Решение № 139954952, 22.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1516/25

Провадження № 2/548/1219/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Стислий виклад позиції.

07 липня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 885889518 від 19.03.2023 року в розмірі 57651.56 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 885889518 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 12300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій відповідача, 19.03.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12300,00 грн на її банківську карту , що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №№ 885889518 від 19.03.2023 року становить 57651,56 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 12294.21,00 грн., 45357,35,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 19/1224-01.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Тому, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 885889518 від 19.03.2023 у розмірі 57651,56 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку .

Ухвалою суду від 16.07.2026 року скасовано заочне рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.12.2025 року по справі №548/1516/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяви, клопотання.

Представник позивача клопотав про розгляд справи без участі представника, позов підтримує .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, але надала суду відзив в якому не заперечувала укладення кредитного договору, але спростовує суму нарахування процентів у тому числі поза межами дії кредитування. Також просила застосувати положення ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за яким проценти у період проходження служби не підлягають нарахуванню. Тому просила відмовити у позові в частині стягнення процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 9.03.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 885889518 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 12300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій відповідача, 19.03.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12300,00 грн на її банківську карту , що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №№ 885889518 від 19.03.2023 року становить 57651,56 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 12294.21,00 грн., 45357,35,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 19/1224-01.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Тому, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 885889518 від 19.03.2023 у розмірі 57651,56 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 4.1 та п. 4.2 Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Укравши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyyeo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил таЗакону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію`передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 цього Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Також до договору долучено Правила та Паспорт споживчого кредиту, що його невід`ємною частиною.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у розмірі 12300,00 грн на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно правової позиції відповідача, відповідач не оспорює факт укладення кредитного договору із позивачем, проте оспорюється підстави нарахування процентів.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 року № 332 було введено Мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій, який поширюється виключно на період воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення, скасування ОП КГС ВС.

Мотиви суду

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитним договором № 885889518 від 19.03.2023 року становить 57651,56 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 12294.21,00 грн., 45357,35,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам.

ОСОБА_1 , зазначила, що 16.04.2019 між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, що підтверджується колією свідоцтва про шлюб від 16.04.2019 року.

20.04.2022 по 15.03.2024 ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України та брав безпосередню участь в зоні активних бойових дій.

Відповідач уклав кредитний договір із Позивачем. Тобто уклад договір, після того як чоловіка Відповідача було мобілізований до Збройних Сил України.

Отже, чоловік ОСОБА_3 , був військовослужбовцем у розумінні ч.1 ст. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де зазначено, що військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України. Даний статус доводиться копією військового квитка.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Відповідачка не заперечувала факту укладення кредитного договору, однак, посилалась на відсутність обов`язку щодо сплати відсотків за користування кредитом на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 15 ст. 14 вищевказаного Закону (в редакції від 19.05.2024, що діяла на момент укладення договору та у спірний період нарахування відсотків у вказаній справі) передбачено що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у редакції від 18.05.2024, особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 прийшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і діє на даний час.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Застосування вказаного положення Закону обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 вказаного Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі фінансовими установами.

Надана 19.03.2023 відповідачці , яка являється дружиною військовослужбовця позика була надана з метою задоволення власних потреб позичальника без конкретної споживчої мети, тобто для інших цілей, ніж передбачені п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, відповідачка ОСОБА_1 , яка являлась дружиною військовослужбовця станом на час укладення договору позики, а також на день розгляду справи має статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, який був мобілізований, відтак, на неї поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, у неї відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування наданими їй грошовими коштами відповідно до договору № 885889518 від 19.03.2023 та в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Щодо розподілу судових витрат, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

У відповідності до ч.1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Згідно з правилами пункту 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістомст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 5, 6ст. 137 ЦПК Україниразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача Тараненком А. І. до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»; додаткову угоду до договору надання правничої допомоги; акт прийому передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги, з якого вбачаються перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: складання позовної заяви, 2 год., 5000 грн; вивчення матеріалів справи, 2 год 1000 грн; підготовка адвокатського запиту, 1 год, 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів 1 год 500 грн. а всього 7000 грн.

У розумінні умов частин четвертоїшостоїст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказані висновки викладено у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22).

Суд враховує складність справи, яка розглянута судом в порядку спрощеного провадження та час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також предмет спору , ціну позову , яка становить 57651,56 грн. та значення справи для сторони, заяву про відповідача про невизнання розміру витрат на правову допомогу, а тому приходить до висновку про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача частково витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним та пропорційним до задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК. Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 2422,40 гривень, підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно задоволених вимог. Так, ціна позову складала 57651,56 гривень, задоволені вимоги на суму 12 294,21 гривень, що становить 21 % від загальної суми позову. Отже, підлягають до стягнення сума судового збору у розмірі пропорційному частково задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі508,70 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 19, 23, 77, 81, 83, 89, 141, 263-265 ЦПК України, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд -

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" ( адреса знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10, ЄДРПОУ: 43541163 , Рахунок: НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com , unitcapital.fc@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС), представник позивача : адвокат Тараненко Артем Ігорович ( Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф.21, РНОКПП: НОМЕР_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутній Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС ) про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" ( адреса знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10, ЄДРПОУ: 43541163 , Рахунок: НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com , unitcapital.fc@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС), заборгованість за кредитним договором № 885889518 від 19.03.2023 у розмірі 12 294,21 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" ( адреса знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10, ЄДРПОУ: 43541163 , Рахунок: НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com , unitcapital.fc@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС), - судовий збір в розмірі 508,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення складено і підписано 22.09.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод