ «Ідея Банк», станом на 16.12.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 45549,48 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 22256,65 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 4,14 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 23288,69 грн. (а.с.26).

На підставі договору факторингу № 1 від 16.12.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та АТ «Ідея Банк», Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі боржників, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до вказаного договору, ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 (а.с.32-42).

Згідно витягу з реєстру боржників від 16.12.2025 (дод. № 1, лот № 3) до договору факторингу № 1 від 16.12.2025, від первісного кредитора до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в сумі 45549,48 грн, що складається із: заборгованості основним боргом 22256,65 грн; заборгованості за відсотками 4,14 грн.; заборгованості за комісіями 23288,69 грн. (а.с.12-13, 15).

ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» було надіслано на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу від 03.06.2026, в якій повідомлено відповідача про перехід права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та про необхідність виконати зобов`язання за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в сумі 45549,48 грн. (а.с.27-28).

Станом на час розгляду справи доказів щодо виконання вказаної досудової вимоги відповідачем матеріали справи не містять.

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів за договором.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що договір кредиту та страхування №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 у письмовій формі, і підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, що відповідає приписам ст.ст.205, 207, 1055 ЦК України.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно розрілу 1 вказаного договору кредиту, грошові кошти надані відповідачу на наступних умовах: тип кредиту єдиний (п.1.1); сума кредиту 49999 грн. (п.1.2); процентна ставка та тип, % річних 0,01 - фіксована (п.1.3); строк кредиту 30 місяців (п.1.4). Відповідно до п.1.6 договору, дата повернення кредиту 04.08.2023.

Як вбачається із п.1.7 договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 45870,64 грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4128,36 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору.

Таким чином, відповідно до положень ст.638 ЦК України, сторонами договору погоджено всі істотні умови кредитування, в тому числі щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, комісії.

На підтвердження того, що відповідач отримала та користувалася кредитними коштами, позивачем надано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 04.02.2021 по 16.12.2025, сформовану АТ «Ідея Банк», з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувалась коштами, наданими їй первісним кредитором, частково погашала заборгованість за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021.

Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.п.62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Суд бере до уваги вказані висновки Верховного Суду, та вважає, що факт отримання кредиту та здійснення подальших платежів підтверджується вищевказаною випискою, яку суд визнає належним та допустимим доказом.

Отже, між сторонами укладено договір кредиту та страхування, який містить в собі елементи кредитного договору, і є обов`язковим до виконання.

ОСОБА_1 користувалась коштами банку та здійснювала погашення заборгованості за договором, чим підтверджувала та розуміла своє зобов`язання перед банком, що свідчить про виконання договору сторонами.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак остання не довела суду, що у неї немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення договору кредиту та страхування №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , і отримання останньою кредитних коштів шляхом отримання у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк», у відповідності до п.1.7 договору.

Щодо переходу прав вимоги за кредитним договором та повідомлення відповідача про зміну кредитора.

16.12.2025 укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021.

Відповідно до п.2.1 даного договору, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1 договору, фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 13520120,00 грн. шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3 робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Відповідно до п. 5.1. договору, права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов`язань передбачених п. 4.1. цього Договору.

Факт переходу права вимоги до позивача за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 підтверджується: договором факторингу № 1 від 16.12.2025, платіжною інструкцію № 510 від 19.12.2025 про оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 1 від 16.12.2025, актами приймання-передачі реєстру боржників від 16.12.2025 до договору факторингу № 1 від 16.12.2025 та витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 1 від 16.12.2025, підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств.

Платіжна інструкція про оплату суми фінансування згідно договору факторингу, а також підписані сторонами та скріплені їх печатками договір факторингу, акти приймання-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників до договору факторингу, підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості, та є невід`ємною частиною договору.

Даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України.

Позичальник була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16.12.2025 (дод. № 1, лот № 3) до договору факторингу № 1 від 16.12.2025, ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в сумі 45549,48 грн, яка складається із: заборгованості основним боргом - 22256,65 грн; заборгованості за відсотками - 4,14 грн.; заборгованості за комісіями - 23288,69 грн.

Договір факторингу та витяг з реєстру прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 та суми заборгованостей. Договір, акт приймання-передачі реєстру прав вимог та витяг з реєстру прав вимог містять підписи та печатки сторін, тому є належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» було надіслано на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу від 03.06.2026, в якій повідомлено відповідача про перехід права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та про необхідність виконати зобов`язання за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в сумі 45549,48 грн.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в сумі 45549,48 грн.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, складеної АТ «Ідея Банк», станом на 16.12.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 45549,48 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 22256,65 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 4,14 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 23288,69 грн.

Тобто, після отримання права вимоги, позивачем не здійснювалось жодних нарахувань.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів, і, відповідно, розмір заборгованості за тілом кредиту, підтверджується також випискою про рух коштів на рахунку відповідача, складеною первісним кредитором.

Доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірі відповідач суду не надала. За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 22256,65 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» просило суд також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Згідно умов кредитного договору №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: тип кредиту єдиний (п.1.1); сума кредиту 49999 грн. (п.1.2); процентна ставка та тип, % річних 0,01 - фіксована (п.1.3); строк кредиту 30 місяців (п.1.4). Відповідно до п.1.6 договору, дата повернення кредиту 04.08.2023.

Відповідно до п.1.7 договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 45870,64 грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4128,36 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору.

Вказаний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 04.02.2021 власноручним підписом.

Згідно даного кредитного договору, сторонами було погоджено всі істотні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, тощо.

Таким чином після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів згідно встановлених тарифів, повернути кредит та сплатити відсотки, тощо.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, в тому числі і сплату відсотків за користування кредитом.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, в тому числі заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4,14 грн.

Розмір нарахованих відсотків за користування кредитом підтверджується також випискою про рух коштів на рахунку відповідача, складеною первісним кредитором.

Зазначені розрахунок заборгованості та виписка про рух коштів узгоджуються між собою та визнаються судом належними доказами на підтвердження розміру заборгованості відповідача за кредитним договором.

При цьому відповідач не наддала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед первісним кредитором та позивачем та не довела відсутність даної заборгованості.

Таким чином, суд погоджується з розміром нарахованих відсотків в сумі 4,14 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо законності включення до умов договору кредиту та страхування №Е07.00114.007544879 від 04.02.2021, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , обов`язку позичальника сплатити комісію за обслуговування кредитної заборгованості, нарахованої первісним кредитором в сумі 23288,69 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в його користь, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

За змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями ч.5 ст.11, ч.ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Як вбачається із п.1.5 даного договору, під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на веб-сайті банку.

Разом з тим первісний кредитор не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу і не підтверджує їх надання. Умови кредитного договору не містять даних про такі послуги за комісією.

Пунктом 17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене вище, те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 23288,69 грн., не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в розмірі 22260 грн. 79 коп., з яких: 22256 грн. 65 коп. - заборгованість за основним боргом; 4 грн. 14 коп. - заборгованість за відсотками.

Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 23288,69 грн., задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», і відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1089 від 14.07.2026 (а.с.5).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 22260 грн. 79 коп., що становить 48,87% від ціни позову (45549,48 грн), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1301 грн. 11 коп. (2662,40 грн*48,87%), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача до позовної заяви надано: копію договору про надання правничої допомоги № 25/09/25 від 25.09.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та адвокатом Матулою В.Ю., згідно п.п.4.1, 4.5 якого клієнт зобов`язаний провести повну оплату за отримані послуги за цим договором згідно рахунку та звіту про надання правничої допомоги, наданих адвокатом. Сторони погодили, що вартість гонорару становить 2000 грн за одну годину роботи адвоката; акт наданих послуг № 1 від 20.10.2025 до договору про надання правничої допомоги № 25/09/25 від 25.09.2025, згідно якого сторонами підтверджено надання та прийняття наступних послуг правової допомоги та їх вартості: вивчення документів та підготовка позовної заяви ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» про стягнення заборгованості 6000,00 грн., витрачений час 3 год. (2000,00 грн. за 1 год.) (а.с.30, 31).

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 12.05.2025 від 14.09.2022 у справі № 295/190/20, та інших.

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 22260 грн. 79 коп., що становить 48,87% від ціни позову (45549,48 грн), розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2932 грн. 20 коп. (6000,00 грн*48,87%), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, і з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в розмірі 22260 грн. 79 коп., з яких: 22256 грн. 65 коп. - заборгованість за основним боргом; 4 грн. 14 коп. - заборгованість за відсотками.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованості за комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 23288,69 грн., необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 1301 грн. 11 коп. судового збору та 2932 грн. 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.3, 6, 202, 203, 205, 207, 512, 514, 526, 530, 536, 611, 612, 626-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», керуючись ст.ст.4, 12, 19, 76, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43231894, місцезнаходження: м.Львів, вул.Академіка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, 79026, заборгованість за кредитним договором № Е07.00114.007544879 від 04.02.2021 в розмірі 22260 грн. 79 коп., (двадцять дві тисячі двісті шістдесят гривень сімдесят дев`ять копійок), з яких: 22256 грн. 65 коп. - заборгованість за основним боргом; 4 грн. 14 коп. - заборгованість за відсотками.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованості за комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 23288,69 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43231894, місцезнаходження: м.Львів, вул.Академіка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, 79026, 1301 грн. 11 коп. (одна тисяча триста одна гривня одинадцять копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43231894, місцезнаходження: м.Львів, вул.Академіка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, 79026, 2932 грн. 20 коп. (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві гривні двадцять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43231894, місцезнаходження: м.Львів, вул.Академіка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, 79026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Міськевич О.Я.