Решение № 139952509, 21.09.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1023/26

Провадження № 2/379/838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

УСТАНОВИВ:

02.06.2026 позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», через систему підсистему «Електронний суд», звернувся до Таращанського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 71675311 від 24.06.2025, суму заборгованості за договором позики № 8923576 від 02.05.2026, суму сплаченого судового збору та витрати понесені на професійну правничу допомогу.

Позов мотивував тим, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договори про надання коштів у кредит, зокрема:

- договір № 8923576 від 02.05.2025 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн. строком кредитування - 360 днів (з 02.05.2025 по 26.04.2026), з денною (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту 11 481,25 грн.;

- договір № 71675311 від 24.06.2025 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. строком кредитування - 10 днів (з 24.06.2025 по 03.07.2025), з денною (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 5,00% від суми наданого кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту 4 400,00 грн.

Дані договори було укладено в електронній формі та підписані електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів, що були надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Кредитодавець, на виконання умов кредитних договорів, свої зобов`язання виконав, зокрема - передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 500,00 грн., за посередництвом платіжної установи ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС»» та в розмірі 4 000,00 грн. за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК», шляхом їх перерахування на банківський картковий відповідача № НОМЕР_1 .

В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідач порушив обумовлені в договорами строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість зокрема:

- за договором № 8923576 від 02.05.2025 в розмірі 9 661,26 грн., що складається з 2 500,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 2 161,25 грн. - суми заборгованості за процентами, 0.01 грн. - суми заборгованості за комісією, 5 000,00 грн. - суми заборгованості за пенею/неустойкою;

- за договором 71675311 від 24.06.2025 в розмірі 12 400,00 грн., що складається з 4 000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 200,00 грн. - суми заборгованості за процентами, 200.00 грн. - суми заборгованості за комісією, 8 000,00 грн. - суми заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026року головуючим суддею визначено Невгада О.В.

04.06.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 05.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.06.2026 в межах встановленого строку позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.07.2026, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

30.06.2026, на виконання ухвали суду від 12.06.2026, від АТ КБ «Акцент-Банк» отримано витребувані докази.

Протокольною ухвалою суду від 27.07.2026, у зв`язку з неявкою відповідача, відкладено судовий розгляд та призначено судове засідання на 20.08.2026.

Протокольною ухвалою суду від 20.08.2026, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, відкладено судовий розгляд та призначено судове засідання на 21.09.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надіслав, правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 02.05.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8923576 за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 360 днів (з 02.05.2025 по 26.04.2026 р.), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховувались щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складала 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 431,25 грн. Також даним договором встановлено, що вразі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 125,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Даний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 517515, що був надісланий на вказану ним електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку.

Кредитодавець, на виконання умов кредитного договору № 8923576 від 02.05.2025, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), оскільки перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене підтверджується електронною платіжною інструкцією № 221dc057-66b6-47cb-98e4-8ccce18f2bdb від 02.05.2025, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно з довідкою № КД-000074472 від 04.11.2025, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та здійснення 02.05.2025 року, переказу коштів у сумі 2 500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 221dc057-66b6-47cb-98e4-8ccce18f2bdb.

У подальшому, 24.06.2025, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 71675311, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 4 000,00 грн. строком на 10 днів (з 24.06.2025 по 03.07.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.5 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складала 5% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 200,00 грн.), у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Даний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 44735, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Кредитодавець, на виконання умов кредитного договору № 71675311 від 24.06.2025, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн. за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03 серпня 2020, оскільки переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується довідкою платіжною інструкцією № 651A5189-F695-42AE-B98B-D85AF9315ADA від 24.06.2025.

Згідно наданої на вимогу суду інформації АТ «АКЦЕНТ-БАНК» від 24.06.2026 № 43537/47-260619/307-БТ, картка № 4323357021712415 емітована на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до відомостей руху коштів по рахунку вбачається надходження коштів на банківський рахунок відповідача, а саме: 24.06.2026 у розмірі 4 000,00 грн.; 02.05.2026 у розмірі 2 500,00 грн.

Кредитодавець, під час укладення вище вказаних договорів ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «abank» за його згодою персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори для підписання документів, що підтверджується довідками про ідентифікацію виданими ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Відповідач порушив обумовлені в договорах строки повернення кредитів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за договором № 8923576 від 02.05.2025 в розмірі 9 661,26 грн. та за договором № 71675311 від 24.06.2025 в розмірі 12 400,00 грн.

В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги до відповідача, а саме:

- за кредитним договором № 8923576 від 02.05.2025 в сумі 9 661,26 грн., з яких: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 161,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0.01 грн. - сума заборгованості за комісією; 5 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- за кредитним договором № 71675311 від 24.06.2025 в сумі 12 400,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 200.00 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями ст. 12 згаданого закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514, 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за кредитними договорами № 8923576 від 02.05.2025 та № 71675311 від 24.06.2025 належним чином не виконав, у передбачений строк суми позики та нараховані проценти за користування позиками не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, в той же час ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» доведено право вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості позивача, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його правомірним.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 8923576 від 02.05.2025 в частині 2 500,00 грн. основної суми боргу, 2 161,25 грн. суми відсотків, 0.01 грн. суми комісії, а всього 4661,26 грн., та заборгованості за кредитним договором № 71675311 від 24.06.2025 в частині 4 000,00 грн. основної суми боргу, 200,00 грн. суми відсотків, 200.00 грн. суми комісії, а всього 4400,00 грн., - є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача сум заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 5 000,00 грн. за кредитним договором № 8923576 від 02.05.2025 та у розмірі 8 000,00 грн. № 71675311 від 24.06.2025 суд зауважує наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02. 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23.

Тлумачення змісту як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із відповідачем грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відтак позов в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сум заборгованості за пенею/неустойкою, у розмірі 5 000,00 грн. за кредитним договором № 8923576 від 02.05.2025 та у розмірі 8 000,00 грн. № 71675311 від 24.06.2025, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Ч. 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що при подачі позову ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачено 2 662,40 грн. судового збору за та надалі, у зв`язку з наявністю двох самостійних позовних вимог, на виконання ухвали суду від 05.06.2026, здійснено доплату ще 2 662,40 грн.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позивачем заявлено ціну позову, що становить 22 061,26 грн., однак задоволенню підлягає 9 061,26 грн., тобто 41,07 % .

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь позивача слід пропорційно 2 187,06 грн. судового збору.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 4500,00 грн., які підтверджуються: копією договору про надання правової (правничої) допомоги правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2026; витяг з Акту приймання - передачі справ на надання правничої допомоги; витяг з Акту №7ФП від 24.10.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги; платіжну інструкцію; Ордер адвоката АХ №1287257 від 03.09.2025 р. та копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018; довіреність в порядку передоручення на представництво інтересів адвокатом.

Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому розгляді.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 8923576 від 02.05.2025 у розмірі 4 661 (чотири тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 71675311 від 24.06.2025 у розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ: 43311346) судовий збір в розмірі 2 187,06 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн., що разом становить 4187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) гривень 06 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.09.2026.

Головуючий суддя О.В. НЕВГАД