Решение № 139959518, 21.09.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Москаленко С. П.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «Укр кредит фінанс» через свого представника Богдан Д. О. засобами системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.05.2025 № 1556-6408 у розмірі 33 487 грн 84 коп., з яких: 5 100 грн прострочена заборгованість за кредитом, 23 612 грн 90 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 4 200 грн заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, 574 грн заборгованість за комісією. Також позивач просив стягнути судові витрати в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов мотивовано тим, що 25.05.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту navse.in.ua уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1556-6408, який разом із Правилами надання споживчих кредитів становить єдиний договір, у якому визначено всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.

Для укладення договору кредитодавцем позичальниці було надано одноразовий ідентифікатор А9613 для підписання кредитного договору від 25.05.2025 № 1556-6408, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору відповідачка отримала від позивача кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 5 000 грн; строк кредитування становив 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка 0,90 % на день; стандартна процентна ставка 1,00 % на день.

Без отримання SMS-повідомлення для входу до особистого кабінету, здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету та отримання SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання договору кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачці.

Додатковою угодою від 10.06.2025 № 1 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408 кредитодавець та позичальниця домовилися про надання додаткових кредитних коштів у сумі 1 500 грн.

Додатковою угодою від 15.06.2025 № 2 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408 кредитодавець та позичальниця домовилися про надання додаткових кредитних коштів у сумі 1 900 грн.

Кредитодавець виконав узяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавцем, а саме отримання кредитних коштів. При цьому відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів із дня укладення кредитного договору відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Однак відповідачка, всупереч умовам кредитного договору, належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого станом на 06.05.2026 за нею утворилася заборгованість у розмірі 33 487 грн 84 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором позивач просив суд стягнути з неї заборгованість за кредитним договором, а також понесені у справі судові витрати.

Ухвалою судді від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з неї на користь позивача заборгованість за основною сумою кредиту та проценти, нараховані за первісно визначений строк дії договору, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25.05.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» № 1556-6408.

Зазначений кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою вебсайту ТОВ «Укр кредит фінанс», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, у межах яких реалізуються технології обробки інформації з використанням відповідних технічних і програмних засобів та які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 договору кредитодавець відкриває позичальнику кредитну лінію шляхом надання кредиту на умовах строковості, повернення та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 договору з метою мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів із дати його отримання ануїтетними платежами відповідно до рекомендованого графіка платежів.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 договору метою отримання кредиту, тобто відкриття кредитної лінії, є задоволення особистих потреб позичальника.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 договору договір укладається сторонами в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з підпунктом 3.10 пункту 3 договору, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи, у тому числі договір, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), такими, що є еквівалентними за своїм значенням та правовими наслідками документам у письмовій формі, підписаним сторонами власноруч, що відповідає положенням частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони підтвердили, що договір, укладений в електронній формі, має для них таку саму юридичну силу, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма, у тому числі істотними, умовами договору та Правил.

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 договору розмір кредитного ліміту становить 5 000 грн, дата надання (видачі) кредиту 25.05.2025.

Згідно з підпунктом 4.6 пункту 4 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до підпункту 4.7 пункту 4 договору комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту.

Згідно з підпунктом 4.10 пункту 4 договору строк кредитування, тобто строк, на який кредит надається позичальнику, становить 300 календарних днів із моменту перерахування кредитних коштів позичальнику. Датою повернення (виплати) кредиту визначено 20.03.2026.

Відповідно до підпункту 4.11 пункту 4 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 6 025,02 %.

Відповідно до підпункту 4.12 пункту 4 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за весь строк кредитування становить 19 324 грн 44 коп. та включає суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно з підпунктом 8.3 пункту 8 договору в разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також комісії за видачу кредиту в повному розмірі.

Відповідно до підпункту 8.4 пункту 8 договору в разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту кредитодавець має право розірвати договір за власною ініціативою, письмово повідомивши про це позичальника за 30 календарних днів.

Підпунктом 12.1 пункту 12 договору визначено, що договір та Правила разом становлять єдиний договір і визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися умов договору, у зв`язку із чим добровільно та свідомо укладає договір і бажає настання передбачених ним правових наслідків.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідачці було перераховано кредитні кошти на загальну суму 8 400 грн.

Факт укладення договору, додаткових угод до нього та перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

договором про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408, підписаним відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9613;

Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На все» та паспортом споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), підписаними відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9613;

додатковою угодою від 10.06.2025 № 1 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових кредитних коштів у сумі 1 500 грн;

додатковою угодою від 15.06.2025 № 2 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових кредитних коштів у сумі 1 900 грн;

довідкою про перерахування суми кредиту № 1556-6408 від 25.05.2025 ОСОБА_1 за підписом директора ТОВ «Укр кредит фінанс» Резуєва Є. В., згідно з якою кредитні кошти на загальну суму 8 400 грн були перераховані за допомогою платіжної системи EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_1 , а саме: 25.05.2025 платіж № 1612752690, призначення платежу «видача кредиту»; 10.06.2025 платіж № 1621052082, призначення платежу «добір за кредитом»; 15.06.2025 платіж № 1623844118, призначення платежу «добір за кредитом»;

таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором від 25.05.2025 № 1556-6408 (графіками платежів за договором), складеними відповідно до методики Національного банку України;

довідками від 07.05.2026 №№ 414906-1612752690-07052026, 415004-1621052082-07052026, 414738-1623844118-07052026 про перерахування ТОВ «Укр кредит фінанс» коштів через платіжну систему EasyPay, згідно з якими 25.05.2025, 10.06.2025 та 15.06.2025 на виконання договору від 25.05.2025 № 1556-6408 на платіжну картку № НОМЕР_2 були здійснені платежі на загальну суму 8 400 грн;

розрахунком заборгованості за договором від 25.05.2025 № 1556-6408, відповідно до якого станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, за розрахунком позивача, становить 33 487 грн 84 коп., з яких: 5 100 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 23 612 грн 90 коп. заборгованість за нарахованими процентами; 4 200 грн заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України; 574 грн заборгованість за комісією.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ЦК України, законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері споживчого кредитування.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку та правочин підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним із моменту надання йому цієї форми. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин третьої, четвертої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Подібні за змістом висновки щодо належності електронної форми кредитного договору та можливості його підписання одноразовим ідентифікатором викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Досліджені судом докази свідчать, що договір про відкриття кредитної лінії від 25.05.2025 № 1556-6408 укладено сторонами в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця із застосуванням електронного підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором А9613.

Матеріали справи також містять докази перерахування відповідачці кредитних коштів на платіжну картку, зазначену нею під час укладення договору, а саме: 25.05.2025 5 000 грн, 10.06.2025 1 500 грн та 15.06.2025 1 900 грн, усього 8 400 грн.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів підтверджує як факт укладення між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього, так і фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, установлених договором.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідно до умов договору строк кредитування становив 300 календарних днів із моменту перерахування кредитних коштів, а датою повернення кредиту визначено 20.03.2026.

При цьому визначений договором базовий період тривалістю 14 календарних днів не є строком кредитування, а визначає періодичність виконання позичальником передбачених договором платіжних зобов`язань.

Тому доводи відповідачки про можливість нарахування процентів лише протягом первісного 14-денного базового періоду не ґрунтуються на змісті укладеного сторонами договору.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/17 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 виходила з того, що проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, можуть нараховуватися в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом на підставі статті 1048 ЦК України припиняється.

Отже, визначальним для вирішення питання про правомірність нарахування договірних процентів у спірних правовідносинах є встановлений сторонами строк кредитування 300 календарних днів, а не тривалість базового періоду 14 календарних днів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06.05.2026 залишок заборгованості відповідачки за основною сумою кредиту становить 5 100 грн, а за нарахованими процентами 23 612 грн 90 коп.

Відповідачка належного контррозрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок позивача, суду не надала, доказів погашення зазначеної заборгованості в іншому розмірі матеріали справи не містять.

За таких обставин, ураховуючи факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та неналежне виконання нею взятих на себе зобов`язань, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 5 100 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 23 612 грн 90 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього закону, є нікчемною.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 міститься висновок про те, що банк не міг стягувати плату за управління кредитом, адже такі дії не є банківською послугою, яку замовив позичальник.

Враховуючи, що кредит було надано для задоволення споживчих потреб, а товариство не мало права встановлювати плату за дії, які вчиняються ним у власних інтересах, оскільки воно вже отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, умова договору щодо стягнення відповідної комісії є нікчемною та не потребує окремого визнання недійсною. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідачки комісії у сумі 574 грн 94 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 200 грн, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене та виходячи з наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що в цьому випадку відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих у період дії воєнного стану в Україні. Відтак у цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 290 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором від 25.05.2025 № 1556-6408 у розмірі 28 712 (двадцять вісім тисяч сімсот дванадцять) грн 90 коп., з яких 5 100 грн заборгованість за кредитом, 23 612 грн 90 коп. заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір в сумі 2 290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22.09.2026.

Суддя