Постановление суда № 139943268, 21.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 вересня 2026 року Справа № 280/9763/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057; код в ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними протизаконні дії/бездіяльності, вчинені суб`єктом органу державної влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та виконання гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина у сфері соціального захисту, а саме: уповноважених осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як відповідача, який при прийнятті «рішення 084050009870 від 04.03.2026» «про перерахунок пенсії» з підстави «оптимізація зп» згідно делегованих державою повноважень відмовився від дотримання визначеного законом порядку призначення/перерахунку пенсії за віком у відповідності до ст. 1, ч. 1 та ч.3 ст.40 Закону України № 1058, в т.ч. з урахуванням принципу «належного урядування» та ст.129-1 Конституції України, та від гарантованого державою забезпечення без будь-якої дискримінації виконання територіальним органом Пенсійного фонду України вимог Конституції та законів України з дотриманням визначеного законом порядку щодо призначення/перерахунку пенсії за віком, та за наслідком визнати протиправним та скасувати «рішення 084050009870 від 04.03.2026» «про перерахунок пенсії» з підстави «оптимізація зп».

Захистити без будь-якої дискримінації від порушення соціального права людини ОСОБА_1 з підстав відсутності дотримання відповідачем визначеного законом порядку призначення/перерахунку пенсії за віком у відповідності до ст.1, ч. 1 та ч.3 ст.40 Закону України № 1058, в т.ч. з урахуванням принципу «належного урядування» та ст.129-1 Конституції України, щодо забезпечення належного призначення/перерахунку пенсії в повному обсязі («правильному» розмірі) за результатом проведення належної «оптимізація зп» через зобов`язання здійснення певних дій відповідачем у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України у відповідності до частини другої статті 19 та ст. 129-1 Конституції України , а саме: через зобов`язання здійснення правильного розрахунку Індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої людини, як оптимізації, при обчисленні та призначенні/перерахунку пенсії за віком у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Отже, за подання цього позову позивач мала сплатити судовий збір - 1331,20 грн.

Позивачем доказів сплати судового збору за подання цього позову не надано.

15 вересня 2026 року заявлене до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача, яка втратила працездатність за віком, з причини скрутного матеріального становища на підставі п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та в т.ч. у зв`язку з тим, що розмір судового збору розрахований на підставі прожиткового мінімуму для працездатних є дискримінаційним по відношенню до непрацездатних, враховуючи, прожитковий мінімум для людини, яка втратила працездатність, і перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за календарні роки.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Стаття 8 Закону №3674-VI врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону №3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

З аналізу статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Позивачем, на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, було надано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня по грудень 2025 року та установлено, що у 2025 році дохід позивача становив 17 463,85 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, додаткове благо).

Разом з тим, як вказує сама позивач у позовній заяві, у 2025 році позивач отримала пенсію в загальній сумі 56 668,76 грн.

Таким чином, дохід позивача у 2025 році склав 74 132,61 грн.

Отже, розмір судового збору за подачу даного позову (1331,20 грн) не перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, відтак клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим, не підтверджено достатнім доказами та не підлягає задоволенню.

При цьому, пенсія, рівно як і будь-яка інша виплата (довічне грошове утримання, соціальні допомоги, виплати, компенсації тощо) є нічим іншим, як доходом отримувача такої виплати, який не оподатковується. Отже, будь-яких доказів щодо тяжкого майнового стану заявником не надано.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 295/14365/19, постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 520/497/23.

Посилання позивача на втрату працездатності як на підставу для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ у судах. При цьому зазначеною нормою не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, які втратили працездатність у зв`язку з досягненням пенсійного віку, або сам факт отримання особою пенсії за віком як самостійну підставу для звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що законодавча вимога сплати судового збору не є дискримінаційною.

Стосовно посилань позивача на звільнення в інших справах від сплати судового збору, суд вказує, що звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Предмет спірних правовідносин у цій справі не стосується відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Викладене спростовує доводи позивача щодо наявності у суду обов`язку звільнити її від сплати судового збору.

Суд наголошує, що підтвердження скрутного матеріального становища є необхідним доказовим елементом для позитивного вирішення питання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору. Для ефективного обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору потрібно не лише вказати на малий дохід, а й довести, що в поточний момент немає реальної можливості сплатити збір. Надання підтверджуючих доказів дозволить суду об`єктивно оцінити обставини та прийняти обґрунтоване рішення про звільнення.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у цій справі у розмірі 1331,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цій справі в розмірі 1331,20 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Б.В. Богатинський