Решение № 139950044, 16.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/599/26

Провадження №2/291/850/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гарбарук І.М.

за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Ружин цивільну справу №291/599/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Суть заявлених до суду вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про споживчий кредит №3540412, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (кредит) в розмірі 6500,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, однак не виконав своїх зобов`язань належним чином.

Право вимоги за цим договором перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021.

23.05.2024 укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступила на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3540412.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 19 317,50 грн, в т.ч. 6 500,00 грн - заборгованість за основною сумою, 12 817,50 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.

З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором, а також покласти на нього судові витрати.

Позиція сторін по даній справі

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - адвокат Сердійчук Я.Я. 16.09.2026 подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримують та просить його задовольнити.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення позовні вимоги визнає частково, а саме тіло кредиту та проценти за користування кредитом на строк 15 днів, щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн вважає завищеним та несвімірним.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою 02.09.2026 заочне рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 15.07.2026 у цивільній справі №291/599/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано, призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. У судове засідання

Встановлені судом фактичні обставини даної справи

22.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 3540412.

Відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 500,00 грн строком на 15 днів.

Згідно п. 9.12 договору, всі додатки до цього договору, підписані сторонами, є невід`ємною частиною договору.

Цей договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М354602, як і додаток до нього графік платежів.

Перерахування коштів в розмірі 6 500,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер якого зазначено в п. 2.1 договору, підтверджується квитанцією від 09.12.2025 з сервісу онлайн платежів ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (а.с. 48)

26.08.2021 було укладено договір факторингу № 26082021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором № 3540412.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором № 3540412.

Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3540412.

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

За правилом ч.1ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Щодо стягнення тіла кредиту

За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ініціатором укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернувся до позивача, зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання правочину особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер платіжної карти.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача.

Розрахунок суми заборгованості щодо тіла кредиту відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту №3540412 від 22.01.2021 укладений між кредитором та відповідачем у електронній формі та недійсним не визнавався.

ТОВ «Авентус Україна» (первинний кредитор) покладені на нього зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №3540412 від 22.01.2021 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 22.01.2021 грошові кошти в сумі 6 500,00 грн.

Також долученими до позову доказами доведено, що ТОВ «Факторинг паотнерс» є новим кредитором замість ТОВ «Авентус Україна» (правонаступник ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів») за договором про надання споживчого кредиту №3540412 від 22.01.2021.

З врахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню сума кредиту у розмірі 6 500,00 грн.

Відповідач не заперечує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 500,00 грн.

Щодо стягнення процентів

Між тим, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення процентів на загальну суму 12 817,50 грн не відповідають тим правовідносинам, які склались між первісним кредитором та боржником, з огляду на таке.

Так, надаючи оцінку змісту договору про надання споживчого кредиту №3540412, зокрема, п.1.3-1.5 суд, погоджуючись із сумою заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 500,00 грн, та процентами за користування кредитом у розмірі 1 852,50 грн (6 500*1,90:100*15) за 15 днів користування кредитом з 22.01.2021 по 06.02.2021, одночасно дійшов висновку про часткову необґрунтованість тверджень позивача щодо розміру заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.

Так, як зазначалось вище, умовами договору сторони визначили строк кредитування 15 днів.

Згідно з розрахунком заборгованості позивача по договору кредиту №3540412 від 22.01.2021 розмір заборгованості по відсотках становить 12 967,50 грн та розрахований за період з 22.01.2021 по 07.05.2021 (а.с. 52-56).

Тобто, нарахування процентів кредитор здійснював як в межах встановленого строку користування кредитом, так і поза межами такого строку (до 07.05.2021).

При цьому, договір не передбачає можливості автопролонгації строку користування позикою.

Тобто, за період з 07.02.2021 по 07.05.2021 відсотки є такими, що фактично нараховані за порушення позичальником виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсотки за користування кредитом відсотки, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі відсотки розуміються, як відсотки за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст.1048 ЦК України.

В той же час, відсотки за неправомірне користування чужими коштами відсотки, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас, позивач не заявляв окремих вимог про застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання.

Тому, нараховані за період з 07.02.2021 по 07.05.2021 відсотки не підлягають стягненню.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо стягнення процентів за користування кредитом відповідно до графіку платежів до договору №3540412 від 22.01.2021, яким передбачено, що проценти за користування кредиту становлять 1 389,38 грн.

Оскільки п.1.5 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день застосовується: у межах строку кредиту вказаного в п.1.4 цього договору;

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що знижена процентна ставка 1,425% в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту зазначеного в п.1.4 договору буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) відповідач ОСОБА_1 протягом строку 22.01.2021 до 06.02.2021 не здійснив повне погашення кредитної заборгованості, а тому обрахування процентів за користування кредитом здійснюються за стандартною процентною ставкою 1,90%, як передбачено умовами договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами поза межами дії кредитного договору є безпідставними.

Відтак, суд дійшов висновку, що проценти, які позивач мав право нараховувати у межах строку дії кредитного договору: 6 500,00 грн (тіло кредиту)*1,9% (відсотки відповідно умов договору кредиту)* 15 к.д. (строк дії договору кредиту) = 1 852,50 грн (заборгованість за процентами) і саме ця сума підлягає стягненню, тобто вимоги в цій частині мають бути задоволені частково.

Крім того, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, відповідачем були здійсненні проплати у сумі 50,00 грн (06.07.2021), 50,00 грн (15.07.2021), 50,00 грн (30.07.2021), які були зараховані на сплату процентів.

Таким чином, належна заборгованість за договором кредиту №3540412 від 22.01.2021 становить 8 202,50 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 6 500,00 грн;

- заборгованість за нарахованими відсотками 1 702,50 грн (1 852,50 грн - 150,00 грн).

Решта доводів, заперечень, пояснень сторін не спростовують висновків суду.

Розподіл судових витрат

Судові витрати в цій справі складаються зі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Враховуючи те, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнувши їх з відповідача у розмірі 1 130,46 грн (виходячи з розрахунку 8 202,50 грн (задоволені позовні вимоги), що становить 42,46 %, і від суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 2 662,40 грн).

Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 9 000,00 грн та просить стягнути із відповідача, суд дійшов таких висновків.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат з професійної правничої допомоги позивач надав договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2769 від 01.04.2026, витяг з акту про надання юридичної допомоги №33 від 30.04.2026 (Обсяг правової допомоги: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) - 3 000 грн., складання позовної заяви (2 години) - 6 000 грн.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування витрат має бути співмірним із ціною позову та не повинен бути явно завищеним порівняно з нею. Суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити розмір відшкодування, виходячи з розумної необхідності відповідних витрат.

Подібний підхід щодо оцінки реальності та розумності витрат викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 2 000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити

Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором №3540412 від 22.01.2021 у розмірі в розмірі 8 202 (вісім тисяч двісті дві) грн 50 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 6 500,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення 1 702,50 грн.

Стягнути з із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати у розмірі 1 130 (одна тисяча сто тридцять) грн 46 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження за адресою: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 16.09.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук