Решение № 139955488, 21.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4120/26

провадження № 2/619/2388/26

Рішення

Іменем України

21 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/4120/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області,

вимоги позивачки: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

представниця позивачки: Мироненко С.М.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 18.06.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1135 га з кадастровим номером 6322055600:00:001:0658, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У обґрунтування позову зазначено, що вона є власницею житлового будинку за зазначеною адресою. Рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 10.12.1996 № 666 спадкова земельна ділянка передана безкоштовно у приватну власність та користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, особистого підсобного господарства, діду - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті діда прийняв її батько - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ТОВ «ПРОЄКТУВАЛЬНИК» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спадкової земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6322055600:00:001:0658 площею 0,1135 га. Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки право власності на земельну ділянку не було зареєстроване за померлим ОСОБА_3 та в подальшому не було оформлене його спадкоємцем - сином ОСОБА_2 .

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву залишено без руху та 09.07.2026 представницею позивачки усунуто недоліки.

Відповідно до ухвали від 14.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.08.2026.

Згідно ухвали суду від 25.08.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 21.09.2026.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Представниця відповідача у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 10.12.1996 № 666 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування в смт Козача Лопань», згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 та заяв громадян, виконком селищної Ради народних депутатів передав ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність та постійне користування земельну ділянку площею 0,1200 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 сщ. Козача Лопань.

Присадибна земельна ділянка - надана громадянинові для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Обмежована земельна ділянка (яка забезпечена виїздом на вулицю, провулок тощо), на якій розміщені житловий будинок, господарські будівлі та споруди, сад, город тощо. За правовим статусом належить до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідно до чинного законодавства надається безплатно у приватну власність. Розміри земельної ділянки котра може бути передана безплатно у приватну власність визначаються відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України.

Згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер Витягу НВ-3500341682026 від 22.05.2026) земельна ділянка площею 0,1135 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) має кадастровий номер: 6322055600:00:001:0658. Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки занесені на підставі технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) від 19.05.2026, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Проєктувальник».

Відповідно до інформаційної довідки № К-625/0-0.25,7-623/336-26 від 27.05.2026 року, наданої Відділом № 7 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 має кадастровий номер: 6322055600:00:001:0658 та згідно з наявними у відділі Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та даними Державного земельного кадастру документи, що посвідчують права на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровані.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 29.08.2017 виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 82.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Від імені ОСОБА_3 26.06.2017 виконкомом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області посвідчено заповіт за р. №76, за яким все своє майно останній заповів сину ОСОБА_2 .

За відомостями приватного нотаріуса ХРНО ХО Якименко О.І. після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 , а дружина ОСОБА_4 подала заяву про відмову від спадщини. 04.06.2018 приватним нотаріусом Кантемир І.О. за р. №557 видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 щі ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть реєстраційний № НОМЕР_2 , виданим 14.10.2022 РАЦС Тюбінгена ( Федеративна Республіка Німеччина, Апостиль від 07.03.2023).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Ураховуючи, що заповіт від імені ОСОБА_2 відсутній, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 16.07.2026 за №86011860, то має місце спадкування за законом.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є донька ОСОБА_1 , мати- ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_6 . Їх родинні відносини підтверджено копіями свідоцтв про народження та одруження.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За відомостями приватного нотаріуса ХРНОХО Коробець О.М. після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла донька ОСОБА_1 . З заявою про відмову від спадщини на її користь звернулася мати померлого ОСОБА_4 . Дружина померлого ОСОБА_6 подала заяву про неприйняття спадщини. 25.12.2023 на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на зазначений вище житловий будинок.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

01.07.2026 року за № 436/02-31 приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначила, що нею заведена спадкова справа № 68/2023 щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та видати свідоцтво на земельну ділянку не можливо, у зв`язку з тим, що право власності на спадкову земельну ділянку не було оформлено спадкодавцем у встановленому законом порядку.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_1 являється власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Частиною 16 ст. 120 ЗК України передбачено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, зробила висновок, що за відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали під час укладення правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Під час застосування положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01 січня 2002 року, слід керуватися тим, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

У відповідності до вимог статті 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №921/158/18).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вищевказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №523/3522/16-ц.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку та зважаючи на те, що позивачка у встановленому порядку прийняла спадщину після смерті свого батька, однак, позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі, позовні вимоги підлягають задоволенню, про що свідчать встановлені судом обставини та досліджені докази.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1135 га кадастровий номер 6322055600:00:001:0658, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи6 АДРЕСА_2 ;

відповідач: Дергачівська міська рада, код ЄДРПОУ 04059496, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5.

Суддя І. М. Нечипоренко