Решение № 139950241, 15.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2172/26

15 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Буратчук О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 06.01.2020 ПАТ «Альфа-Банк» та відповідач ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 592346249.

Згідно умов кредитного договору № 592346249 від 06.01.2020, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 6204,82 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 08.04.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 00.01%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

Згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

Відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК», змінено найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».

17.05.2021 було укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 592346249.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 592346249.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 592346249.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 592346249.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 592346249 від 06.01.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, становить 6550,33 грн, з яких: -заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 5019,96 грн; -заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1078,91 грн; -інфляційні збитки 335,11 грн; -нараховані 3% річних 116,35 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує повністю з підстав, зазначених в позові. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 в сумі 6550,33 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення адресату.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026, вказану цивільну справу визначено головуючому судді Міськевич О.Я.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3081621 від 27.07.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстровий за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 27.07.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Також даною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Станом на день ухвалення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України..

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 06.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 592346249. Дану угоду підписано відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом (а.с. 7-11, 46).

Згідно умов кредитного договору № 592346249, сторонами погоджено наступні умови споживчого кредиту: Тип кредиту споживчий кредит; Сума кредиту 6204,82 грн; Процентна ставка 0.01%; Тип процентної ставки фіксована; Строк кредиту 15 місяців; Дата повернення кредиту 08.04.2021; комісія за обслуговування кредиту: за період з 13 по 36 місяць користування кредитом 3,00% від суми кредиту (змінна частина), а також 40,00 грн (фіксована частина), тощо.

Акцепт пропозиції укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії клієнт ОСОБА_1 отримав 06.01.2020 (а.с. 11).

Також позивачем надано підписаний позичальником 01.01.2020 Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с. 8).

У долученому до матеріалів справи графіку платежів, підписаному позичальником ОСОБА_1 , зазначено: кінцеву дату повернення кредиту 08.04.2021, загальну суму процентів за користування кредитом 0,38 грн, загальну суму комісії за розрахунково-касове обслуговування 405,95 грн; реальну річну відсоткову ставку 26,65%, загальну вартість кредиту 7363,62 грн (а.с. 9).

Також анкета-заява про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк на укладення договору про банківське обслуговування фіисних осіб, піписана відповідачем ОСОБА_1 06.01.2020 власноручним підписом, містить персональні дані позичальника (П.І.Б., РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, інформація про фінансовий стан, контрактні дані, тощо) (а.с. 46).

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Сенс Банк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, 08.01.2020 наявне зарахування коштів в сумі 6204,82 грн за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020. Також згідно даної виписки, за період з 06.01.2020 по 17.05.2021 позичальник ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював покупки та платежі, зняття готівки, частково погашав кредит, тощо (а.с. 87-93).

Також на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Сенс Банк» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020, згідно якого станом на 17.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 0,49 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1078,42 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту. Також з даного розрахунку вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем частково сплачено кошти на погашення кредиту в сумі 1665,00 грн, які кредитором спрямовані на погашення тіла кредиту (1184,86 грн), відсотків за користування кредитом (0,14 грн), комісії за обслуговування кредиту (80,00 грн), та штрафу за прострочку платежів (400,00 грн) (а.с. 94).

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу № 2, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору (а.с. 14-22).

Згідно реєстру прав вимоги, що відступаються (дод. № 1-1 до договору), до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 на суму 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за процентами та комісією за кредитом (а.с. 21-22).

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору (а.с. 23-36).

Згідно реєстру прав вимоги, що відступаються (дод. № 1-1 до договору), та витягу з додатку, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 на суму 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за процентами та комісією за кредитом (а.с. 34-36).

10.01.2023 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 592346249 від 06.01.2020 (а.с. 37-45, 47-50).

Відповідно до реєстру боржників (додаток № 3) від 10.01.2023 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, та витягу з додатку, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 6550,33 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за нарахованими процентами; 451,46 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 48-50).

Згідно розрахунків, складених ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 станом на 14.07.2026 становить 6550,33 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 1078,91 грн заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення прав вимоги; 335,11 грн інфляційні збитки; 116,35 грн 3% річних. За часу отримання прав вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювало (а.с. 12-13).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо укладення кредитного договору та видачі коштів за договором.

За змістом ст.ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до норм ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що угода про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 592346249 від 06.01.2020, укладена між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 у письмовій формі, та підписана відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, що відповідає приписам ст.ст. 205, 207, 1055 ЦК України.

Також анкета-заява про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк на укладення договору про банківське обслуговування фіисних осіб, піписана відповідачем ОСОБА_1 06.01.2020 власноручним підписом, містить персональні дані позичальника (П.І.Б., РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, інформація про фінансовий стан, контрактні дані, тощо).

Згідно умов кредитного договору № 592346249, сторонами погоджено наступні умови споживчого кредиту: Тип кредиту споживчий кредит; Сума кредиту 6204,82 грн; Процентна ставка 0.01%; Тип процентної ставки фіксована; Строк кредиту 15 місяців; Дата повернення кредиту 08.04.2021; комісія за обслуговування кредиту: за період з 13 по 36 місяць користування кредитом 3,00% від суми кредиту (змінна частина), а також 40,00 грн (фіксована частина), тощо.

Таким чином, відповідно до положень ст. 638 ЦК України, сторонами договору погоджено всі істотні умови кредитування, в тому числі щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, тощо.

На підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 отримував та користувався кредитними коштами, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Сенс Банк» надано виписку руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Сенс Банк», згідно якої 08.01.2020 наявне зарахування коштів в сумі 6204,82 грн за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020. Також згідно даної виписки, за період з 06.01.2020 по 17.05.2021 позичальник ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював покупки та платежі, зняття готівки, частково погашав кредит, тощо.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Суд бере до уваги вказані висновки Верховного Суду, та вважає, що факт отримання кредиту та здійснення подальших платежів підтверджується вищевказаною випискою, яку Суд визнає належним та допустимим доказом.

Отже, між сторонами укладено договір банківського обслуговування, який містив в собі елементи кредитного договору, який є обов`язковим до виконання.

ОСОБА_1 користувався коштами банку та здійснював часткове погашення заборгованості за договором, чим підтверджував та розумів своє зобов`язання перед банком, що свідчить про виконання угоди сторонами.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак останній не довів суду, що у нього немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 592346249 від 06.01.2020 між первісним кредитором АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок.

Щодо переходу прав вимоги за кредитним договором.

17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020.

18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердик Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020.

10.01.2023 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020.

Факт переходу права вимоги до позивача за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 підтверджується:

-договором факторингу № 2 від 17.05.2021, платіжним дорученням № 253 від 17.05.2021 про оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 2 від 17.05.2021, реєстром договорів права вимоги, переданих фактору клієнтом (дод. № 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021), підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств;

-договором факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, платіжними дорученнями № 260530015 від 16.06.2021, № 260990544 від 17.06.2021, № 260990545 від 17.06.2021, № 260990546 від 17.06.2021, № 260990552 від 17.06.2021, № Ф від 26.07.2021 про оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, реєстром договорів права вимоги, переданих фактору клієнтом (дод. № 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021), підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств;

-договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, реєстром боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств.

Платіжні інструкції про оплату суми фінансування згідно договорів факторингу та відступлення прав вимоги, а також підписані сторонами та скріплені їх печатками договори факторингу та відступлення прав вимоги, акти приймання-передачі реєстру боржників до договорів факторингу та відступлення прав вимоги, підтверджують факти переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості, та є невід`ємною частиною договору.

Дані договори є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Згідно реєстру прав вимоги, що відступаються (дод. № 1-1 до договору), до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 на суму 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за процентами та комісією за кредитом.

Згідно реєстру прав вимоги, що відступаються (дод. № 1-1 до договору), та витягу з додатку, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 на суму 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за процентами та комісією за кредитом (а.с. 34-36).

Відповідно до реєстру боржників (додаток № 3) від 10.01.2023 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, та витягу з додатку, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 6550,33 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 1078,91 грн заборгованість за нарахованими процентами; 451,46 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Зазначені договори (факторингу та відступлення прав вимоги) та реєстри боржників містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , та суми заборгованостей. Договори, акти приймання-передачі реєстру прав вимог та реєстри прав вимог містять підписи та печатки сторін, тому є належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника).

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 становить 6550,33 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 1078,91 грн заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення прав вимоги; 335,11 грн інфляційні збитки, 116,35 грн нараховані 3% річних.

Після отримання права вимоги позивачем не здійснювалось жодних нарахувань.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів, та, відповідно, розмір заборгованості за тілом кредиту, підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача, складеною первісним кредитором.

Доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірі відповідач суду не надав. За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 5019,96 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект Центр» просило суд також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими та неспаченими відсотками в сумі 1078,91 грн.

Згідно умов кредитного договору № 592346249 від 06.01.2020, сторонами погоджено наступні умови споживчого кредиту: Тип кредиту споживчий кредит; Сума кредиту 6204,82 грн; Процентна ставка 0.01%; Тип процентної ставки фіксована; Строк кредиту 15 місяців; Дата повернення кредиту 08.04.2021; комісія за обслуговування кредиту: за період з 13 по 36 місяць користування кредитом 3,00% від суми кредиту (змінна частина), а також 40,00 грн (фіксована частина), тощо.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020, наданого АТ «Сенс Банк», станом на 17.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 6098,87 грн, з яких: 5019,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 0,49 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1078,42 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту. Також з даного розрахунку вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем частково сплачено кошти на погашення кредиту в сумі 1665,00 грн, які кредитором спрямовані на погашення тіла кредиту (1184,86 грн), відсотків за користування кредитом (0,14 грн), комісії за обслуговування кредиту (80,00 грн), та штрафу за прострочку платежів (400,00 грн).

Згідно даного кредитного договору, сторонами було погоджено всі істотні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, тощо.

Таким чином після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжної картки згідно встановлених тарифів, повернути кредит та сплатити відсотки, тощо.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, в тому числі і сплату відсотків за користування кредитом.

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020, в тому числі заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 0,49 грн.

Розмір нарахованих відсотків за користування кредитом підтверджується також випискою про рух коштів на рахунку відповідача, складеною первісним кредитором.

При цьому відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед первісним кредитором та позивачем, не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, суд погоджується з розміром відсотків, нарахованих первісним кредитором, в сумі 0,49 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В решті вимог позову щодо стягнення процентів за користування кредитом необхідно відмовити.

Разом з тим суд звертає увагу, що первісним кредитором протягом усього періоду кредитування щомісячно здійснювалося списання комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Оскільки первісним кредитором не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються споживачу та за які була встановлена комісія, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), та постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Із розрахунку рахунку вбачається, що первісним кредитором безпідставно нараховувалась комісія у розмірі 1158,42 грн. Зважаючи на те, що сплачені відповідачем кошти у розмірі 80,00 грн безпідставно було спрямовано первісним кредитором на погашення комісії, суд вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості за кредитним договором на вказану суму.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків в розмірі 335,11 грн, та нарахованих 3% річних в сумі 116,35 грн, нарахованих у зв`язку з порушенням умов кредитного договору № 592346249 від 06.01.2020, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020, у зв`язку із простроченням боржником ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання за договором, йому нараховано 3% річних за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 в сумі 116,35 грн, та інфляційні збитки за період з 06.2021 по 02.2020 в сумі 335,11 грн.

Таким чином, вказані інфляційні збитки та 3% річних нараховані до початку періоду дії в Україні воєнного стану (до 24.02.2022), що відповідає положенням ст. 625, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по штрафним санкціям (335,11 грн інфляційних збитків та 116,35 грн 3% річних), ґрунтується на вимогах закону, тому підлягає до задоволення.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 в сумі 5391,91 грн, з яких: 4940,45 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) (5019,96+0,49-80,00); 335,11 грн інфляційні збитки; 116,35 грн нараховані 3% річних. Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 79,51 грн, та нарахованими процентами в сумі 1078,91 грн, задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0675490001 від 22.07.2026 (а.с. 6).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (5391,91 грн, що становить 82,32% від ціни позову 6550,33 грн). Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2191,69 грн (2662,40 грн/100*82,32%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наведеного можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.

Позивачем поставлено питання про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн, разом з позовною заявою подано наступні документи: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; тарифи на послуги АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в яких зазначені види послуг та їх вартість; заявка на отримання юридичної допомоги № 1194 від 01.06.2026 на суму 9000,00 грн; витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2065, в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів (варість 1 години 1500,00 грн) 3000,00 грн (за 2 години), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (варість 1 години 3000 грн) 6000 грн (за 2 години) (а.с. 59-66).

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18, від 12.05.2025 від 14.09.2022 у справі № 295/190/20, та інших.

При цьому суд зазначає, що сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 2000,00 грн, що буде співмірним зі складністю справи та ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню, та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 в сумі 5391,91 грн, з яких: 4940,45 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 335,11 грн інфляційні збитки; 116,35 грн нараховані 3% річних.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 1158,42 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 2191,69 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 205, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 536, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 640-642, 1048-1050, 1054, 1077, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст.ст. 1, 8, 12 ЗУ «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 заборгованість за кредитним договором № 592346249 від 06.01.2020 в сумі 5391 грн 91 коп. (п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто одну гривню дев`яносто одну копійку), з яких: 4940,45 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 335,11 грн інфляційні збитки; 116,35 грн нараховані 3% річних.

У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором в сумі 1158,42 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 2191 грн 69 коп. (дві тисячі сто дев`яносто одну гривню шістдесят дев`ять копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 2000 грн 00 коп. (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Суддя Міськевич О.Я.