Постановление суда № 139952306, 17.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14855/26

Провадження №1-кп/369/1952/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

-головуючого судді ОСОБА_1

-при секретарі ОСОБА_2

за участі:

-прокурора ОСОБА_3

-захисника ОСОБА_4

-обвинуваченого ОСОБА_5

провівши відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні

№ 12026100100001367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31.07.2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Шевченківської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100100001367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

05.08.2026р. ухвалою судді призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження немає, провадження підсудне Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, та вчинення іншого кримінального правопорушення. Також просив визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник у судовому засіданні не заперечував проти призначення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні, однак проти клопотання прокурора про продовження тримання під вартою відносно обвинуваченого заперечував, вважає ризики, зазначені прокурором недоведеними і до обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти призначення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні. Після роз`яснення судом права на колегіальний розгляд справи, просив судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. В частині клопотання прокурора - підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження № 12026100100001367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2026 року, підсудне Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Підстав для закриття кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи позицію обвинуваченого, суд вважає необхідним здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Крім того, суд, враховуючи матеріали обвинувального акту та реєстру досудових розслідувань, а також беручи до уваги думку учасників кримінального провадження, вважає необхідним викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурора, захисника,обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2026р. відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.09.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" зазначив, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов`язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини наведені в клопотанні прокурора про тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення на думку суду, в достатній мірі підтверджує існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченим.

Також ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зокрема ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 з моменту надходження до суду обвинувального акту набув нового процесуального статусу обвинуваченого та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, може намагатись переховуватись від суду, зокрема, шляхом зміни місця проживання.

Також суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань або відмови від дачі будь-яких показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати визначену КПК процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності та знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та, враховуючи особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку суду свідчить про недостатність обрання більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв.

15.11.2026р. включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, суд вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, та вважає необхідним завершити підготовку до судового розгляду і призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 194, 314-316, 376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який надійшов з Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, у кримінальному провадженні№ 12026100100001367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, на 24.09.2026 року на 16год. 00 хв.у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, захисника, обвинуваченого.

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києвапро продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме до 15.11.2026р. (включно).

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, якаможе бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі № 369/10197/26 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі,визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду,

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахуноккоштів має бути наданий уповноваженій службовій особімісця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноваженаслужбова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти таповідомити прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у данійухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обраннямзапобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким,до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1