Решение № 139959145, 22.09.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1620/26

Провадження № 2/131/537/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі гооловуючого судді Олексієнка О.Ю., розглянувши у спрощеному провадженні в м. Іллінці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 10.01.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 3119061.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Відповідач уклав Кредитний договір № 3119061 від 10.01.2020р. із ТОВ «Алекскредит» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс», укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу від 29.10.2025 року та Договору факторингу від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3119061 від 10.01.2020 року.

Сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 28350 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 23350 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, в якому він просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 червня 2026 року відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, представник відповідача ОСОБА_2 23.06.2026 подав відзив на позовну заяву, в якій останній просив в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Зокрема представник відповідача вказав, що відповідач не заперечує, що 10.01.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3119061 від 10.01.2020.

Водночас, заявлена позивачем сума процентів є необґрунтованою та такою, що не відповідає погодженим сторонами умовам Кредитного договору. Вимога позивача про стягнення процентів у розмірі 23350,00 грн. не відповідає погодженій сторонами загальній вартості кредиту, суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.7.3 Кредитного договору та Паспорта споживчого кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту за Загальними умовами кредитування становила 6705,40 грн., з яких 5000,00 грн. - сума кредиту, а 1705,40 грн. - загальні витрати за кредитом.

В межах погоджених сторонами умов Кредитного договору за Загальними умовами кредитування максимальний розмір процентів за весь строк кредитування становить 1705,40 грн., а не 23350,00 грн., як стверджує позивач.

Крім того, з наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися після 28.07.2020 року , тобто після закінчення строку дії Кредитного договору.

Відповідач не визнає наявність заборгованості за Кредитним договором, оскільки з урахуванням погодженої сторонами загальної вартості кредиту та фактично здійснених платежів заборгованість Відповідача перед Позивачем відсутня.

Відповідачем було здійснено оплату за Кредитним договором у загальному розмірі 7950,00 грн.: 30.01.2020 року 1070,00 грн.; 09.02.2020 року 560,00 грн.; 19.02.2020 року 560,00 грн.; 29.02.2020 року 560,00 грн.; 10.03.2020 року 560,00 грн.; 21.03.2020 року 560,00 грн.; 05.04.2020 року 510,00 грн.; 07.05.2020 року 1530,00 грн.; 29.05.2020 року 1020,00 грн.; 17.06.2020 року 1020,00 грн.

Отже, сума фактично здійснених відповідачем платежів перевищує погоджену сторонами загальну вартість кредиту: 7950,00 грн. 6705,40 грн. = 1244,60 грн. (ПЕРЕПЛАТА)

Таким чином, Відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості за Кредитним договором.

З урахуванням погодженої сторонами загальної вартості кредиту та фактично здійснених Відповідачем платежів, заявлена Позивачем заборгованість є необґрунтованою та не підтверджена належним розрахунком.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню.

Крім того представник відповідача заначив, що Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. на підставі Договіру про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року, Додаткової угоди №3804976 до вказаного договору, Акту про надання правничої допомоги та Детального опису наданих послуг.

Вищезазначений Договір про надання правничої допомоги укладено з фізичною особою-підприємцем, а не з адвокатом, як самозайнятою особою - такий правочин не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку, визначеному статтями 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України Таким чином, відсутні належні та допустимі докази того, що Позивачу надавалися фізичною особою-підприємцем послуги, які можуть вважатися відповідно до норм ЦПК України професійною правничою допомогою, витрати на які підлягають компенсації.

Разом з тим, представник відповідача просив суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 12000,00 грн.

24.06.2026 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив в якій позивач вважає аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

В відповіді на відзив представник позивача, адвокат Чуприна К.В. зазначила наступне.

Відповідно до кредитного договору № 3119061 від 10.01.2020, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 , зазначається наступне:

1.7. Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: 1.7.1. У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,10 % від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов.

Відповідно до п.3.1., Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 10.01.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 28.07.2020 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/ погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 10.01.2020 року до 30.01.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 31.01.2020 року до 28.07.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка- п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 705,40 грн.

Згідно п.4.7. Договору, кредит вважається простроченим при наявності Заборгованості після закінчення Кінцевої дати виконання Договору, зазначеної в п. 3.1. цього Договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення Додаткової угоди.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором.

Разом з позовною заявою, позивачем надано деталізований розрахунок заборгованості (Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості), в якому чітко зазначено нарахування відсотків за користування кредитом.

Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача, всі нарахування відсотків здійснювались виключно Первісним кредитором у відповідності до договору.

ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» просить суд стягнути із Відповідача заборгованість за договором, яка була нарахована ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Крім того, представником Відповідача не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, більш того представником Відповідача не надано детального опису послуг із зазначенням витраченого часу та обсягом виконаних робіт, що позбавляє суд можливості надати належну оцінку реальності таким витрат, а отже відсутні будь-які правові підстави для стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 підлягають до задоволення.

25.06.2026 представник відповідача надіслав до суду заперечення, щодо доводів Позивача, викладених у відповіді на відзив, та зазначив, що такі доводи не спростовують позицію Відповідача, викладену у відзиві.

Крім того, заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності, необхідності, обґрунтованості та співмірності, на які сам Позивач посилається у відповіді на відзив. У зв`язку з цим підстави для стягнення з Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 10 січня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 3119061, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору (пункт 1.2).

Умовами надання кредиту обумовлено суму кредиту 5 000 грн (п.1.3 договору), який надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника (пункти 1.3, 1.4 договору).

За змістом пункт 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

п.п.1.7.1 - у випадку використання Кредиту (п.2.20 Правил) менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п.2.12 Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п.1.3 цього договору суми кредиту;

п.п.1.7.2 - у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п.1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 10.01.2020 року до 30.01.2020 року (включно) (базовий період - п.2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п.2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п.2.34 Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 6020,00 грн, у тому числі основна сума кредиту 5 000 грн, проценти за користування кредитом 1020,00 грн;

1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 10.01.2020 року до 30.01.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 31.01.2020 року до 28.07.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 705,40 грн.

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 10.01.2020 року до кінцевої дати виконання договору 28.07.2020 року (включно).

Відповідно до п.7.9 договору, сторони погодили, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору PS3119061(а.с.24-26).

Також ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором було підписано Графік платежів (Додаток №1 до кредитного договору) та Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с.26, 48-49).

Перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб відповідача підтверджуються Довідкою № 6177-ВП, наданою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» 18.11.2025 року (а.с.43).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3119061 від 10.01.2020 року, яка визначена станом на 29 жовтня 2020 року, становить 28350 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 23350 грн. (а.с.12-14).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу №29/10-2025, за умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступлено право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3119061 від 10.01.2020 на загальну суму 28350 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 23350 грн (а.с.27-33).

Вказане підтверджується витягом з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу (а.с.14).

Крім того, 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу №29/10-2025, за умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступлено право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3119061 від 10.01.2020 на загальну суму 28350 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 23350 грн (а.с.34-39).

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Алекскредит», як новий кредитор, звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

При цьому, відповідач в відзиві зазначив, що не заперечує, що 10.01.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3119061 від 10.01.2020.

Водночас, заявлена позивачем сума процентів є необґрунтованою та такою, що не відповідає погодженим сторонами умовам Кредитного договору. Вимога позивача про стягнення процентів у розмірі 23350,00 грн. не відповідає погодженій сторонами загальній вартості кредиту.

Таким чином, розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 000,00 грн., підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо доведеності розміру заборгованості по відсоткам, суд приходить до наступного висновку.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), колегія суддів здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками колегія суддів враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі встановлено, що строк дії договору визначений з 10 січня 2020 до 28.07.2020, що відображено в пункті 3.1 договору, і саме в межах даного періоду повинна бути нарахована заборгованість за процентами.

Тоді як проценти у даному випадку нараховані з 10 січня 2020 по 15 грудня 2020 року.

Відповідно до п.п.1.7.2 Договору - у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п.1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 10.01.2020 року до 30.01.2020 року (включно) (базовий період - п.2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п.2.1. Правил).

П.п. 1.7.3. Договору: при використанні позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 10.01.2020 року до 30.01.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 31.01.2020 року до 28.07.2020 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», який додано позивачем при зверненні з позовною заявою до суду, вбачається, що кредитодавець нараховував заборгованість наступним чином:

1)у період з 10.01.2020 по 08.06.2020 за процентною ставкою 1,02 %, тобто була застосована акційна ставка або ставка за програмою лояльності.

2)у період з 09.06.2020 по 18.06.2020 за процентною ставкою 1,7 %, тобто була застосована базова процентна ставка.

3)у період з 19.06.2020 по 15.12.2020 за процентною ставкою 3 %, тобто була застосована спеціальна процентна ставка.

Суд вважає вищевказаний розрахунок таким, що не відповідає умовах укладеного договору про надання кредиту № 3119061 від 10.01.2020, оскільки розрахунки проведені поза межами строку кредитування, який включає період з 29.07.2020 по 15 грудня 2020 рокувключно.

Так, кредитний договір передбачає право позичальника на звернення до кредитодавця із заявою про продовження узгодженого строку погашення кредиту на умовах, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi та право кредитодавця надавати згоду на продовження узгодженого строку повернення кредиту за заявою позичальника шляхом укладення між сторонами додаткової угоди відповідно до умов, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi (п. 2.1.4 та п. 2.2.2).

В той же час, кредит вважається простроченим у разі несвоєчасної сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, починаючи з наступного дня закінчення узгодженого строку повернення кредиту, визначеного в п. 1.9. цього договору, за умови, якщо узгоджений строк повернення кредиту не було продовжено шляхом укладення між сторонами додаткової угоди (п. 4.7).

Сторони погоджуються, що у випадку порушення позичальником узгодженого строку повернення кредиту, його зобов`язання за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитними коштами, при цьому кредитодавець має право нараховувати, а позичальник повинен сплачувати до повного погашення заборгованості основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штрафи), які розраховуються (визначаються) відповідно до розділу 1 цього договору (п. 7.7 договору).

З розрахунку заборгованості слідує, що з 10.01.2020 по 28.07.2020 року розмір заборгованості за процентами становить 6850,00 грн. і така заборгованість нарахована в межах визначеного законом строку.

При цьому, вказаний розмір визначений вже з урахуванням сплачених ОСОБА_1 сум: 30.01.2020 року - 1070,00 грн.; 09.02.2020 року - 560,00 грн.; 19.02.2020 року - 560,00 грн.; 29.02.2020 року - 560,00 грн.; 10.03.2020 року - 560,00 грн.; 21.03.2020 року - 560,00 грн.; 05.04.2020 року - 510,00 грн.; 07.05.2020 року - 1530,00 грн.; 29.05.2020 року - 1020,00 грн.; 17.06.2020 року - 1020,00 грн.

Сплата позичальником коштів на погашення заборгованості відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу (постанова Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 758/4213/21).

Тому проценти, нараховані поза межами строку кредитування, стягненню не підлягають.

Тобто, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить: 5 000,00 грн. (тіло кредиту) + 6850,00 грн (проценти за користування кредитом протягом строку кредитування) = 11850,00 грн.

Доводи відповідача про те, що відповідно до Графіку платежів, що міститься в матеріалах справи строк кредитування зазначено 10.01.2020, отже нарахування процентів повинно здійснюватися за період з 10.01.2020 до 28.07.2020 і складати 1705,40 грн. є необґрунтованими, оскільки ця інформація стосується повного виконання умов кредитування відповідачем зобов`язань у базовий період. Тобто, якби відповідач сплатив кредитні кошти у період: з 10.01.2020 по 30.01.2020 у сумі 6699,00 грн., у період 31.01.2020-28.07.2020 у сумі 6,40грн., то сума відсотків за користування кредитом складала б 1705,40 грн., однак позичальник вказаних дій у базовий період кредитування не вчинив.

Суд наголошує, що зі змісту вказаних положень договору вбачається, що зазначені проценти договір пов`язує з неповерненням у встановлений строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для позичальника. Нарахування ж та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним Судом у постанові від 19.09.2020 року у справі №686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення».

Суд вважає, що визначені умовами договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч. 2 статті 625 ЦК України, проте таких вимог позивачем заявлено не було.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 11850,00 грн: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6850,00 грн - заборгованість за процентами.

Тоді як підстав для стягнення заборгованості за процентами в розмірі 16500,00 грн немає.

Оскільки позивач помилково нарахував проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування, вказане має наслідком часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Вінницького апеляційного суду, викладеною у постанові від 28 серпня 2026 року, справа № 143/466/26.

В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача в відзиві до позовної заяви заявив заперечення щодо судових витрат позивача обґрунтовуючи це тим, що розмір гонорару адвоката є завищеним, явно непропорційним предмету спору та обсягу фактичного виконаної роботи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов наступних висновків: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу по розгляду справи суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази: Договіру про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року, Додаткової угоди №3804976 до вказаного договору, Акту про надання правничої допомоги та Детального опису наданих послуг.

Відповідно до наданих доказів, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 6000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмета спору та обсягу фактично наданих послуг, суд вважає, що заявлені витрати є співмірними і пропорційними обсягу здійсненої роботи та наданої послуги.

Водночас витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зважаючи на вимоги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволені частково на суму 11850,00 і ця сума від суми позову (28350,00грн.) складає 41,79 %, а тому з відповідача до стягнення підлягає 2507,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу (41,79 %від 6 000 грн 00 коп.).

Разом з тим, представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які становлять 12000,00грн відповідно до наданих доказів, а саме: Договіру про надання правничої (правової) допомоги допомоги № 26137 від 02.01.2026 року від 16.06.2026, Акту про приймання -передачі послуг № 1 від 18.06.20263, та Детального опису наданих послуг від 18.06.2026 та квитанції № 16/06/26 від 16.06.2026 про отримання гонорару на суму 12000грн.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, то з позивача на користь відповідача слід стягнути 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи вказане з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1112,62,81 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (41,79 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс" до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 3119061 від 10.01.2020. у загальному розмірі 11850,00 грн., з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6850,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 1112,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2507,40 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Сенс Банк», МФО: 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО