Решение № 139951652, 26.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/12104/25

Провадження № 2/361/4580/25

26.08.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання Тихоненко І.В.,

представника позивача Архилюк В.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просив суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідачки, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 1867047,19 грн., а також понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.07.2024 між ОСОБА_4 (далі Позичальник) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом - Банк) укладено кредитний договір No K9S4G600000199 (далі - Договір) за умовами якого Позичальнику надано кредит у розмірі 2 111 340,00 грн в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами договору.

05.07.2024 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором між Банком іпотекодержатель та Позичальником - іпотекодавець укладено договір іпотеки, предметом якого є надання іпотекодавцями в іпотеку належне на праві власності майно, а саме: квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 89,6 кв. м., житлова площа 48,1 кв. м.

24.01.2025 Позичальник ОСОБА_4 помер.

На виконання вимог ст. 1281 Цивільного кодексу України, АТ КБ "ПриватБанк" 15.05.2025 року направив претензію кредитора до Першої броварської державної нотаріальної контори.

03.06.2025 Банк отримав лист-відповідь, в якому державна нотаріальна контора повідомила, що претензія була перенаправлена до приватного нотаріуса Майстренко B.B.

16.06.2025 року АТ КБ "ПриватБанк" додатково направив претензію безпосередньо приватному нотаріусу Майстренко В.В..

21.08.2025 року Банк отримав лист від приватного нотаріуса Майстренко В.В., з якого Банку вперше стало відомо що спадкоємцями померлого Позичальника є: малолітній син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) частка спадщини 2/3; дружина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). частка спадщини 1/3.

03.09.2025 року Банк направив претензію на адресу спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за Договором. Проте, станом на теперішній час, заборгованість за Договором не погашена.

Ухвалою суду від 01.12.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових поясненнях просив відмовити у задоволенні позову, а у разі часткового задоволення позову - обмежити розмір стягнення із ОСОБА_2 виключно її часткою у спадщині () та в межах дійсної вартості одержаного майна, оскільки малолітній ОСОБА_3 , який є носієм обов`язку щодо заборгованості, не набув статусу відповідача належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами докази і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

Згідно ст.1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця.

Так, у спадщину переходять: обов`язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця); обов`язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов`язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов`язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов`язки за договором оренди житла з викупом.

Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредитор спадкодавця має право звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в шестимісячний строк з дня, як йому стало відомо або могло стати відомим про відкриття спадщини з вимогами до спадкоємців, що прийняли спадщину, повернути йому борг, що був за спадкодавцем. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Згідно положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

За чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов`язок виконання зобов`язань: кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна.

Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, від 08 березня 2023 року у справі № 669/446/17.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі N 640/6274/16-ц.

Судом встановлено, що 05.07.2024 між ОСОБА_4 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" укладено кредитний договір No K9S4G600000199 за умовами якого Позичальнику надано кредит у розмірі 2 111 340,00 грн в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами договору. Залишок заборгованості за тілом кредиту - 1867047,19 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Факт укладення вказаного договору відповідачем не заперечується та, а тому суд вважає ці обставини доведеними. Не заперечує відповідач і щодо додержання позивачем строків направлення їм претензій, визначених ст.1282 ЦК України.

Слід також зазначити, що факт укладання вищевказаного кредитного договору, а також розмір стягуваної заборгованості за цим договором підтверджується належними доказами та сумнівів у суду не викликає, контр розрахунку боргу відповідачем не надано.

05.07.2024 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором між Банком іпотекодержатель та Позичальником - іпотекодавець укладено договір іпотеки, предметом якого є надання іпотекодавцями в іпотеку належне на праві власності майно, а саме: квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 89,6 кв. м., житлова площа 48,1 кв. м.

24.01.2025 Позичальник ОСОБА_4 помер.

З матеріалів спадкової справи № 4/2025 вбачається, що спадкоємцями померлого позичальника ОСОБА_4 є: малолітній син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) частка спадщини 2/3; дружина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) частка спадщини 1/3.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 ЦК України. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що прямо передбачено ч.5 ст. 1268 ЦК України.

Статтею 242 Цивільного кодексу України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної м малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).

Малолітні особи з моменту відкриття спадщини набувають права на спадкування, проте здійснювати право на спадкування вони не можуть. Такі особи в межах наданого ЦК України обсягу дієздатності самостійно не можуть нести відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця як його правонаступники.

Отже, малолітні та неповнолітні спадкоємці несуть відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця як його правонаступника через своїх законних представників.

При цьому, суд враховує, що за законом не передбачена солідарна відповідальність спадкоємців між собою, кожен із яких зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Тому борг спадкодавця підлягає стягненню з кожного спадкоємця в рівних частках.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Однак, встановлено, що позивач не залучив як відповідача ОСОБА_3 та не визначив його частки у борговому зобов`язанні, хоча у прохальній частині зазначив загальну вимогу як до співввідповідача.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Суд має право за клопотанням позивача залучити співвідповідача. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем, що узгоджується з правовим висновком, викладеним Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17 (пункт 38 постанови)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме задоволення вимог у частині боргового зобов`язання ОСОБА_2 як спадкоємця після смерті ОСОБА_4 у сумі 622349,06 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідні правові наслідки не призведуть до порушення прав позивача, оскільки він не позбавлений права на звернення до суду з позовом, визначивши інший суб`єктний склад спору для стягнення заборгованості.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 23348,73 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 7782,91 грн. виходячи з розрахунку ( 622349,06 х 23348,73 : 1867047,19).

Керуючись ст.526, 599, 608, 1048, 1054, 1216, 1217, 1218, 1219, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1281, 1282 ЦК України, ст.2, 4, 12, 13, 42, 50, 51, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №K9S4G600000199 від 05.07.2024 у розмірі 622349,06 грн. (шістсот двадцять дві тисячі триста сорок дев`ять тисяч 06 коп.) та сплачений судовий збір в сумі 7782,91 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят дві тисячі 91 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Червонописький