Решение № 139945472, 07.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14403/26

Провадження № 2-а/161/195/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Хилько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.05.2026 року поліцейським СРПП відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Денисовцем В.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2039034, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено на неї штраф в розмірі 850 грн.

За змістом цієї постанови, 29.05.2026 року, Волинська область, Луцький район, с. Гаразджа, ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на лінію «102», повідомивши інформацію, якої насправді не було.

Зазначена постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Позивач здійснила виклик працівників поліції, оскільки 21.05.2026 року її сусід скропив територію, де випасалася її коза, хімічними речовинами, внаслідок чого коза здохла. 27.05.2026 року вона звернулася до земельної комісії Підгайцівської сільської ради. 29.05.2026 року, під час здійснення обстеження, службові особи підвищували на неї голос, тиснули, щоб вона забрала заяву, мотивуючи це тим, що вона все одно не підтвердить причинний зв`язок смерті її кози із скропленням території. З метою захисту своїх прав та припинення протиправних дій щодо себе, вона здійснила виклик на лінію «102», однак поліцейський, який приїхав на місце події виніс щодо неї оскаржувану постанову. Завідомо неправдивого виклику поліції вона не здійснювала.

В зв`язку з викладеним позивач просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА № 2039034 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

30.07.2026 року відповідач, Головне управління національної поліції у Волинській області, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що оскаржувана постанова була винесена правомірно, з дотриманням належної правової процедури та відносно особи, в діях якої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Так, в ході опрацювання екіпажом ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області отриманого від позивача повідомлення було встановлено, що будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_1 вчинено не було, та саме позивачка являлась єдиною, хто була обурливо-емоційно налаштованою, постійно кричала, перебивала, не брала до уваги пояснення присутніх та суб`єктивно, на власний розсуд оцінюючи правильність фіксації комісією місцевої селищної ради обставин, що за її заявою стосуються смерті її кози в присутності працівника поліції. Враховуючи це, поліцейським СРПП відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержантом полції Денисовцем В.В. було прийнято рішення про притягнення її до адмінстративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч. 5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).

Суд встановив такі фактичні обставини.

29.05.2026 поліцейський СРПП відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержант поліції Денисовець Віктор Володимирович виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2039034, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

За змістом цієї постанови, 29.05.2026 року, Волинська область, Луцький район, с. Гаразджа, ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик на лінію «102», повідомивши інформацію, якої насправді не було.

Вважаючи постанову незаконною, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Близький за змістом правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №524/832/17.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, суд дійшов таких висновків.

Предметом спору є питання правомірності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції. На обґрунтування правомірності своєї постанови відповідач надав аудіо та відеозаписи.

Суд дослідив аудіозапис виклику поліції. З нього вбачається, що позивач зателефонувала на лінію «102», після чого у неї відбувся діалог з оператором, в ході якого позивач повідомила обставини, які викладені нею у позовній заяві, а саме з приводу смерті її кози через кроплення її сусідом території, де остання випасалася, приїзд працівників комісії, які мають зафіксувати певні обставини смерті її кози, а також те, що дані члени комісії на неї кричать і тиснуть.

З дослідженого судом відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейських, які прибули по виклику, вбачається, що вони не встановили обставин про які повідомлялося позивачем. Після цього поліцейський притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Суд зауважує, що відповідач повинен був довести, що позивач, повідомляючи органу поліції певну інформацію, зокрема про факт вчинення відносно неї членами комісії протиправних дій, знала, що така є неправдивою, і бажала даремного виїзду його працівників на місце виклику.

Матеріали справи не містять належних доказів завідомо неправдивого виклику поліції. Досліджені судом аудіо та відеозаписи до таких доказів не відносяться. Відповідач не надав будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наявність умислу в діях позивача.

Відтак, суд вважає, що відповідач не довів правомірність постанови, винесеної його посадовою особою (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд наголошує, що позивач реалізувала своє конституційне право на звернення до правоохоронного органу (ст. 40 Конституції України), оскільки вважала, що відносно неї було вчинено протиправні дії посадовими особами Підгайцівської сільської ради. На переконання суду, вона мала для цього достатні підстави і навела певне фактичне обґрунтування. Та обставина, що поліцейські не встановили факту вчинення відносно позивача протиправних дій, не означає, що особа, яка повідомила про них, вчинила завідомо неправдивий виклик поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з висновком відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а тому оскаржувана постанова не може вважатися законною і її слід скасувати.

Отже, адміністративний позов слід задовольнити.

Питання про розподіл судових витрат сторонами перед судом не порушувалось.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 182, 268, 283 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського СРПП відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержанта поліції Денисовця Віктора Володимировича серії ЕГА № 2039034 від 29.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 14.09.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович