Решение № 139956799, 17.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/4281/2026 Справа № 641/6775/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/6775/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Пашкова Ю.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему Електронний суд звернулася до суду з позовом до ТОВ «Проф сіті строй», в якому просила припинити шляхом розірвання трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй», на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 08.07.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 згідно з наказом № 19 від 30.04.2021 року був прийнятий до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» (далі ТОВ «Проф сіті строй») на посаду інженера з проектно кошторисної документації, що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 . З січня 2022 року заробітна плата позивачу не виплачується, нарахування та виплата страхових внесків до Пенсійного фонду не здійснювалась. 29.05.2026 року представником позивача на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» було направлено адвокатський запит з вимогою про надання копії трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Проф сіті строй, оскільки жодних документів які б підтверджували наявність трудових відносин між позивачем та підприємством, окрім запису у трудовій книжці про прийняття на роботу у позивача не має. Вказаний адвокатський запит був повернутий на адресу представника позивача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання відправлення. 09.06.2026 року Кравцем С.К. на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» було направлено заяву на звільнення за власним бажанням з проханням припинити трудові відносини між останнім та ТОВ «Проф сіті строй» відповідно до статті 38 КЗпП України. Зазначене поштове відправлення також було повернуто відправнику у зв`язку із закінчення встановленого терміну зберігання. Враховуючи вищевикладене, та неможливість позивача в позасудовому порядку в передбачений законом спосіб припинити трудові відносини з відповідачем, позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що зі змісту копії трудової книжки НОМЕР_1 , 05.05.2021 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ТОВ «Проф сіті строй» на посаду інженера з проектно кошторисної документації.

Відповідно до довідки ОК-5 та ОК-7 Головного управління Пенсійного фонду України у Хрківській області щодо реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплата страхових внесків на застраховану особу ОСОБА_1 відповідачем ТОВ «Проф сіті строй» здійснювалась за період з травня 2021 року по грудень 2021 року.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 13.07.2026 року вбачається, що ТОВ «Проф сіті строй» на теперішній час зареєстровано та продовжує свою діяльність.

29.05.2026 року представником позивача адвокатом Пашковою Ю.Ю. поштовим віправленням на адресу ТОВ «Проф сіті строй» було направлено адвокатський запит, в якому вона просила ТОВ «Проф сіті строй» надати копію трудового договору, укладеного між поизвачем ОСОБА_1 та ТОВ «Проф сіті строй». Зазначене поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується Інформацією щодо стану достаки відправлення № 2090910.

09.06.2026 року ОСОБА_1 поштовим відправленням на адресу ТОВ «Проф сіті строй» було направлено заяву, в якій він просив припинити трудові відносини між ним та відповідачем за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 25.06.2026 року. Зазначене поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6100150682270.

Відповідно до норм ст. 46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Стаття 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або професією, яку сприяти їм.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах, не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст. 36 та інших статтях КЗпП України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

- припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

- розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3, 7 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.).

Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов:1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст. 5 ЦПК України), як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19.09.2019 у справі № 233/2529/18 Верховний Суд, встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій, спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

У справі суд встановив, що позивач перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй».

Трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивач бажає припинити трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України, однак позивач позбавлений такої можливості у зв`язку з ігноруванням відповідачем заяви позивача про звільнення за власним бажанням, та відповідно позивач позбавлений можливості розірвати трудовий договір з відповідачем у передбачений законом спосіб.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з відповідачем припиненими за рішенням суду, та приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй» припиненими з 08 липня 2026 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проф сіті строй», код ЄДРПОУ 42507589, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 177.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2026 року.

Суддя І.В.Чайка