Постановление суда № 139947809, 17.09.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6782/26

Провадження № 1-кс/0182/767/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2026 за № 12026041340000837 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Довгівка, Нікопольського району,

Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, не

працює, не одружена, має трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на її утриманні не

перебувають, зареєстрована у

АДРЕСА_1 , фактично мешкає у

АДРЕСА_2 , раніше

судима:

- 29.07.2026 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою)

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и в :

17 вересня 2026 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2026 за № 12026041340000837 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2026 за № 12026041340000837 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 26.08.2026 о 14:50 год. знаходилась біля домоволодіння АДРЕСА_2 , де у неї виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 26.08.2026 о 14:50 год., будучи достеменно обізнаною про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи біля входу на територію домоволодіння АДРЕСА_2 та впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що вхідна хвіртка не зачинена на замок, проникла на територію домоволодіння, яка огороджена парканом та обладнана засобами охорони - камерою відео спостереження, де з подвір`я, яке власником використовується як сховище для матеріальних цінностей, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрала спортивний велосипед «Genesis Corso GN 29380», чорно-білого кольору, ринкова вартість якого, станом на 26.08.2026 у згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 09.09.2026, становить 6628 грн. 86 коп., який належить ОСОБА_10 .

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втекла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 своїми протиправними діями спричинила ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 6628 грн. 86 коп.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно в умовах воєнного стану.

17.09.2026 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинила умисний, тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років, вона повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати її переховуватись від слідства та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, що свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів, а тому, залишаючись на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрювана ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання слідчого. Пояснила, що вона дійсно вчинила цей злочин, про що сильно жалкує і щиро кається. Вона хотіла повернути потерпілому викрадений велосипед, але він сказав, що вже написав заяву в поліцію. Просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Цей будинок належить ОСОБА_11 він військовослужбовець і вона його у нього винаймає, але договору оренди немає. Вона вже перебувала під домашнім арештом і тоді ніяких порушень з її боку не було. Тому і зараз зобов`язується з`являтись до слідчого за першим викликом, будь-якого наміру переховуватися вона не має, ухилятися від слідства та суду також не буде, а також обіцяє не вчиняти нових злочинів. Вона неофіційно працює сортувальником сміття, тож має невеличкий дохід.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_9 , підтримуючи позицію своєї підзахисної, проти клопотання слідчого також заперечувала. Відповідно до письмових заперечень на клопотання вважає застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам КПК. Ґрунтуючи свою позицію на практиці ЄСПЛ, захисник вказує, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для тримання особи під вартою. Сам факт попередньої судимості не створює автоматичного висновку про існування ризику вчинення нових злочинів, а ризик можливого переховування також є недоведеним, оскільки клопотання не містить конкретних відомостей про те, що її підзахисна намагалась залишити місце проживання, переховувалась, порушувала процесуальні обов`язки. Також просила врахувати наявність у ОСОБА_5 чотирьох малолітніх дітей, які потребують її догляду та виховання. Той факт, що зараз діти не проживають з нею, не позбавляє її права спілкувати з ними та турбуватися, оскільки на сьогоднішній день батьківських права щодо дітей вона не позбавлена. Тому також просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зазначеною нею адресою і цей запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну поведінку підозрюваної, мінімізує існуючі процесуальні ризики.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вислухавши прокурора, підозрювану, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров`я; 4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України внесені до ЄРДР 07.09.2026 за № 12026041340000837.

17 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколом огляду та вилучення викрадених речей; протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка; протоколами впізнання особи за фотознімками; протоколом огляду відеозапису; іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрювана, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 ніде не працює, офіційного джерела доходу не має, що свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів, а тому вона, залишаючись на свободі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Окрім того, ОСОБА_5 вчинила злочин в період іспитового строку і з огляду на те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Щодо можливості застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5-ти до 8-ми років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружена, на утриманні нікого не має; раніше судима та вчинила новий умисний корисливий злочин менш як через місяць після винесення вироку, яким її засуджено до покарання з іспитовим строком 3 роки і в той час, як у провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходиться на розгляді обвинувальний акт відносно неї за ч. 2 ст. 307 КК України, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваної.

В той же час слідчий суддя не враховує факт наявності у ОСОБА_5 чотирьох малолітніх дітей, зважаючи на наступне. Діти з матір`ю не проживають, при цьому встановлено, що малолітні ОСОБА_12 , 2017 р.н. та ОСОБА_13 , 2021 р.н. влаштовані до сім`ї патронатного вихователя; малолітній ОСОБА_14 , 2013 р.н. проживає з бабусею за кордоном, а четверту дитину ОСОБА_15 , якого ОСОБА_5 народила ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання покинула в пологовому будинку. Рішенням служби у справах дітей Нікопольської міської ради від 11.06.2026 затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав. Тому ці обставини не дають достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 має дітей на своєму утриманні. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.

Так, особисте зобов`язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваної немає родичів, які б змогли належним чином контролювати її поведінку та гарантувати виконання підозрюваною умов домашнього арешту.

Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).

Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 не працює, не одружена, на утриманні нікого не має, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,

Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2026 за № 12026041340000837 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 14-45 год. 16 листопада 2026 р.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 14-45 год. 17.09.2026.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок.

Застава, у разі її внесення, підлягає внесенню за на наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язана виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Попередити підозрювану та заставодавця, що у разі нез`явлення підозрюваної за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення нею про причини своєї неявки або порушення нею обов`язків, покладених на неї цією ухвалою, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1